Справа № 2- 3056
2007 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2007 р. м. Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя в складі головуючого судді Кукти М.В. при секретарі с/з Борисюк Е.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитку заподіяного дорожньо-транспортним випадком і відшкодуванні моральної шкоди, третя особа ОСОБА_3,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про відшкодування збитку заподіяного дорожньо-транспортною пригодою і відшкодуванні моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що 09.10.2006 р. в 19 годин 00 хвилин у м. Сімферополі вул. Гурзуфська, третя особа у справі ОСОБА_3 керував належним йому на праві приватної власності автомобілем Форд - Гранада держ. номер НОМЕР_1, відповідач проводила вигул своєї домашньої худоби по ходу руху автомобіля позивача, у наслідок чого відбулася ДТП із худобою відповідача. У результаті ДТП позивачу був заподіяний як матеріальний збиток, так і моральна шкода, що виразилася в сильному моральному стресі. У добровільному порядку відшкодувати нанесену шкоду відповідач, позивачу відмовився, що і змусило позивача звернуться до суду з позовом до відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив суд стягнути з відповідача у свою користь - 5456 грн. 27 коп. матеріального збитку, моральної шкоди в розмірі 1 500 гривень, 280 гривень 00 копійок - оплата витрат зв'язаних з послугами авто експертного бюро, у відшкодування витрат зв'язаних зі сплатою судового збору і збору з ІТЗ розгляду справи судом - 102 грн. 30 коп.
Відповідач і її представник у судовому засіданні позов визнали частково, пояснили, що автомобіль позивача рухався із швидкістю 60-70 км \ г, тварина злякалась світла автомобіля та перебігла дорогу, відповідач не змогла утримати її за мотузку, в наслідок чого відбулось ДТП. Вважає, що водій перевищив швидкість в наслідок чого не зміг запобігти ДТП. Крім того зазначають, що на їх думку сума матеріальної шкоди значно нижче чим вказано у дослідженні експерта. У зв'язку з чим готові сплатити позивачу 2000 грн. матеріальної шкоди та 300 грн. моральної шкоди. Також просять суд на підставі ч. 4 ст. 1193 ЦК України з урахуванням тяжкого матеріального становища відповідача знизити розмір матеріальної шкоди
Ухвалою суду до участі у справі в якості третьої особи притягнутий ОСОБА_3, що керував автомобіль під час ДТП.
Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача, допитавши свідків, дослідивши матеріали цивільної справи і надані сторонами доказі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 09.10.2006 р. в 19 годин 00 хвилин у м. Сімферополі вул. Гурзуфська, відбулось ДТП за участю третій особи у справі ОСОБА_3, що керував автомобілем Форд - Гранада держ. номер НОМЕР_1, та відповідач, яка проводила вигул своєї домашньої худоби (бичок «Цезар») по ходу руху автомобіля позивача, де відсутній знак 1. 35 ПДР України, який би попереджував про випас худоби, допустила вихід худоби на проїзну частину у наслідок чого і відбулося зіткнення автомобіля із худобою відповідача.
Постановою начальника 1 - го міжрайонного відділу ДАІ при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим від 07 листопада 2006 р. відповідач визнана винною у скоєнні ДТП, а також притягнути до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 100 грн., за скоєння правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 127 КпАП України.
Судом встановлено, що на дорозі, через яку відповідач здійснювала перегін своєї худоби, не встановлені відповідні знаки про те, що у даної місцевості виконується випас худоби ( п. 1.35 ПДР України ). За таких обставин, суд вважає, що саме відповідач, яка проводила вигул худоби у не передбаченому для цього місці, не прийняла усіх можливих засобів щоб запобігти ДТП. Третя особа, на думку суду, за відсутності будь яких допустимих та відносних доказів його вини, була позбавлена можливості, передбачити рух тварини, її поведінку та відсутність можливості з боку відповідача керувати та стримувати худобу.
Суд вважає, що пояснення відповідача і її представника (про його життєвий досвід), довідки квартального будинкового комітету що у даної місцевості виконується випас худоби, у наслідок чого ніби то водій автомобіля повинен був передбачити можливість виходу худоби на дорогу не можуть свідчити про відсутність підстав для задоволення позову, чи вини в ДТП з боку третьої особи, у зв'язку з тим, що ці висловлювання носять характер припущень, не ґрунтуються і не посилаються на норми права, у зв'язку з чим не можуть бути прийняти судом без критичного ставлення до них.
Що до показань свідків, які стверджують про ту обставину, що на їх погляд позивач рухався із швидкістю 60 - 70 км./г., то суд відноситься до них критично і не може прийняти їх до уваги, тому що ці дані відносяться до особистих міркувань свідків, які не у змозі підтвердити перевищення швидкісного режиму позивачем, будь-якими технічними засобами. Крім того як встановлено судом, один з свідків взагалі не має досвіду керування транспортним засобом.
Згідно висновку № 31-0313 автотоварзнавчої експертизи від 29.03.2007 р. розмір матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля Форд Гранада держ. номер НОМЕР_1 ушкодженого в ДТП від складає 5456 грн. 27 коп.
Відповідач у ході розгляду справи по суті не ставила під сумнів висновки авто товарознавчої експертизи, а також не заявляла клопотання що до призначення у справі судової авто товарознавчої експертизи.
У зв'язку з чим, суд на підставі ч. 1 ст. 61 ЦПК України вважає доведеним розмір матеріальної шкоди.
Приймаючи до уваги матеріальне становище відповідача, здоров'я членів її родини, суд вважає за можливе на підставі положень ст. 1193 ЦК України, знизити розмір відшкодування матеріальної шкоди яка була нею заподіяна з 5456 грн. 27 коп. до 5000 грн..
З урахуванням страждань і переживань позивача, на підставі положень ст.. 1167 ЦК України, суд стягує з відповідача на користь позивача 200 грн. у відшкодування моральної шкоди, як таку, що більш точно відповідає обставинам справи та хвилюванням позивача.
З огляду на той факт, що відповідачем не надано суду доказів підтверджуючих його право на звільнення від сплати судового збору, суд на підставі ст. 88 ЦПК України, знаходить вимоги позивача в частині стягнення витрат по оплаті судового збору в розмірі 87 грн. при подачі позову підлягаючими задоволенню.
Що до вимог позивача про відшкодування йому витрат, пов'язаних із сплатою досудової авто товарознавчої експертизи, суд на підставі ст. 88 ЦПК України не знаходить їх підлягаючими задоволенню. Тому що ці витрати не є судовими розходами сторони у справі.
На підставі ст. 88 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача 81 грн. судових витрат у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1166, 1167, 1192, 1193, ЦК України , ст. ст. 209, 213, 214, 215. ЦПК України суд,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 000 грн. матеріальної шкоди, 200 грн. у відшкодування моральної шкоди, 81 грн. судових розходів у справі, а разом стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 5 281 грн.
На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження в Апеляційний Суд АР Крим.
Суддя