УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2006 року серпня місяця 8 дня колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді_______________________ Синельщікової О.В.______________________

Суддів__________________________________ Берещанської І.І., Новікова Р.В.____________

При секретарі____________________________ Іванові О.______________________________

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Красноперекопської центральної міської лікарні про відшкодування моральної шкоди за апеляційними скаргами ОСОБА_1, Красноперекопської ЦРЛ на рішення Красноперекопського міськрайсуду АРК від 15.03.2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до Красноперекопської ЦРЛ про відшкодування моральної шкоди в сумі 10000 грн., посилаючись на те, що 2.03.2005 року при наданні йому медичної допомоги у зв'язку з видаленням зуба з вини працівників стоматологічної поліклініки Красноперекопської ЦРЛ йому були заподіяні тілесні пошкодження у вигляді опіку лівого ока та моральні страждання у виді переживання за стан свого здоров'я, неможливості виконувати свої трудові обов'язки.

Рішенням Красноперекопського міськрайсуду АРК від 15.03.2006 року позов задоволено частково. З відповідача на користь ОСОБА_1 стягнуто в рахунок відшкодування моральної шкоди 3000 грн., витрати по оплаті держмита в сумі 8,50 грн., витрати за надання юридичної допомоги в сумі 250 грн. В решті частини позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування рішення суду і про ухвалення нового рішення, а в апеляційній скарзі Красноперекопської ЦРЛ -скасування рішення і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, з тих підстав, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи і вимогам закону.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що 2.03.2005 року ОСОБА_1 прийшов на прийом до стоматолога ОСОБА_2 в стоматологічну поліклініку Красноперекопської ЦМЛ. Під час видалення зубу позивач знепритомнів і тому лікар та медсестри ОСОБА_3, ОСОБА_4 стали надавати йому невідкладну медичну допомогу, тобто, обтирати лоб і виски ватяним тампоном, змоченим в нашатирному спирті, підносили його до носа. В результаті необережного поводження з

Справа № 22-4139/2006                                       Головуючий по першій інстанції

Караваєва К.М. Доповідач Берещанська І.І.

нашатирним спиртом, він потрапив у ліве око ОСОБА_1 Тим самим йому були заподіяні тілесні пошкодження у вигляді хімічного опіку 1-2 ст. рогівки лівого ока. Після травми лікар ОСОБА_2 промила йому око розчином марганцевокислого калія і порекомендувала ОСОБА_1 звернутися для надання медичної допомоги до лікаря-окуліста.

Судом було встановлено, що шкода позивачу була спричинена працівниками Красноперекопської ЦРЛ під час виконання ними трудових обов'язків.

При таких обставинах, посилаючись на статті 1167 і 1172 ЦК України, а також на свідчення третіх осіб, свідків, відказаний матеріал Красноперекопської міжрайонної прокуратури, висновок комісійної судово-медичної експертизи Кримського республіканського бюро СМЕ, історії хвороби Красноперекопської ЦМЛ та Одеського інституту очних хвороб і тканинної терапії, суд обгрунтовано частково задовольнив позов ОСОБА_1

Доводи апеляційної скарги позивача про те, що судом при визначені розміру спричиненої йому моральної шкоди не були враховані ступень важкості тілесних пошкоджень та наслідки зазначеної травми ока, не містять правових підстав для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення, так як у відповідності до ч. З ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Доводи апеляційної скарги відповідача - Красноперекопської ЦМЛ, які зводяться до того, що суд в рішенні не вказав, у чому саме виражалася необережність поводження з медпрепаратом, також не спростовують висновків суду і не містять правових підстав для його скасування відповідно до ст. 311 ЦПК України.

На підставі вказаного і керуючись статтями 303, 307, 308 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 і Красноперекопської центральної міської лікарні відхилити.

Рішення Красноперекопського міськрайсуду АРК від 15.03.2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.

Справа № 22-4139/2006                                       Головуючий по першій інстанції

                Караваєва К.М.

Доповідач БерещанськаІ.І.