Судове рішення #13658595

                                                                            УКРАЇНА      

Апеляційний суд Житомирської області

                     

            

Справа  № 22ц- 9265/10

Категорія 52

                                                   У Х В А Л А

                   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ


01 лютого 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:


головуючого – судді                    Малахової Н.М.

суддів:                                        Жизневської А.В.

                                                  Матюшенка І.В.

при секретарі

судового засідання                Жовновській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі  апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області  від 17 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Іршанської школи мистецтв  про поновлення на роботі, стягнення матеріальної та моральної шкоди, соціальних виплат, визнання наказу про звільнення незаконним,

                                                       в с т а н о в и л а :

Рішенням  Володарсько-Волинського районного суду від 17.11.2010 року у задоволені позову відмовлено за безпідставністю.

У апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Зазначає, що при ухвалені рішення судом першої інстанції не враховано, що вона мала перевагу на залишення на роботі перед іншими працівниками, оскільки є дитиною війни, що фактично  не відбулася ліквідація школи,  а відбувалася реорганізація, що їй не були  запропоновані  інші посади, що вона не пропустила строк звернення до суду, що штатний розклад дозволяв прийняти її на роботу, що суд прийняв докази, які є сфальсифікованими, не задовольнив її заяву щодо відводу представника відповідача. Посилається на те, що вона неодноразово зверталася по питанню працевлаштування до відповідача, має право на матеріальне  та моральне відшкодування.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_3 працювала викладачем у Іршанській музичній школі. Рішенням 23 сесії Володарсько-Волинської районної ради від 19.03.2009 року було ліквідовано Іршанську музичну школу і створено Іршанську школу мистецтв та підпорядковано її відділу культури і туризму  Володарсько-Волинської райдержадміністрації, зареєстровано як  юридичну особу. Іршанська школа  мистецтв не є правонаступником  ліквідованої музичної школи. Позивачка була звільнена з займаної посади 30.05.2009 року згідно наказу №19 від 15.05.2009 року у зв’язку з ліквідацією школи з виплатою компенсації за невикористану відпустку.

Відмовляючи у задоволені ОСОБА_3 позову, суд першої інстанції дійшов  правильних висновків, що звільнення позивачки відбулося з дотриманням норм трудового законодавства за п.1 ст.40 КЗпП України, оскільки школу, де вона працювала  було ліквідовано.

У відповідності до положень  п.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір, до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником підприємства, установи, організації, або уповноваженим ним органом у разі зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно роз’яснень п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України  „Про практику розгляду судами  трудових спорів” розглядаючи трудові спори, пов’язані зі звільненням за п.1 ст. 40 КЗпП України, суди зобов’язані з’ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни  в організації виробництва і праці, зокрема ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником чи уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник чи уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався  він за два місяця про наступне звільнення.

При  ліквідації  підприємства (установи, організації) правила п.1 ст.40 КЗпП України можуть застосовуватись і в тих випадках, коли після припинення його  діяльності одночасно утворюється нове підприємство. У цих випадках працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що згідно  Статуту Іршанської  школи мистецтв вона є юридичною особою.  Школа є початковим спеціалізованим мистецьким навчальним закладом музичної, художньої, хореографічної, театральної, хорової освіти. З довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців слідує, що Іршанську музичну школу як юридичну особу припинено в результаті її ліквідації за рішенням засновника, що не пов’язано з реорганізацією.  З листа начальника відділу культури і туризму Володарсько-Волинської районної державної адміністрації вбачається, що набір педагогічних працівників до школи мистецтв проводився на 01.08.2009 року з врахуванням потреби на виконання навчальних планів.

Оскільки позивачку звільнено з роботи у зв’язку з ліквідацією установи де вона працювала та її не було переведено на роботу до школи мистецтв, вона не вправі вимагати поновлення її на роботі на заново утвореній установі.

Також відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 до Іршанської школи мистецтв щодо стягнення на її користь невиплачених їй коштів за місцем її роботи в Іршанській музичній школі, визнання наказу про її звільнення незаконним та відшкодування моральної шкоди, оскільки вона не перебувала у трудових стосунках  з відповідачем.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачка мала переважне право на залишення на роботі, а тому повинна була бути прийнята на роботу в школу мистецтв не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судом рішення, оскільки положення ст. 42 КЗпП України на спірні правовідносини не розповсюджуються.

Рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів-

                                                               


                                                             у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3  відхилити.

Рішення Володарсько-Волинського районного суду  Житомирської області від  17 листопада 2010 року залишити без зміни.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого  спеціалізованого суду України з розгляду цивільних  і кримінальних справ протягом двадцяти днів.


          Головуючий                               Судді

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація