УХВАЛА Іменем України
09 серпня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого Шестакової Н.В. Суддів Берзіньш В.С. Іващенко В.В. При секретарі Буровій Г.В.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 до закритого акціонерного товариства „Юніор Стар", генерального директора ЗАТ „Юніор Стар" Саркісяна Сергія Рафіковича, виконавчого директора ЗАТ „Юніор Стар" Урусової Ірини Генріховни, треті особи: комунальне підприємство ремонтно-експлуатаційна організація №3, Ялтинське міське управління земельних ресурсів, Управління головного архітектора Ялтинської міської ради, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю, Ялтинське протизсувне управління, Ялтинська міська рада, виконавчий комітет Ялтинської міської ради, про усунення перешкод у користуванні жилим будинком, прибудинковою територією, знесення самочинно збудованої будівлі і приведення земельної ділянки у попередій стан,
За позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ялтинської міської ради, треті особи ЗАТ „Юніор Стар" і ОСОБА_14, про скасування рішення виконавчого комитету Ялтинської міської ради від 11 червня 2004 року №НОМЕР_1
і за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12і ОСОБА_13до закритого акціонерного товариства „Юніор Стар", генерального директора ЗАТ „Юніор Стар" Саркісяна Сергія Рафіковича, виконавчого директора ЗАТ „Юніор Стар" Урусової Ірини Генріховни, ОСОБА_14, виконавчого комітету Ялтинської міської ради, треті особи: комунальне підприємство ремонтно-експлуатаційна організація №3, Ялтинське міське управління земельних ресурсів, Управління головного архитектора Ялтинської міської ради, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю, Ялтинське протизсувне управління, Ялтинська міська рада, Ялтинське газове господарство, про скасування рішення виконавчого комитету Ялтинської міської ради від 11 червня 2004 року №НОМЕР_1, усунення перешкод у користуванні жилим будинком, прибудинковою територією шляхом знесення самочинно збудованої будівлі і приведення прибудинкової теріторії у попередній стан за апеляційними скаргами Ялтинської міської ради, замісника прокурора м. Ялти, а також ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,
Справа №22-2579/2006р. Головуючий в 1 інстанції Шумов В.В.
Доповідач Шестакова Н.В.
ОСОБА_12і ОСОБА_13 на рішення Ялтинського міського суду від 18 січня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2005 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 звернулися з позовом до закритого акціонерного товариства „Юніор Стар", генерального директора ЗАТ „Юніор-Стар" Саркісяна Сергія Рафіковича, виконавчого директора ЗАТ „Юніор-Стар" Урусової Ірини Генріховни про усунення перешкод у користуванні жилим будинком, прибудинковою територією, знесення самочинно збудованої будівлі і приведення земельної ділянки у попередній стан. Свої вимоги позивачі обґрунтували тим, що у березні 2005 року ЗАТ „Юніор-Стар" самовільно почало будівельні роботи по зведенню капітальної пристройки до багатоквартирного АДРЕСА_1 у м.Ялта; позивачі, які мешкають у цьому будинку і володіють квартирами на різніх поверхах на праві приватної власності, вважають порушеними свої права, оскільки пристройка будується на земельній ділянці, яка не була відведена ЗАТ „Юніор-Стар"у встановленому законом порядку; фактично ця пристройка знаходится у безпосередній близькості до будинку на прибудинковій території, примикає до стін будинку, впливає на сейсмічність будинку, пожарну безпеку; на підставі ст.376 ЦК України незаконна будівля підлягає знесенню.
Рішенням суду від 10 червня 2005 року позов було задоволено (а.с.82,т.1).
Ухвалою суду від 30 серпня 2005 року зазначене рішення було скасовано за нововиявленими обставинами (а.с.123,т.1).
У вересні 2005 року ОСОБА_1 доповнила свою позовну заяву вимогою до виконавчого комітету Ялтинської міської ради, треті особи ЗАТ „Юніор Стар" і ОСОБА_14, про скасування рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 11 червня 2004 року №НОМЕР_1, посилаючись на те, що зазначене рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради постановлено відповідно виконавця будівельних робіт, хоча замовником будівельних робіт та власником будівельних матеріалів є ОСОБА_14; оскаржене рішення міської ради порушує ст.24 Закону України „Про планування і забудову території"", оскільки у ЗАТ „Юніор-Стар" відсутні правовстановлюючі документи щодо користування земельною ділянкою під пристройкою; також згідно до п.19 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями порушені інтереси громадян, які мешкають у багатоквартирному будинку; мешканці будинку не давали згоди ЗАТ „Юніор- Стар" на перепланування і будівництво пристройки до будинку(а.с.142,т.1).
У вересні 2005 року ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12і ОСОБА_13 звернулися із самостійними вимогами до закритого акціонерного товариства „Юніор Стар", генерального директора ЗАТ „Юніор Стар" Саркісяна Сергія Рафіковича, виконавчого директора ЗАТ „Юніор Стар" Урусової Ірини Генріховни, ОСОБА_14, виконавчого комітету Ялтинської міської ради, треті особи: комунальне підприємство ремонтно-експлуатаційна організація №3, Ялтинське міське управління земельних ресурсів, Управління головного архітектора Ялтинської міської ради, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю, Ялтинське протизсувне управління, Ялтинська міська рада, Ялтинське газове господарство, про скасування рішення виконавчого комитету Ялтинської міської ради від 11 червня 2004 року №НОМЕР_1, усунення перешкод у користуванні жилим будинком, прибудинковою територією шляхом знесення самочинно збудованої будівлі і приведення прибудинкової території у попередній стан. Позивачі зазначили, що ЗАТ „Юніор- Стар" незаконно прибудував до стіни багатоквартирного будинку одноповерхову пристройку; будівництво проводилося самочинно, за що неодноразово були складені протоколи про адміністративні правопорушення; будівельні роботи було продовжено у відсутності дозволу на користування земельною ділянкою; неправомірні дії ЗАТ „Юніор Стар" погрожують інтересам позивачів, як мешканців багатоквартирного будинку, власників квартир та користувачів прибудинкової території, оскільки будування пристройки зачіпає фундамент будинку, порушений пожежний під"їзд двох багатоквартирних будинків, проведення газу до пристройки без дозвільних документів створює загрозу вибуху або пожежи; рішення виконкому від 11.06.2004 року постановлено не на пленарному засіданні міьскої ради; це рішення порушує ст.24 Закону України „Про планування і забудову території"" і п.19 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, оскільки мешканці будинку не давали згоди ЗАТ „Юніор-Стар" на перепланування і будівництво пристройки до будинку; порушені також інші правові норми, які встановлюють правила будування нових будівельних об"єктів; незаконна пристройка підлягає знесенню (а.с.11-13,т.2).
У жовтні 2005 року Ялтинська міська рада звернулася з позовом до ЗАТ „Юніор Стар" про звільнення земельної ділянки шляхом знесення самочинної прибудови до житлового будинку на тій підставі, що відповідач приступив до будівельних робіт без відповідного дозволу інспекції ДАБК, відповідачем допущено відхилення від проектної документації, що виразилося в збільшенні поверховості прибудови, а також площі забудови; земельна ділянка, на якій побудована спірна пристройка, є власністю Ялтинської міської ради, тому власник має право вимагати знесення цей пристройки (а.с.63,т.2).
Ухвалою суду від 25 листопада 2005 року були об"єднані в одне провадження зазначені позови фізичних осіб та Ялтинської міської ради (а.с.80,т.2).
Ухвалою суду від 18 січня 2006 року було припинено провадження по справі за позовом Ялтинської міської ради до ЗАТ „Юніор-Стар" про звільнення земельної ділянки шляхом знесення самочинної прибудови до житлового будинку.
Судовим рішенням від 18 січня 2006 року у задоволенні позовів фізичних осіб відмовлено (а.с.127-128,т.2).
В апеляційній скарзі Ялтинська міська рада ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про задоволення позовів фізичних осіб, оскільки судом першої інстанції не застосовані вимоги ст. 376 ЦК України, а також те, що власником земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний будинок, є Ялтинська міська рада, котра не надала ЗАТ „Юніор-Стар" земельну ділянку для користування під застройку; ЗАТ „Юніор-Стар" не одержав дозвіл на провадження будівельних робіт; при будуванні спірної пристройки порушені суспільні інтереси.
В апеляційній скарзі замісник прокурора м. Ялти просить скасувати рішення суду з ухваленням нового рішення про задоволення колективних позовів фізичних осіб, приймаючи до уваги те, що спірна прибудова є самочинною, однак суд першої інстанції не врахував ці обставини, а також те, що мають місце числені порушення проекту прибудови, залучення посадових осіб ЗАТ „Юніор-Стар" до адміністративної відповідальності за самовільне будівництво, порушення прав мешканців багатоквартирного будинку на прибудинкову територію і не застосував ч.4 ст.376 ЦК України. апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12і ОСОБА_13 ставлять питання про скасування рішення з ухваленням нового рішення про задоволення їх позовів, посилаючись на те, що судом першої інстанції не дана належна правова оцінка всім обставинам по справі і наданим доказам; не враховано те, що порядок користування прибудинковою територією визначається власником; відсутня згода органу місцевого самоврядування та мешканців багатоквартирного буднику на відвід ЗАТ „Юніор-Стар" земельної ділянки під прибудову до магазину; мають місце порушення будівельних норм, а також ст.24 Закону України „Про планування і забудову території"; дані порушення матеріального і процесуального права призвели до ухвалення незаконного та необгрунтованого рішення.
Розглянувши цивільну справу в межах доводів апеляційних скарг, заслухавши позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_7 та їх представника, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у звдоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі-фізичні особи є мешканцями багатоквартирного будинку, усі квартири у цьому будинку приватизовані і належать на праві власності фізичним особам; жилий будинок має прибудинкову територію; рішенням Ялтинського місьвиконкому від 01.12.2003 року ЗАТ „Юніор Стар" дано дозвіл на проведення проектно-дослідницьких робіт по реконструкції квартири з розширенням магазину; рішенням Ялтинського міськвиконкому від 11 червня 2004 року ЗАТ „Юніор Стар" дано дозвіл на будівництво пристройки і перепланування магазину „Строймаркет" по АДРЕСА_1 у м.Ялта; на підставі зазначених рішень міськвиконкому ЗАТ „Юніор-Стар" почав будувати біля торця жилого будинку прибудову; будівельні роботи у цілому проводилися з урахуванням проекту, відступи від проекту не є істотними; ЗАТ „Юніор Стар" мав право збільшувати поверховість зведеної будівлі, оскільки за висновками екперта при огляді будівлі встановлені випуски каркасів з арматури над перекриттям першого поверху; Господарський суд АР Крим 28.11.2005 року прийняв рішення, по якому управління головного архітертора Ялтинської міської ради зобов"язано надати ЗАТ „Юніор-Стар" дозвіл на виконання будівельних робіт; позовні вимоги мешканців квартир не знайшли свого підтвердження, оскільки з матеріалів справи не вбачається обставин, які свідчать про визначення меж прибудинкової території; застосування вимог ст.376 ЦК України в даному випадку неможливо, відповідний орган державної влади і місцевого самоврядування вправі винести рішення, яким зобов"язати особу, яка здійснила або здійснює будівництво, провести відповідну перебудову. У частині оскарження рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 11 червня 2004 року суд першої інстанції зазначив, що це рішення ніким не скасовано, в матеріалах справи є договір про порядок користування земельною ділянкою.
Висновки суду не відповідають вимогам матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що суд не з"ясував предмет судового розгляду у повному обсязі, оскільки у справі немає даних про правове становище усіх позивачів-фізичних осіб відносно багатоквартирного будинку і прибудинкової території.
У рішенні суд зазначив, що усі позивачі-фізичні особи є власниками квартир з посиланням на а.с.70-71, т.1, однак у матеріалах справи є такі дані тільки відносно ОСОБА_5 і ОСОБА_1 (а.с.70-71,т.1). Правове становище іншіх позивачів-фізичних осіб документально не підтверджено. Як пояснили ОСОБА_1 і ОСОБА_7, усі позивачі-фізичні особи, крім ОСОБА_4, є власниками квартир, однак відповідні документи у справі відсутні. Тобто суд першої інстанції розглядав вимоги фізичних осіб взагалі, без урахування правового становища усіх позивачів-фізичних осіб і без з"ясування питання, які житлові права або права власності мають усі позивачі-фізичні особи та які конкретні права вони вважають порушеними.
Суд зазначив, що багатоквартирний будинок має прибудинкову територію, але межі її не встановлені, тому немає порушень ст. 152 ЗК України.
Між тим з матеріалів справи, у тому числі з висновків експерта, слідує, що спірна прибудова споруджена на відстані 15 см від стіни багатоквартирного будинку, фактично впритул до фундаменту будинку та його стіни, тобто безперечно у зоні, необхідній для обслуговування багатоквартирного будинку (а.с.66,67,68,69,211,214,215,т. 1).
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 року №4-рп власники і наймачі квартир у багатоквартирних будинках є співвласники підсобних приміщень у будинку і мають рівні права щодо володіння, користування і розпорядження підсобними приміщеннями. Підтверждення права власності на ці приміщення не потребує додаткових дій, зокрема, створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та вступу до нього. Тобто ніхто з власників квартир не має приорітетного права використовувати конструктивні елементи будинку і будувати мансарди, прибудови, надбудовувати поверхи до багатоквартирного будинку без урахування інтересів інших власників і наймачів квартир. Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України, питання відносно згоди співвласників підсобних приміщень на здійснення дій відносно ціх приміщень розглядається у відповідності з законами України, які визначають правовий режим власності.
Суд першої інстанції не врахував ці положення і не надав правової оцінки доводам позивачів-фізичних осіб про те, що порушуються їх права власності.
За змістом ч.ч.1,2 ст.42 ЗК України земельна ділянка, на якій розташований багатоквартирний жилий будинок, має статус прибудинкової території, і в разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку може передаватися безоплатно у власність або надаваться у користування об"єднанню власників. Тобто створення цього об'єднання не є обов'язковим. Як зазначено у ч.ч.3,4 ст.42 ЗК України порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також прибудинкових територій, визначається співвласниками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації. По суті зазначена земельна ділянка розглядається як складова частина жилого комплексу.
Суд першої інстанції не з"ясував, чи відповідає акт відводу земельної ділянки від 03 травня 1978 року, який був складений на підставі рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 28 лютого 1973 року про оформлення відводу земельної ділянки під будівництво багатоквартирного будинку (а.с.171-172,т.1) вимогам діючого на той час законодавства щодо визначення земельної ділянки під будівництво багатоквартирного жилого будинку і вимогам, зазначеним у ч.4 ст.42 ЗК України; недостатньо мотивував, чому він не прийняв як докази фіксування меж земельної ділянки або прибудинкової територій будинку зазначене рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради та акт відводу. Також судом першої інстанції зовсім не мотівовано, чому відсутність належних документів про встановлення меж прибудинкової території свідчіть про необґрунтованість позовних вимог, приймаючи до уваги те, що спірна прибудова фактично збудована безпосередньо біля стіни багатоквартирного жилого будинку з використанням елементів його фундаменту і стіни. Правовий режим прибудинкової території має особливості, згідно з якими ця територія існує незалежно від того, чи передана вона у власність або користування об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку.
Обговорюючи позовні вимоги у частині оскарження рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 11.06.2004 року, суд першої інстанції виходив з рішення господарського суду від 09 серпня 2005 року (а.с.124,т.1), яким визнано недійсним рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 14 квітня 2005 року „Про скасування рішення виконкому Ялтинської міської ради від 11.06.2004 року „Про дозвіл ЗАТ „Юніор Стар" будівництва пристройки та перепланування території існуючих приміщень магазину „Будмаркет" по АДРЕСА_1 у м.Ялта". Між тим, господарський суд у зазначеному рішенні аналізував законність тільки рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 14 квітня 2005 року з точки зору застосування процедури прийняття рішення; законність рішення виконкому Ялтинської міської ради від 11.06.2004 року взагалі не була предметом судового дослідження. Фактично суд першої інстанції не розглянув позов у цій частині і не обговорив доводи позивачів-фізичних осіб про незаконність рішення виконкому Ялтинської міської ради від 11.06.2004 року. Договір про порядок користування земельною ділянкою (а.с. 109-110,т.1) не може розглядатися як доказ правомірності спорудження прибудови, оскільки цей договір не стосується прибудинкової території і з урахуванням вищезазначених прав мешканців багатоквартирного будинку на прибудинкову територію не може створювати зобов"язання для позивачів-фізичних осіб щодо прибудинкової території.
Згідно із ст.ст. 1,27 Закону України „Про архітектурну діяльність" споруди житлово-цивільного, комунального та іншого призначення розглядаються як об"єкти архітектурної діяльності; при створенні цих об"єктів замовники та підрядники зобов"язані не порушувати під час организації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси користувачів прилеглих земельних ділянок, власників розташованих на них будинків.
Як зазначено у ст.ст.5,22 Закону України „Про основи містобудування" при здійсненні містобудування повинно бути забезпечено урахування державних та громадських інтересів, а також законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва. Забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Приймаючи до уваги те, що позовна вимога про недійсність рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 11.06.2004 року фактично не розглядалася, цей недолік не був і не мін бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції, на підставі п.5 ч.1 ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Колегія суддів також вважає, що судом першої інстанції неповністю визначено коло належних відповідачів по справі.
Із змісту інвестиційного договору та інших документів (а.с.103-105,т.1) слідує, що власником нежилого приміщення в жилому АДРЕСА_1 у м.Ялта, до якого прибудована спірна будівля, є ОСОБА_14, котра доручила ЗАТ „Юніор Стар" будівництво пристройки до належного їйі нежилого приміщення. Тобто позовна вимога позивачів-фізичних осіб за першим позовом безумовно стосується інтересів ОСОБА_14 як власника будівельних матеріалів, які використовані для будівництва цієї пристройки відповідно до інвестиційного договору. Однак ця особа не була притягнута до справи при розгляді зазначеного позову.
Крім того, при розгляді позовної заяви ОСОБА_1 (а.с.142,т.1) суд першої інстанції не прийняв до уваги те, що цей позов стосується безпосередніх інтересів ЗАТ „Юніор Стар" і ОСОБА_14, процесуальне становище цих осіб як третіх осіб визначено з порушенням ст.35 ЦПК України, і не вирішив питання про залучення до справи ЗАТ „Юніор Стар" і ОСОБА_14, у якості відповідачів.
У зв"язку з тим, що суд першої інстанції вирішив питання про права та обов"язки особи, яка не брала участь у справі, підлягає застосуванню п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України про обов"язковість скасування рішення з направленням справи на новий розгляд.
Колегія суддів звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції позбавлений можливості розглянути заявлені вимоги по суті і ухвалити нове рішення, оскільки на момент розгляду справи у суді апеляційної інстанції пристройка становить 5 поверхів, що взагалі не було предметом судового розгляду; при проведенні експертизи також не була надана оцінка цій пристройкі з урахуванням споруджених п"яти поверхів.
Висновки державної експертизи щодо відповідності проектної документації на пристройку державним будівельним нормам зроблені виходячи із одноповерховості ціє пристройки (а.с.55,т.1). Фактичне спорудження п"ятиповерхової пристройки
безпосередньо біля багатоквартирного будинку є суттєвою обставиною, яка потребує необхідність залучення по справі у встановленому законом порядку фахівців різного рівня для вирішення питання щодо можливості знесення цієї пристройки і способів її знесення з урахуванням технічних характеристик будівель і співмірності шкоди, яка може бути спричинена при знесенні пристройки.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції також виходив з того, що знесення нерухомого майна у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить сусспільним інтересам або порушує права інших осіб, можливо тільки за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Проти в даної справи мова йде про самовільне будування пристройки, порушення прав мешканців багатоквартирного будинку як співвласників будинку і користувачів земельної ділянки, віднесеної до будинку, у тому числі, прибудинкової території при відсутності проекту будівництва на п"ятиповерхову пристройку і при відсутності належного виділення замовнику будівельних работ земельної ділянки під забудову. При зазначених обставинах у мешканців багатоквартирного жилого будинку і власників квартир виникає самостійне право захистити свої права шляхом звернення з позовом про усунення перешкод на підставі ч.4 с.376,ст.ст.386,391 ЦК України, ст. 152 ЗК України.
Керуючись ст.ст.303,307,п.п.4,5 ст.311 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги Ялтинської міської ради, замісника прокурора м. Ялти, а також ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12і ОСОБА_13задовольнити частково.
Рішення Ялтинського міського суду від 18 січня 2006 року скасувати з направленням справи на новий розгляд до Ялтинського міського суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців.