РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року місяця серпня «16» дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого судді Іващенко В.В.
Суддів Летягіної О.В.
Сокол В.С.
При секретарі Войцехівській Е.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання та додаткових витрат, зв'язаних з оплатою навчання, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 03 серпня 2005 року,
ВСТАНОВИЛА:
У 2005 році ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, у якому просили стягнути з відповідача на користь його дочки - ОСОБА_2, яка є студенткою, аліменти в розмірі 200грн. щомісячно до досягнення нею двадцятитрирічного віку. Зобов'язати ОСОБА_3 нараховувати аліменти в розмірі вказаної суми щомісячно на особистий рахунок ОСОБА_2 у відділі Державного ощадного банку України; покласти на відповідача всі витрати, зв'язані з розглядом цивільної справи, стягнути на її користь витрати на юридичну допомогу. Також, просили стягнути з ОСОБА_3 на користь дочки половину суми за навчання у 2004-2005 навчального року у розмірі 1620грн., та зобов'язати відповідача в судовому засіданні щорічно в строк до 1 липня на весь строк навчання дочки в університеті, окрім аліментів, виплачувати 50 відсотків суми, необхідної для оплати на навчання в університеті.
Вимоги мотивовані тим, що з 28.07.1979 року позивачка ОСОБА_1 знаходиться з відповідачем у зареєстрованому шлюбі.
Справа № 22-2576/2006 Головуючий 1 інстанції - Бондаренко А. А.
Доповідач - Летягіна О.В.
З 1997 року шлюбні відносини між сторонами, фактично закінчилися. Старша дочка ОСОБА_2 є студенткою першого курсу Тавричного національного університету ім.. Вернадського, навчається на денній формі навчання у місті Сімферополі, у зв'язку з чим знімає там помешкання. Вона знаходиться на утриманні ОСОБА_1, а відповідач свої обов'язки з утримання дітей - двох дочок, не здійснює, та матеріальну допомогу їм не оказує.
Рішенням Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 03 серпня 2005 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволений частково. Стягнено з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 додаткові кошти - додаткову допомогу на дитину, яка продовжує навчання, в розмірі 50грн. щомісячно, починаючи з 22.03.2005 року, та до досягнення ОСОБА_2 двадцятитрирічного віку. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено. Стягнено з відповідача на користь позивачки витрати, пов'язані з наданням юридичної допомоги у розмірі 31,50 грн. стягнено з відповідача на користь держави держмито в розмірі 51 грн.
На зазначене рішення суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, яка за змістом зводиться до скасування рішення суду, як незаконного та необгрунтованого, з постановою рішення по суті позовних вимог.
У своїй скарзі апелянт вказує, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що відповідач є непрацездатним, на підставі акту НОМЕР_1 від 14.07.1986 року, але ОСОБА_3 не надав до суду висновок МСЕК для підтвердження своєї непрацездатності. Також, ухвалюючи рішення, суд неправильно застосував норми матеріального права, та не звернув уваги на надані позивачкою докази.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши позивачку В.Ю., її представника, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходив з того, що відповідач зобов'язаний надавати матеріальну допомогу повнолітній дочці, яка продовжує навчання в учбовому закладі, однак ця сума не може перевищувати 50 гривень, в зв'язку з тим, що відповідач є непрацездатною особою і не має можливості сплачувати більшу суму.
Крім того, суд вважає позовні вимоги про стягнення 50% сум вартості навчання необгрунтованими, так як такі виплати не передбачені законом.
Колегія суддів частково згодна з такими висновками. Статтею 199 СК України передбачається, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення
Справа № 22-2576/2006 Головуючий 1 інстанції - Бондаренко А. А. Доповідач - Летягіна О. В.
двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є студенткою першого курсу ТНУ, навчання відбувається за платною формою за рахунок коштів учня \а.с.7,12\.
Тому колегія суддів вважає , що суд обґрунтовано стягнув з відповідача суму матеріальної допомоги повнолітній дочці.
Проте, колегія суддів вважає, що сума матеріальної допомоги не відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Стягуючи 50 гривень матеріальної допомоги щомісячно, суд виходив з того, що з відповідачем в 1998 році скоївся нещасний випадок на виробництві , а також, що він є безробітним і не має можливості надавати матеріальну допомогу в більшому розмірі.
Однак, колегія суддів вважає, що відповідачем не надані суду доказі своєї непрацездатності, яка б явилася результатом нещасного випадку на виробництві, а також доказів того, що він не має можливості працювати та отримувати доходи.
З довідки Державного центру зайнятості Чорноморського РЦЗ від 3.08.2005 року виходить, що ОСОБА_3 дійсно перебуває на обліку як безробітний в центрі зайнятості з 20 травня 2005 року, однак має порушення законодавства про зайнятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню протягом останніх трьох місяців у період, за який видається довідка\а.с.19\.
Так як позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був прийнятий до суду 22.03.2005 року, то виходить, що відповідач став на облік до центру зайнятості вже після того як дізнався про позовні вимоги до нього про матеріальну допомогу дочці.
За таких обставин колегія суддів вважає необхідним збільшити суму матеріальної допомоги повнолітній дочці, яка продовжує навчання, до 150 гривень щомісячно до досягнення їй двадцяти трьох років.
В іншій частині колегія суддів вважає рішення суду законним та обґрунтованим, так як позовні вимоги про стягнення 50 відсотків вартості навчання в університеті, як вже сплачені, так і те, які необхідно ще сплатити, не передбачені законом.
Статтею 185 СК України передбачається участь батьків у додаткових витратах на дитину, однак, ця стаття не відноситься до розділу, який передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина та його виконання.
Стаття 201 СК України передбачає, що до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статтей 187,189-192 і 194-197 цього кодексу.
Враховуючи наведене, колегія суддів підстав для задоволення апеляційної скарги в даній частині позовних вимог не знаходить.
Справа № 22-2576/2006 Головуючий 1 інстанції - Бондаренко А. А.
Доповідач - Летягіна О.В.
Виходячи з встановленого, та керуючись ст. ст. 304,307,313,314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити частково.
Рішення Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 03 серпня 2005 року - змінити.
Збільшити суму додаткової матеріальної допомоги стягнену з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2, яка продовжує навчання до 150 гривень щомісячно, починаючи з 22.03.2005 року і до досягнення ОСОБА_2 23 річного віку.
В іншій частині рішення суду залишити без змін. Рішення апеляційного суду набирає сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржено протягом двох місяців безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді:
Справа № 22-2576/2006 Головуючий 1 інстанції - Бондаренко А. А. Доповідач - Летягіна О. В.