Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 22-а/0690/77/11
Категорія 10.3.2
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого –судді Малахової Н.М.
суддів: Жизневської А.В.
Матюшенка І.В.
при секретарі
судового засідання Жовновській О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 23 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира про стягнення невиплаченої допомоги на оздоровлення,
в с т а н о в и л а :
У січні 2009 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Просив стягнути на його користь допомогу на оздоровлення, що передбачена ст. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за 2006-2008 роки в розмірі 6090 грн. Посилався на те, що відповідач виплатив йому вказану допомогу за ці роки, але в розмірі, що передбачений постановою КМУ, чим порушив його права.
Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 23.04.2009 року позов задоволено частково. Стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира на користь ОСОБА_3 2455 грн. щорічної допомоги на оздоровлення.
У апеляційній скарзі управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову в частині задоволення позову. Відповідач посилається на те, що допомога виплачувалася в розмірі, визначеному постановою КМУ від 12.07.2005 року „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, права позивача не були порушені. Зазначає, що відповідно до ст. 95 Конституції України будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно Законом України Про Державний бюджет України.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Встановлено, що позивач є потерпілим 1-ї категорії внаслідок аварії на ЧАЕС. Щорічна допомога на оздоровлення йому виплачувалася у розмірах, визначених постановою КМУ від 12.07.2005 року № 562 „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновків, що позов підлягає до часткового задоволення, оскільки позивачу допомога на оздоровлення в 2008 році виплачувалася в меншому розмірі чим, передбачено Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, тому були порушені права позивача.
Проте вказаний висновок суду є помилковим.
З матеріалів справи вбачається , що допомога на оздоровлення була виплачена позивачу за 2008 рік у квітні цього року, тобто відповідач здійснив нарахування та виплату щорічної грошової допомоги за правилами постанови КМУ від 12.07.2005 року № 562 до набрання чинності рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року.
На момент виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги дію статті 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” було зупинено, а відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тому правових підстав для задоволення позову про стягнення ОСОБА_3 допомоги на оздоровлення за 2008 рік не було.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, але порушив норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
З огляду на вище наведене, постанова суду першої інстанції в частині задоволення позову підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволені позову у цій частині.
Керуючись ст.ст. 195,196,198, 200,205,207 КАС України, колегія суддів –
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира задовольнити.
Постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 23 квітня 2009 року скасувати в частині задоволення позову та ухвалити в цій частині нову постанову.
Відмовити ОСОБА_3 у задоволені позову до управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира про стягнення невиплаченої допомоги на оздоровлення за 2008 рік за безпідставністю. У решті постанову залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий Судді