АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 березня 2011 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого: Міцнея В.Ф.
суддів: Височанської Н.К., Половінкіної Н.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 до Управління Пенсійного фонду України у Глибоцькому районі Чернівецької області про визнання відмови в проведенні перерахунку та виплати підвищення до пенсії як дітям війни протиправною, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Глибоцькому районі Чернівецької області ( далі –УПФУ в Глибоцькому районі) на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 09 вересня 2010 року,-
встановила:
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 звернулися до суду з позовною заявою до УПФУ в Глибоцькому районі про визнання відмови в проведенні перерахунку та виплати підвищення до пенсії як дітям війни протиправною, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Вказували на те, що вони є дітьми війни і відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” мають право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Вони звернулися до відповідача із заявами про здійснення перерахунку і виплати вказаного підвищення до пенсії, однак їм відмовлено в цьому.
Вважають відмову відповідача у здійсненні перерахунку та виплаті їм соціальної державної допомоги як дитині війни, протиправною
____________________________________________________________________________________
Справа №22а-236/11. Головуючий у І інстанції Категорія: 57 Герасименко Н.І.
Суддя-доповідач: Міцней В.Ф.
Посилаючись на ці обставини, просили визнати протиправною відмову УПФУ в Глибоцькому районі в проведенні перерахунку та виплати підвищення до пенсії як дітям війни, зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, а позивачці ОСОБА_3 - з 01.01.2007 року.
Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 09 вересня 2010 року вказані позови задоволено частково: визнано відмову УПФУ в Глибоцькому районі щодо проведення перерахунку та виплати підвищення до пенсії позивачам як дітям війни протиправною; зобов’язано УПФУ в Глибоцькому районі нарахувати та виплатити ОСОБА_3 недоплачену щомісячну державну грошову допомогу як дитині війни на підставі ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за періоди з 25 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року, позивачам - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 - за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням фактично проведених виплат.
Вирішено питання про стягнення судових витрат.
В апеляційній скарзі УПФУ в Глибоцькому районі Чернівецької області просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачам у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Вважає, що питання виплати дітям війни підвищення до пенсії регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” (далі - Постанова КМУ №530 від 28 травня 2005 року).
Окрім того, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного Фонду України.
У зв’язку з цим, на думку апелянта, правових підстав для виплати позивачам підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком немає
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачі є дітьми війни.
Відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” (в редакції Закону від 18 листопада 2004 року №2195-ІV) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
На 2007 рік дія ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” була зупинена п.12 ст.71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, однак рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року положення цього пункту визнані неконституційними.
Пунктом 41 розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік” ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” було викладено в новій редакції, у відповідності до якої дітям війни (крім тих, на які поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 положення розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік” визнані неконституційними.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або окремі їх положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно зі ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” Кабінету Міністрів надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Оскільки розмір підвищення до пенсії у відповідності до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком, то стаття 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік”, яка передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати, до цих спірних правовідносин не може бути застосована.
Виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру підвищення до пенсії позивачам застосуванню підлягає ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” (в редакції Закону від 18 листопада 2004 року №2195-ІV), а не Постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Мінімальний розмір пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого цією нормою мінімального розміру пенсії за віком.
За таких обставин судом першої інстанції обґрунтовано визнано протиправною відмову відповідача щодо виплати позивачам підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та зобов’язано його провести перерахунок і виплату вказаної соціальної допомоги.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для виплати дітям війни підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є безпідставними, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів УПФУ для виконання покладених на нього обов’язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядалися.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляції не дають підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України , колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Глибоцькому районі Чернівецької області залишити без задоволення, а рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 09 вересня 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді: