Справа № 2 - 249/2011  

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

15 лютого 2011 року                                                                                 м. Бахчисарай

Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючий суддя                                         Большаков Ю.М.

при секретарі                                         Вальшині І.Н.

за участю                    позивача                                                  ОСОБА_1

                              відповідачки                                                  ОСОБА_2

                              третіх осіб                                        ОСОБА_3, ОСОБА_4

представника           третьої особи                                                  Нікітіної А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи –орган опіки та піклування Бахчисарайської районної державної адміністрації, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловими приміщеннями

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся 11.10.2010 року у Бахчисарайський районний суд з позовною заявою, де виклав вимоги визнати відповідачку такою, що втратила право користування жилими приміщеннями у квартирі АДРЕСА_1. Позов мотивований тим, що позивач є власником зазначеної квартири, відповідачка колишньою невісткою, яка понад двох років була зареєстрована в квартирі, але жодного дня не проживала в квартирі, не знімається з  реєстрації, внаслідок він повинний сплачувати необґрунтовані суми за комунальні послуги.

У судовому  засіданні позивач свої вимоги підтримав і пояснив, що жодної речі відповідачки в квартирі немає, оскільки вона не проживає в неї, а він змушений необґрунтовано платити за неї за комунальні послуги. На цей час вона живе в м. Севастополі, крім того є власне житло в м. Дніпропетровську і реєстрація носить формальний характер. Відповідачка позовні вимоги не визнала і пояснила, що вона дійсно живе більше двох років в квартирі, де зареєстрована, тому як живе в м. Севастополі у недобудованому будинку, який не введений в експлуатацію. Позбавлення реєстрації залишить ії без прав на отримання субсидій, аліментів та інших грошових виплат. Просила в задоволенні позову відмовити, щоб не порушувати інтереси неповнолітніх дітей. Треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4 вважали позовні вимоги такими, що повинні бути задоволені, оскільки відповідачка проживає на своєї частці будинку в м. Севастополя, котрий ще в експлуатацію не введений, але це діло часу. Вони, як колишній чоловік відповідачки та свекруха, не надають ії свої частки в квартирі для проживання. Представник органу опіки та піклування Бахчисарайської районної державної адміністрації вважає, що позовні вимоги неможливе задовольняти, тому як погіршаться побутові умови неповнолітніх дітей відповідачки. Третя особа –ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи у ії відсутності і вважає, що позов обґрунтований (а. с. 25).                                          Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи сторін доказами суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступного.                    При перевірці обставин доказами судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить позивачеві та третім особам по справі на підставі свідоцтва про право власності на житло, яке надане 25 вересня 1993 року Бахчисарайським міськвиконкомом, що зареєстроване належним чином у Кримському республіканському підприємстві «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації»(а. с. 9, 10). На час розгляду справи ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована (прописана) у квартирі АДРЕСА_1, про що свідчать дані адресної довідки (а. с. 12).

У відповідності до ст.. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь по справі, не підлягають доказуванню.                                                   На підставі пояснень сторін та третіх осіб, акту обстеження № 761 від 05.10.2010 року, який складене депутатом Бахчисарайської міської ради Токарєвим О.О. (а. с. 8) суд дійшов висновку і вважає встановленим факт, що ОСОБА_2 не проживає понад двох років у квартирі АДРЕСА_1.

Спір виник з житлових правовідносин, пов'язаних із правом приватної власності на житло, який суд розглядує керуючись нормами Конституції, Цивільного кодексу України.                    Статтею 33 Конституції України, ст. 310 ЦК України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місяці проживання та його зміну, крім випадків, встановлених законом.                                                  Відповідачка, перебуваючи на території України, використала своє конституційне право і обрала інше місце для проживання, ніж квартира, де вона зареєстрована.                                        Відповідно до ст.. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.                                                                                                                                            Права позивача на нерухоме майно зареєстроване належним чином і тому суд вважає, що вони, у відповідності до ст.. 16 ЦК України, підлягають захисту у тій засіб, який визначений законом. Позивач заявив вимоги захистити ії права власника нерухомого майна у засіб, передбачений ст.. 71, 72 Житлового кодексу України, за яким захищаються права наймача житлового приміщення, але суд застосовує норми цивільного законодавства, які відповідають обставинам справи і будуть ефективними.                                                                                          За приписом ч. 2 ст. 405 Цивільного кодексу України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлене домовленістю між ним і власником житла або законом.                              Оскільки відповідачка не надала доказів поважності причин, за якими вона відсутня по місту реєстрації, з оглядом на встановлений судом факт відсутності відповідачки понад одного року за місцем реєстрації (прописки) без поважних причин відповідач суд вважає, що ОСОБА_2 втратила право користування житловими приміщеннями у квартирі, де вона зареєстрована.                                                                                                                                  Відповідно до ст.. 10, 11, 60 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Оскільки вимог про розподіл судових витрат позивач не заявляв судові витрати, у відповідності до ст. ст. 10, 11, 60, 88 ЦПК України суд не розподіляє.                              На підставі викладеного ст. ст.. 16, 310, 328, 405 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити. ОСОБА_2 визнати такою, що втратила право користування житловими приміщеннями в квартирі АДРЕСА_1.

Рішення суду набирає  законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги   рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим    через Бахчисарайський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий                                                                                                                                   суддя