АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

24  лютого  2011   року                                                            м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

          головуючого Міцнея В.Ф.

          суддів: Височанської Н.К., Половінкіної Н.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області про визнання неправомірними дій та бездіяльності, зобов’язання здійснити перерахунок підвищення до пенсії як дитині війни, за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі  Чернівецької області ( далі –УПФУ в Сокирянському районі Чернівецької області ) на рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 19 серпня 2010 року, -

встановила:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до УПФУ в Сокирянському районі Чернівецької області про визнання неправомірними дій та бездіяльності, зобов’язання здійснити перерахунок підвищення до пенсії як дитині війни.

Вказувала на те, що вона є дитиною війни і відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Проте відповідач виплатив їй це підвищення у меншому розмірі.

Посилаючись на ці обставини, просила визнати дії та бездіяльність відповідача неправомірними та зобов’язати УПФУ в Сокирянському районі нарахувати та виплатити їй підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.

               Рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 19 серпня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено: дії та бездіяльність УПФУ в Сокирянському районі Чернівецької області щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року визнано неправомірними; зобов’язано

____________________________________________________________________________________

Справа №22а-141/11.                                                                                    Головуючий у І інстанції Категорія: 57                                                                                                          Побережна О.Д.                                                                                                                                        Суддя-доповідач: Міцней В.Ф.

УПФУ в Сокирянському районі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії за віком як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у відповідності до вимог ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року з урахуванням фактично виплачених сум.

Вирішено питання про стягнення судових витрат.

В апеляційній скарзі УПФУ в Сокирянському районі Чернівецької області просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачці у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права.  

            Вважає, що з 2008 року ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” фактично втратила чинність і з 22 травня 2008 року питання виплати дітям війни підвищення до пенсії регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530.

Окрім того, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, але Законом України „Про державний бюджет України на 2009 рік” не передбачено видатків на здійснення виплат дітям війни підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

У зв’язку з цим, на думку апелянта, правових підстав для виплати позивачці підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком немає.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачка є дитиною війни.

Відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” (в редакції Закону від 18 листопада 2004 року №2195-ІV) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

          Ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік”  Кабінету Міністрів надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Оскільки розмір підвищення до пенсії у відповідності до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком, то  стаття 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік”, яка  передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати, до спірних правовідносин не може бути застосована.

Виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру підвищення до пенсії позивачці застосуванню підлягає ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” (в редакції Закону від 18 листопада 2004 року №2195-ІV), а не Постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Мінімальний розмір пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого цією нормою мінімального розміру пенсії за віком.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для виплати дітям війни підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є безпідставними, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів УПФУ для виконання покладених на нього обов’язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядалися.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляції не дають підстав для його скасування.

          Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України , колегія суддів ,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України в Сокирянському

районі Чернівецької області залишити без задоволення, а рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 19 серпня 2010 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: