Судове рішення #13659042

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

  ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  14.02.2011                                                                                           № 07/1452

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Майданевича А.Г.

суддів:            Гаврилюк  О.М.  

Мальченко А.О.  

при секретарі:           Рижова В.В.

За участю представників:

від позивача -  ОСОБА_2

від відповідача - Стойко А.Ю. – представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Черкаської міської ради

на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.09.2010

у справі № 07/1452 (ОСОБА_4  .....)

за позовом Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2, м. Черкаси

до Черкаської міської ради, м. Черкаси

про тлумачення умов договору

ВСТАНОВИВ :

До господарського суду Черкаської області звернулася Фізична особа – підприємець ОСОБА_2 з позовом та уточненнями до нього   до Черкаської міської ради про тлумачення умов договору оренди землі від 06.10.2004 року, укладеного між сторонами по справі, в частині обчислення та зміни розміру орендної плати за землю (пункти договору 4.2 та 4.5), а також умови договору оренди землі в частині внесення змін до умов договору (п. 12.1 Договору).

Рішенням від 07.09.2010 року господарський суд Черкаської області позов задовольнив частково. Розтлумачив зміст пунктів 4.2 та 4.5 укладеного між сторонами по справі договору оренди землі від 06.10.2004 року наступним чином: розмір щорічної орендної плати за землю змінюється без внесення змін та доповнень до договору лише у випадках зміни нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки відповідно до вимог чинного законодавства та щорічної індексації орендної плати. Зміни розміру орендної плати, передбачені законодавством, можуть бути підставою для внесення відповідних змін до договору оренди землі у встановленому законодавством та цим договором порядку. В решті позову відмовив. Стягнув з відповідача на користь позивача 42 грн. 50 коп. витрат на сплату державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Своє рішення місцевий господарський суд обґрунтовує тим, що типовий договір оренди землі не містить умови про автоматичну зміну розміру орендної плати за землю без внесення змін до договору оренди землі в разі зміни законодавства та суперечить ст. 21 Закону України „Про оренду землі”.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням Черкаська міська рада звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 07.09.2010 року по справі № 07/1452 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що він не вбачає спору між сторонами щодо різного тлумачення договору, оскільки збільшення розміру орендної плати орендодавцем не тягне за собою  внесення змін до існуючого договору та не потребує погодження із орендарем.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2011 року апеляційна скарга Черкаської міської ради була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 07/1452 у судовому засіданні за участю представників сторін.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2011 року склад судової колегії змінювався.

Під час розгляду апеляційної скарги представник скаржника підтримав вимоги своєї апеляційної скарги в повному обсязі.

Фізична особа – підприємець ОСОБА_2 проти вимог апеляційної скарги заперечував та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.10.2004 року Черкаська міська рада (орендодавець) та Фізична особа – підприємець ОСОБА_2 (орендар) уклали договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надавав, а орендар приймав в строкове платне користування земельну ділянку площею 5 332 кв.м в АДРЕСА_1 під розташування автомобільної стоянки, що за основним цільовим призначенням відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оброни та іншого призначення. Договір було укладено до 28.05.2053 року. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлювалася в розмірі 1,0%.

Договір був зареєстрований у Черкаській регіональній філії ДП „Центр ДЗК” при Держкомземі України про, що у державному реєстрі земель вчинено запис від 04.11.2004 року за № 904.

06.10.2004 року земельна ділянка, визначена в Договорі оренди землі від 06.10.2004 року, була передана позивачем відповідачу, про що був складений акт приймання-передачі.

05.09.2005 року сторонами було внесено зміни до Договору оренди землі від 06.10.2004 року, зокрема до опису предмету договору оренди, змінено функціональне використання земельної ділянки з земель транспорту та зв’язку на землі комерційного використання, збільшено розмір нормативної грошової оцінки землі, збільшено розмір річної орендної плати з 1% до 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та змінено умови використання земельної ділянки замість „під розташування автомобільної стоянки” на „під розташування торгових павільйонів з продажу сільськогосподарської продукції”.

Зміни до договору були зареєстровані у Черкаській регіональній філії ДП „Центр ДЗК” при Держкомземі України про, що у державному реєстрі земель вчинено запис від 06.09.2005 року за № 37.

Відповідно до ст. 637 ЦК України ФОП ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Черкаської з позовом тлумачення укладеного ним з Черкаською міською радою Договору оренди землі.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення  сторін, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Черкаської області має бути залишено без змін, з огляду на таке.

Згідно з приписами ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу. У разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови,  навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.

Відповідно до ст. 213 Цивільного кодексу України на вимогу однієї або обох сторін  суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумачення змісту правочину беруться до уваги однакове для  всього  змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з’ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється  порівнянням відповідної частини правочинну зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

З наведених вище норм законодавства вбачається, що підставою для тлумачення судом угоди є наявність спору між сторонами угоди щодо її змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів тексту всієї угоди або її частини, що не дає змогу з’ясувати дійсний зміст угоди або її частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити її намір. Тлумачення не може створювати, а лише роз’яснює існуючи умови угоди.

В пункті 4.2 Договору оренди землі від 06.10.2004 року сторони визначили, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснювалося з урахуванням індексів інфляції. Розмір грошової оцінки та орендної плати не є сталим і змінюється в зв’язку з проведенням її щорічної індексації та внесенням змін на підставі вимог діючого законодавства. В таких випадках розмір грошової оцінки земельної ділянки та розмір щорічної орендної плати змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього договору.

Пунктом 4.5 Договору оренди землі було встановлено, що умови цього договору про розмір орендної плати можуть переглядатися також у випадках з моменту:

–          зміни цільового призначення та (або) функціонального використання земельної ділянки або її частини;

–          зміни розміру земельного податку;

–          погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря;

–          невиконання орендодавцем обов’язків щодо повідомлення орендаря на права третіх осібна орендовану земельну ділянку, якщо це не спричинило перешкоди в користуванні орендованою земельною ділянкою;

–          буд-якої зміни розміру орендної плати, крім випадків передбачених пунктом 4.2 цього договору;

–          в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

В таких випадках у встановленому порядку вносяться зміни до цього договору.

А в пункті 12.1 Договору сторонами було встановлено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв’язується в судовому порядку.

02.06.2010 року ФОП ОСОБА_2 звернувся до Департаменту бюджетної політики Виконавчого комітету Черкаської міської ради про надання інформації щодо відсутності або наявності заборгованості по орендній платі.

17.06.2010 року № 1033/18-08 Департамент бюджетної політики виконавчого комітету Черкаської міської ради надав позивачу відповідь за № 1033/18-08 про наявність у нього заборгованості з орендної плати за земельну ділянку площею 5 332 кв.м по вулиці Пастерівській між вулицями Чайковського та Поднєвича станом на 01.06.2010 року у розмірі 160 313 грн. 96 коп. При цьому вказаним департаментом була застосована ставка орендної плати у розмірі 7% від нормативної грошової оцінки землі, встановлена рішеннями Черкаської міської ради від 31.05.2007 року № 2-613 та від 22.04.2008 року № 4-386, а не у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі, яка передбачена договором оренди землі від 06.10.2004 року зі змінами, внесеними до цього договору угодою від 05.09.2005 року.

Таким чином позивач та відповідач щодо одного й того ж договору не в змозі дійти згоди щодо розміру орендної плати та порядку внесення змін до Договору оренди землі, зокрема, щодо автоматичної зміни розміру орендної плати в разі змін законодавства, в т.ч. і нормативних актів Черкаської міської ради.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року № 220 був затверджений типовий договір оренди землі. Відповідно до ч. 2 ст. 637 ЦК України колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступні положення типового договору оренди землі.

Пунктом 10 цього типового договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням (без урахування) індексації. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими  Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Згідно з пунктом 13 вказаного вище  типового договору розмір орендної плати переглядається у разі:

зміни умов господарювання, передбачених договором;

зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами;

в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 36 типового договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв’язується у судовому порядку.

Виходячи із вищенаведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що типовий договір оренди землі не містить умови про автоматичну зміну розміру орендної плати за землю без внесення змін до договору оренди землі в разі зміни законодавства, яке регулює відносини, пов’язані із встановленням розміру орендної плати за землю. Навпаки з пунктів 13 та 36 цього типового договору вбачається необхідність внесення змін до договору оренди землі у разі зміни такого законодавства.

Крім того, вірно зазначає місцевий господарський суд, що у разі зміни законодавства щодо  розміру орендної плати, а в  даному випадку прийняття Черкаської міською радою рішення про збільшення розміру орендної плати за користування землею, не можуть тягнути за собою односторонньої зміни договору оренди землі в частині встановлення нового розміру орендної плати за землю, оскільки це суперечить частині другій статті 21 Закону України „Про оренду землі”, де зазначено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Також колегія суддів також зазначає, що місцевий господарський суд  дійшов вірного висновку, що пункт 12 договору оренди землі  від 06.10.2004 року між сторонами у справі  повністю відповідає п. 36 типового договору оренди землі та не потребує тлумачення.

Враховуючи наведене колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи  та  надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення господарського суду Черкаської області від 07.09.2010р. у справі № 07/1452 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду не вбачається.

При цьому, апеляційний господарський суд зазначає, що недопустимо тлумачити договір шляхом зміни його умов, що є втручанням у волевиявлення сторін, а сторони не позбавлені права внести відповідні зміни до договору та додатків до нього.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що при ухваленні рішення суд першої інстанції здійснив повний, всебічний та об’єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надав належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому не вбачає підстав для його зміни або скасування. Викладені заявником в апеляційній скарзі доводи не спростовують обґрунтованого висновку місцевого господарського суду.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд –

  ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Черкаської міської ради на рішення господарського суду Черкаської області від 07.09.2010 року по справі № 07/1452 залишити без задоволення.

2.          Рішення господарського суду Черкаської області від 07.09.2010 року по справі № 07/1452 залишити без змін.

3.          Справу № 07/1452 повернути до господарського суду Черкаської області.

4.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5.          Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 107-11113 ГПК України.

  Головуючий суддя Майданевич А.Г.

  Судді Гаврилюк  О.М.

                                                                                           Мальченко А.О.


  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація