АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 березня 2011 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого: Міцнея В.Ф.
суддів: Височанської Н.К., Половінкіної Н.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Вижницькому районі Чернівецької області про визнання дій неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Вижницькому районі Чернівецької області ( далі – УПФУ в Вижницькому районі) на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 25 серпня 2010 року,-
встановила:
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до УПФУ в Вижницькому районі про визнання дій неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Вказувала на те, що вона є дитиною війни і відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Проте відповідач виплатив їй це підвищення у меншому розмірі.
Вважає, що невиплата їй підвищення до пенсії у встановленому законом розмірі є протиправною.
Посилаючись на ці обставини, просила визнати неправомірними дії УПФУ в Вижницькому районі щодо невиплати їй підвищення до пенсії як дитині війни у встановленому законом розмірі, зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 09.07.2007 року та продовжувати виплату цього підвищення в подальшому.
____________________________________________________________________________________
Справа №22а-219/11. Головуючий у І інстанції Категорія: 57 Кибич І.А.
Суддя-доповідач: Міцней В.Ф.
Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 25 серпня 2010 роу позовні вимоги задоволено частково; визнано відмову УПФУ в Вижницькому районі щодо проведення перерахунку та виплати щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 як дитині війни за періоди з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 25 серпня 2010 року протиправною; зобов’язано відповідача провести нарахування та виплату позивачці підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 25 серпня 2010 року з урахуванням фактично виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про стягнення судових витрат.
В апеляційній скарзі УПФУ в Вижницькому районі Чернівецької області просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Вважає, що після ухвалення Конституційним Судом України рішення № 6-рп/2007 питання обчислення розміру мінімальної пенсії за віком не було законодавчо врегульовано, тому ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” фактично втратила чинність.
На думку апелянта, положення ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не можуть бути застосовані при визначенні мінімального розміру пенсії за віком.
Окрім того, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного Фонду України.
У зв’язку з цим, на думку апелянта, правових підстав для виплати позивачці підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком немає.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачка є дитиною війни.
Відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” (в редакції Закону від 18 листопада 2004 року №2195-ІV) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
На 2007 рік дія ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” була зупинена п.12 ст.71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, однак рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року положення цього пункту визнані неконституційними.
Пунктом 41 розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік” ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” було викладено в новій редакції, у відповідності до якої дітям війни (крім тих, на які поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 положення розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік” визнані неконституційними.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або окремі їх положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно зі ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” Кабінету Міністрів надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Оскільки розмір підвищення до пенсії у відповідності до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком, то стаття 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік”, яка передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати, до цих спірних правовідносин не може бути застосована.
Виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру підвищення до пенсії позивачці застосуванню підлягає ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(в редакції Закону від 18 листопада 2004 року №2195-ІV), а не Постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Мінімальний розмір пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого цією нормою мінімального розміру пенсії за віком.
За таких обставин судом першої інстанції обґрунтовано визнано протиправною відмову відповідача щодо виплати позивачці підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та зобов’язано його провести перерахунок і виплату вказаної соціальної допомоги.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для виплати дітям війни підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є безпідставними, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів УПФУ для виконання покладених на нього обов’язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядалися.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляції не дають підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України , колегія суддів ,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Вижницькому районі Чернівецької області залишити без задоволення, а рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 25 серпня 2010 року без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді: