Справа №22-а-751 Головуючий у суді у 1 інстанції - Левченко Т.А.
Код категорії 10.3.2 Суддя-доповідач - Дубровна
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2011 року м.Суми
Колегія суддів з розгляду справ адміністративного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Дубровної В. В.,
суддів - Жмаки В. Г., Лузан Л. В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні апеляційного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою управління пенсійного фонду України в Зарічному районі м.Суми на рішення Зарічного районного суду м.Суми від 17 серпня 2010 року
у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м.Суми про зобов’язання провести перерахунок пенсії,
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 17 серпня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано неправомірними дії управління Пенсійного України в Ковпаківському районі м.Суми щодо відмови у перерахунку ОСОБА_3 пенсії по інвалідності (основної та додаткової) відповідно до ст. 50, ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру восьми мінімальних пенсій за віком на 75% мінімальної пенсії за віком, що розраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м.Суми здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 (основної і додаткової) відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону №230/96-ВР від 06 червня 1996 року з 22 травня 2008 року з розрахунку восьми мінімальних пенсій за віком та 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і провести відповідні виплати з 22 травня 2008 року по 17 серпня 2010 року.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповноту з’ясування обставин справи, неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи і перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду – залишенню без змін.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач невірно обрахував та виплачує позивачеві пенсію, чим порушує його право на соціальний захист.
Колегія суддів знаходить висновок суду таким, що відповідає зібраним у справі доказам та грунтується на законі.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та має П групу інвалідності по захворюванню, яке пов’язане з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Нормами ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачені пенсії особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами другої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів другої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають статті 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Згідно зі статями 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Частиною 3 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Оскільки пенсія позивачу має визначатись виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Крім того, підпунктами 12 і 15 пункту 28 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів»до статей 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»були внесені зміни, відповідно до яких інвалідам 2 групи, віднесеним до категорії 1 осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, та державна пенсія призначаються відповідно в розмірі 20 процентів і 120 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Також зазначеним Законом змінено статтю 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та встановлено, що максимальний розмір пенсії, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), не може перевищувати двадцяти мінімальних розмірів пенсій за віком, встановленої абзацом першим частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 зазначені зміни були визнані неконституційними. А тому є вірним висновок суду про зобов’язання до проведення перерахунку пенсії позивачеві з 22 травня 2008 року, тобто з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України.
Відповідно до вимог 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
В апеляційній скарзі не наведені обставини та докази, які б ставили під сумнів законність постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205 КАС України, Законом України «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатам», колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м.Суми відхилити, а рішення Зарічного районного суду м.Суми від 17 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді -