Справа № 2- 3371

                                                                                                               2007 року

    РІШЕННЯ

     ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

               30 листопада   2007 р.                                                                                                            м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя в складі головуючого судді - Кукти М.В., при секретарі с\з  Борисюк  Е.В.,  розглянувши позовну заяву  ОСОБА_1 до ВАТ “ Сімферопольське Автотранспортне підприємство № 14329 ” про стягнення заробітної плати,

   ВСТАНОВИВ:

Позивач  звернувся в суд з позовом  до  відповідача із позовом про стягнення заробітної плати,  просить  суд стягнути на його користь із відповідача заборгованість по заробітної плати у відповідності до індексу росту цін на споживні товари і тарифів на послуги за час з 10.01.2007 р. по 10.05.2007 р. у сумі 2719 грн. 72 коп.

Мотивує свої вимоги тім, що він з 12.09.2003 р. працював у відповідача у якості водія третього класу на автобуси усіх типів. Позивач вказує, що він виконував свої трудові обов'язки  належним чином, але не отримував з 10.01.2007 р. по 10.05.2007 р.  заробітну плату, звернувшись до відповідача з вимогою про отримання заробітної плати, позивач отримав відмову, у зв'язку із чим звернувся до суду із даним позовом.  

У судовому засіданні позивач та його представник вимоги підтримали,  у повному обсягу.

                Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, пояснив,  що підприємством була проведена перевірка розходу пального позивачем під час виконання ним трудових обов'язків, у наслідок чого були встановлені порушення які допустив позивач під час  розходу пального для автобуса, був виданий наказ керівництва підприємства про утримання з позивача щомісячно 20 відсотків заробітної плати. Разом із тим, представник відповідача визнав заборгованість перед позивачем що до відпускних виплат.

                Суд, вислухавши позивача, та його представника, представника відповідача,  дослідивши матеріали справи,  вважає, що позов підлягає  задоволенню частково.

Судом встановлено, що позивач  з 12.09.2003 р. працював у відповідача у якості водія третього класу на автобуси усіх типів. Позивач вказує, що він виконував свої трудові обов'язки належним чином, але не отримував з 10.10.2007 р. по 10.05.2007 р.  заробітну плату, звернувшись до відповідача з вимогою про отримання заробітної плати, позивач отримав відмову.

У ході судових засідань по справі представник відповідача надав суду  пояснення, що у позивача під час виконання їм трудових обов'язків існував пере розхід палива, у наслідок чого наказами від 21.12.2006 р. і 02.02.2007 р.   голови правління ВАТ “ САТП 14329 ”  з позивача були утримані 1569 грн. 75 коп. і 672 грн. 75 коп., з відрахуванням даних коштів із заробітної плати позивача. Таким чином представник відповідача вважає, що позивач не має підстав для вимагання суми заборгованості по заробітної плати.

З такою позицією представника відповідача суд не може погодитись з наступних підстав.

Як встановлено судом, у відповідності до положень ст. 136 КЗпП України не пізніш чим двох тижнів з дня виявлення недосдачи, повинен бути виданий наказ або розпорядження про стягнення недосдачи у даному випадку з  позивача , з яким позивач повинен був ознайомлений за сім днів до звернення на нього стягнення. Однак як встановлено судом з пояснень сторін у справі, про накази  від 21.12.2006 р. і 02.02.2007 р.   голови правління ВАТ “ САТП 14329 ” , позивачу не було відоме, з ними його не знакомили.

Крім того виходячи з положень ст. 136 КЗпП України,  підприємство не мало можливості стягувати вказані кошті з заробітної плати позивача у справі, без звернення до суду із відповідним позовом.

Також судом встановлено, що при проведенні перевірки на яку посилається представник відповідача і яка стала підставою для постанови вищенаведених наказів, від позивача не відбиралися відповідні пояснення.    

За таких обставин, суд вважає, що слід критично віднестись до наказів на які посилається представник відповідача, за невідповідністю їх складання трудовому законодавству України.

 Крім того згідно договору про повну матеріалу відповідальність ( л.с. 37 ) від 11.09.2003 р. який був угоджений між позивачем і відповідачем, не вказане, що за пере розхід палива під час виконання трудових обов'язків з позивача можливе стягнення будь яких коштів.

У ході судових засідань у справі від представника відповідача на адресу суду не надходило заперечень проти розміру щомісячної заробітної плати позивача.

За таких обставин, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості по заробітної плати з 10.01.2007 р. по 10.05.2007 р. у розміру 2719 грн. 72 коп.

З урахуванням моральних страждань позивача, того факту, що він під час не отримання протягом тривалого часу заробітної плати, за сумлінно виконані трудові обов'язки, не мав іншого джерела заробітку, не мав можливості годувати свою сім'ю, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача суму моральної шкоди у розміру 1 500 грн.    

З урахуванням , того, що відповідачем не надано суду доказів підтверджуючих його право на звільнення від сплати державного збору при подачі позову в суд, а так само того, що позивач  звільнений від сплати державного збору при подачі даного позову, суд на підставі п. 3 ст. 88 ЦПК  України стягує з відповідача на користь держави  51 гривню.

 На підставі викладеного, Постанови  Кабінету Міністрів України  від 21.12.2005 року “ Про Затвердження Порядку оплати витрат з інформаційне - технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів ”,  ст. ст. 38, 44 КЗпП України, керуючись ст. 10, 11,  209, 212, 214-215, ЦПК України, - 

          ВИРІШИВ:                

Позов задовольнити частково.

                Стягнути  з  ВАТ “ Сімферопольське Автотранспортне підприємство № 14329 ”   на користь ОСОБА_1  суму боргу по заробітної плати у розміру 2719 гривень  72 копійок.

                Стягнути з ВАТ “ Сімферопольське Автотранспортне підприємство № 14329 ”   на користь ОСОБА_1  суму моральної шкоди у розміру 1 500 грн.

                Стягнути з  ВАТ “ Сімферопольське Автотранспортне підприємство № 14329 ” судовий  збір у доход місцевого бюджету Київського району м. Сімферополя  розмірі 51 гривні 00 копійок.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АРК, через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

                                                                                                                                 Суддя: