Справа № 22 Ц- 3835/ 2007 р. Головуючий у 1 інстанції Кириченко В.І.
Категорія 19 Доповідач у 2 інстанції Яворський М.А
У Х В А Л А
іменем України
17 грудня 2007 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого судді: Яворського М.А,
суддів: Корзаченко І.Ф.. Червінко К.С.,
при секретарі Некора А. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 08 жовтня 2007 року в цивільній справі за позовом ВАТ «Кіровоградобленерго» до ОСОБА_2, ОСОБА_1, 3-я особа без самостійних вимог : ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої в результаті ДТП, -
встановила:
В лютому 2006 року ВАТ «Кіровоградобленерго» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та просило стягнути з відповідачів по справі на їх користь 18'822 грн. 46 коп. на відшкодування спричиненої матеріальної шкоди їх майну під час ДТП та 188 грн. 22 коп. на відшкодування судових витрат.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 17.06.2005 року у м. Кагарлику Київської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Нісан «Максима», який належить позивачу і, яким керував ОСОБА_3 та автомобіля « ВАЗ 2109» який належить ОСОБА_2 і, яким керував ОСОБА_1 Внаслідок зіткнення автомобілів з вини водія ОСОБА_1, який з порушенням вимог правил дорожнього руху України виїхав на зустрічну смугу руху автомобіль позивача отримав механічні пошкодження і для відновлювального ремонту автомобіля було сплачено 17'888,46 грн. Тому позивач просив вказану суму, а також 650 грн. на відшкодування витрат по транспортуванню пошкодженого автомобіля до м. Кіровограда і 290 грн. на відшкодування вартості складеного експертного висновку, а всього 18822,46 грн. Стягнути з відповідачів в судовому порядку, оскільки в добровільному порядку відповідачі по справі ухиляються від відшкодування спричиненої майнової шкоди.
Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області 08 жовтня 2007 року позовні вимоги ВАТ «Кіровоградобленерго» задоволено. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства « Кіровоградобленерго» 18532,46 грн. у відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградобленерго» 478,22 грн. у відшкодування судових витрат.
В апеляційній скарзі відповідач по справі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, а також на не відповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення суду відмову у задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, вважає, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань
Судом першої інстанції встановлено, що 17.06.2005 року ОСОБА_1, керуючи по дорученню належним ОСОБА_2 автомобілем ВАЗ-2109 д. н. НОМЕР_1 та, рухаючись в напрямку м. Миронівки, на 79 км. + 357 м. дороги Київ-Луганськ в м. Кагарлику перед поворотом ліворуч на нерегульованому перехресті не надав перевагу в русі автомобілю «Нісан «Максима» д. н. НОМЕР_2, який належить ВАТ «Кіровоградобленерго» під керуванням ОСОБА_3, що рухався прямо в зустрічному напрямку по рівнозначній дорозі, чим порушив вимоги п.16.13 ПДР України і допустив виїзд і зіткнення транспортних засобів на смугу руху автомобіля «Нісан «Максима», який зазнав механічного пошкодження та для відновлювального ремонту, якого позивачем сплачено 17'882,46 грн.
Вирішуючи вказаний спір та, задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив, з того, що порушення відповідачем по справі ОСОБА_1. вимог Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв'язку із заподіянням позивачу по справі матеріальної шкоди, а через те, застосовуючи вимоги ст. 1188 ч.1 п.1 ЦК України суд прийшов до висновку про обґрунтованість позивних вимог позивача.
Колегія суддів вважає даний висновок суду першої інстанції законним та обґрунтованим і таким, що зроблений на підставі наданих сторонами та досліджених судом доказах.
Так з матеріалів справи вбачається. що дійсно 17 червня 2005 року в м. Кагарлику сталося зіткнення транспортних засобів позивача «Нісан Максима» д. н. НОМЕР_2 та ВАЗ-2109 д.н.з. НОМЕР_1 належного ОСОБА_2 під керування ОСОБА_1 . Зазначений факт сторонами по справі не заперечується та відповідно до ст. 61 ч.1 ЦПК України не підлягає доказуванню.
Визначаючи винну особу у порушенні ПДР України, що призвели до зіткнення транспортних засобів суд першої інстанції врахував той факт, що працівниками ДАІ була зафіксована дана дорожньо-транспортна пригода і на відповідача ОСОБА_1 був складений протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Вказані матеріали були направленні до суду для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, але постановою судді були повернути для доопрацювання. Тому суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про відсутність підстав для звільнення від доказування в порядку передбаченому ст. 61 ЦПК України, та необхідності кожної із сторін довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, що і передбачено ч.1 ст. 60 ЦПК України. Тобто суд першої інстанцій обґрунтовано дослідив наданні сторонами докази.
Так, суд, даючи оцінку показам ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, допитаних в судовому засіданні в якості свідків та, оцінюючи вказані покази в сукупності з іншими доказами наданими сторонами по справі, зокрема : звітом спеціаліста авто товарознавця №135 від 11.07.2005 року, (а.с.213-223), наданими позивачем фотографіями пошкодженого автомобіля (а. с. 7-23), фотографіями пошкодженого автомобіля ОСОБА_2. (а. с. 47-50), на думку колегії суддів обґрунтовано прийшов до висновку про винність в вказаному ДТП саме відповідача по справі ОСОБА_1, який на час вчинення вказаного ДТП був володільцем транспортного засобу ВАЗ-2109 д.н.з. НОМЕР_1 належного ОСОБА_2
Відповідач по справі, заперечуючи проти позову не подав докази, які б спростовували надані позивачем докази в тому числі і щодо розміру спричиненої шкоди, не заявляв відповідач також і клопотання про призначення та проведення по вказаній справі експертиз (авто технічної чи трасологічної).
Доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть слугувати підставою для скасування рішення суду.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а тому апеляційну скаргу відхиляє, а рішення суду залишає без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Кагарлицького районного суду від 08 жовтня 2007 року залишити без зміни.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом 2 місяців.
Головуючий:
Судді: