Справа №: 8-1/11

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

17 лютого 2011 року                               Южноукраїнський  міський  суд  Миколаївської області

у складі:                                                  головуючого          - судді -  Волкової О. І.

                                                            при секретарі                    -  Кутняк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області заяву  ОСОБА_1  про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами у справі за позовом  ОСОБА_1 до  Відкритого акціонерного товариства  «Райффайзен банк Аваль» в особі Миколаївської обласної дирекції  про виявлення наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності незаконним, про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення

В С Т А Н О В И В:

У березні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до  Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» в особі Миколаївської обласної дирекції про виявлення наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності незаконним, про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

08 липня 2008 року Южноукраїнським міським  судом Миколаївської області  в задоволені  позову відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від  02 грудня 2008 року  рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області   залишено без змін.   

Не погодившись з рішенням апеляційної інстанції  ОСОБА_1  звернулась до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просила скасувати рішення суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, а також на порушення апеляційним судом норм процесуального права при перегляді рішення.

Суддя Верховного Суду України розглянув  касаційну скаргу одноособово і відмовив в прийняті касаційного провадження.

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, посилаючись на те що її звільнили за ініціативи власника в зв’язку з накладенням на неї двох дисциплінарних стягнень, підставою для яких були сфальсифіковані обставини. Останнє дисциплінарне стягнення пов’язано із втратою нею ключів.

ОСОБА_1 звернулась із приводу викрадення ключів до міліції, за даним фактом постановою від 21.07.2008 року  Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області  відмовлено в порушені кримінальної справи, яку вона оскаржила.

Окрім того, 06.08.2010 року вона дізналась із відповіді  заступника  начальника управління відділу прокуратури Миколаївської області  про те постанову не скасовано, але в ній зазначено що факт крадіжки в ході перевірки не підтвердився та шкода ВАТ « Райффазен Банк Аваль» не заподіяна.  

В заяві, яка надійшла до суду 31.01.2011 року ОСОБА_1 просить переглянути у зв’язку з нововиявленими обставинами рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 08.07.2008 року  та скасувати і постановити нове рішення  яким задовольнити  її позовні вимоги про скасування наказу про накладення на неї дисциплінарного стягнення, поновити її на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та стягнути моральну шкоду.

Розглянувши заяву ОСОБА_1  суд  вважає,  що заява заявниці про скасування  Рішення Южноукраїнського міського суду від 08 липня 2008 року . у зв’язку з нововиявленими обставинами слід відмовити  з наступних підстав.

Відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод, 1950 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною законодавства України,  не гарантує право на поновлення розгляду у справі, в якій винесено остаточне рішення (справи: Brumarescu V. Romania, Козак проти України «21291/02, 17.12.2002 р., Кучеренко проти України, № 41974\98, рішення у справі «Х проти Австрії», № 7761/77, DR 14, 08.05.78, с. 171, 174; рішення у справі «Хосе Марія Руїз Матеос та інші проти Іспанії», № 24469/94, DR 79, 2.12.94, с. 141).

Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з Прав Людини») у справах «Рябих проти Росії» та «Науменко проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів.

Правова певність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип полягає у тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов’язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Повноваження судів вищої ланки переглядати рішення повинні використовуватися для виправлення судових помилок, помилок у здійсненні правосуддя, а не заміни рішень.

Відповідно до ст. 361  ч. 1, ч. 2 п. 1 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв’язку з нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв’язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

За правилами ст. 361 ч. 2 п. 1 ЦПК України істотним для справи обставинами, які не були й не могли бути відомі заявнику під час розгляду справи повинні бути:

- обставини, факти, а не докази;

- істотні обставини, тобто такі, що якби вони були відомі  при розгляді справи, то  суд ухвалив би принципове інше рішення;

- нововиявлені, а не нові обставини;

- нововиявлені, а не обставини, що змінились.

Звернення позивачки до органів міліції із заявою про викрадання ключів не   є істотною для справи обставиною. (ст. 361 ч. 2 п. 1 ЦПК України).

Із матеріалів справи  вбачається, що рішенням Южноукраїнського  міського суду Миколаївської області від 08.08.2008 року   ОСОБА_1 відмовлено в задоволені позову.

02 грудня 2008 року рішення  Южноукраїнського  міського суду Миколаївської області   переглядалось апеляційним судом, ухвалою  скаргу ОСОБА_1  відхилено, а рішення залишено без змін.

З урахуванням викладеного, процедура перегляду судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами не може використовуватися як завуальована форма перевірки законності остаточного судового рішення, яке набрало чинності.

За відсутністю підстав, передбачених ст. 361 ЦПК України заявниця не має права домагатися перегляду кінцевого і обов’язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи, оскільки повноваження суду апеляційної інстанції переглядати рішення, у тому числі у зв’язку з нововиявленими обставинами, повинно використовуватися для виправлення судових помилок, помилок у здійсненні правосуддя, а не заміни рішень.

Тому ствердження заявниці  про те, що не було відомо про наявність, яка  зазначена у відповіді обласної прокуратури з приводу  відмови  порушення кримінальної справи  в зв’язку з тим, що факт крадіжки  в ході перевірки не підтвердився  та шкода  ВАТ «Райффазен Банк Аваль» не заподіяна  є новоявленою обставиною, не приймається до уваги.

Відсутність гарантії виконання судового рішення в розумінні ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, якою передбачені гарантії надані сторонам - справедливий, відкритий і швидкий розгляд, несумісне з принципом верховенства права, який Високі Договірні Сторони зобов’язались поважати підписавши Конвенцію (справа Горнсбі проти Греції, рішення від 19.03.1997 р., п. 40).

Право сторони на суд було б абсолютно примарним, якби внутрішнє законодавство передбачало можливість скасування остаточного рішення, яке набрало чинності, у зв’язку з наявністю іншої позовної заяви, яка не може розглядатися у якості нововиявленої обставини (ст. 361 ЦПК України).

Ризик неодноразового скасування остаточних рішень є таким, що суперечить принципу правової певності, який є одним з головних аспектів верховенства права у сенсі ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположним свобод.

Керуючись ст.ст. 363-366 ЦПК України, колегія суддів, - 

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволені заяви про перегляд рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 08.07.2008 року  у зв’язку з нововиявленими обставинами.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5-ти днів з дня отримання копії цієї ухвали 

Суддя Южноукраїнського міського судуО. І. Волкової