РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2006 року колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Шестакової Н.В.
Суддів Берзіньш В.С.
Іващенко В.В.
При секретарі Буровій Г.В.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Битова хімія» до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про виселення з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на рішення Залізничного районного суду М.Сімферополя АРК від 14 грудня 2004 року,
ВСТАНОВИЛА:
Відкрите акціонерне товариство «Битова хімія» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про виселення з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення, посилаючись на те, що внаслідок перетворення ДП «Сімферопольський завод битової хімії» у ВАТ «Битова хімія» до балансу останнього відійшло рухоме та нерухому майно, у тому числі гуртожиток по АДРЕСА_1. Відповідач ОСОБА_1 знаходився з позивачем у трудових відносинах, тому разом із сім'єю проживав і був прописаний у кімнаті НОМЕР_1 зазначеного гуртожитку. Однак, як стало відомо, відповідач та його син ОСОБА_2 займають житлову площу незаконно, оскільки кімната у гуртожитку ОСОБА_1 була надана як працівнику, в даний час звільненому на підставі п.7 ст. 40 КЗоТ України (за порушення трудової дисципліни), а ОСОБА_2 досягнув повноліття, в трудових відносинах з ВАТ «Битова хімія» не перебуває. Вважають, що відповідач ОСОБА_2 самовільно займає кімнату НОМЕР_1 у гуртожитку, тому також підлягає виселенню без надання іншого приміщення за ч. 3 ст 116 ЖК України.
Рішенням Залізничного районного суду М.Сімферополя АРК від 14 грудня 2004 року позов відкритого акціонерного товариства «Битова хімія» задоволено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 ставлять питання про скасування рішення з припиненням провадження по справі. В обґрунтування своїх вимог апелянти посилаються на те, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з'ясовані всі обставини по справі та зроблені висновки, які суперечать фактичним обставинам справи; ОСОБА_1 був звільнений за власним бажанням, про що свідчить наказ НОМЕР_3 та запис у трудовій книжці, а не за п.7 ст. 40 КЗоТ України, він працював на підприємстві більш 17 років, тому не може бути виселений разом з сином без надання іншого жилого приміщення.
Розглянувши цивільну справу в межах апеляційної скарги, заслухавши відповідачів та представника позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Справа № 22-5369/2006 Головуючий по першій інстанції
Алсуф'єв В.В.
Доповідач Шестакова Н.В.
Як свідчать матеріали справи, позивач є власникомАДРЕСА_1у м. Сімферополі (а.с. 10). Відподвідач ОСОБА_1 з червня 1985 року знаходився у трудових відносинах з Сімферопольським заводом битової хімії (а.с.7), у зв"язку з трудовими відносинами ОСОБА_1 та його дітям за ордером №НОМЕР_2 була надана кімната у гуртожитку (а.с.9); наказом від 21 листопада 2002 року ОСОБА_1 був звільнений з роботи за підставами п.7 ст.40 КЗпП України (а.с.8), продовжує займати разом з сином ОСОБА_2 кімнату №НОМЕР_1 у гуртожитку.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням вимог ст. 127 ЖК України ОСОБА_1, як особа, котра припинила трудові відносини з підприємством, і ОСОБА_2, як особа, котра не знаходиться у трудових відносинах з ОАО, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення. Тобто суд погодився з доводами позивача.
Колегія суддів вважає, що висновки суду зроблені з порушенням норм матеріального права.
Згідно з ч.ч.2,3 ст. 132 ЖК України працівників підприємств, які поселилися у гурожитку в зв"язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину. Однак осіб, перелічених у статті 125 ЖК України, може бути виселено лише з наданням їм іншого жилого приміщення.
За правилами ст. 125 ЖК України без надання іншого жилого приміщення не може бути виселено осіб, які пропрацювали на підприємстві, що надали їм кімнату у гуртожитку, не меньш як десять років.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач ОСОБА_1 пропрацював на заводі „Битова хімія" з червня 1985 року до грудня 2002 року, тобто більш ніж 10 років, тому його не може бути виселено з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення.
Оскільки позивач заявив вимоги про його виселення без надання іншого жилого приміщення, ці вимоги не підлягають задоволенню.
Також є необгрунтованими вимоги про виселення ОСОБА_2 з кімнати у гуртожитку, приймаючи до уваги, що право другого відповідача як члена сім"ї на користування цим жилим приміщенням похідне від права ОСОБА_1, статус ОСОБА_2 як члена сім"ї не змінювался, він продовжує проживати у цій кімнаті разом з батьком ОСОБА_1 як член його сім'ї. Тому ОСОБА_2 не можна вважати самовільно зайнявшим кімнату у гуртожитку і застосування ч.3 ст. 116 ЖК України є цілком необгрунтованим.
Рішення суду від 18 грудня 2003 року не може бути підставою для припинення провадження по справі, оскільки у теперішний час позивач поставив питання про виселення кожного з відповідачів за самостійними правовими підставами з урахуванням того, що ОСОБА_1 не є одинокою особою з неповнолітньою дитиною.
На підставі наведеного рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.
Керуючись ст.ст.303,307,309 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Залізничного районного суду М.Сімферополя АРК від 14 грудня 2004 року скасувати. Відмовити Відкритому акціонерному товариству «Битова хімія» у задоволенні позову до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про виселення з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення.
Справа № 22-5369/2006 Головуючий по першій інстанції
Алсуф'єв В.В. Доповідач Шестакова Н.В.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення. Рішення може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців.
Справа № 22-5369/2006 Головуючий по першій інстанції
Алсуф'єв В.В. Доповідач Шестакова Н.В.