Справа №  2-н-165/11

УХВАЛА

                про відмову у прийнятті заяви про  видачу судового наказу   

24 лютого 2011 року  суддя Жданівського міського суду Донецької області Бузанов П.М., розглянувши заяву ОСОБА_1, діючої за довіреністю від імені ОСОБА_2 до ТОВ «Гранд Бізнес Груп»про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати,-

ВСТАНОВИВ:

23 лютого 2011 року представник заявника звернулася до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати з ТОВ «Гранд Бізнес Груп».

Вивчив заяву про видачу судового наказу, суд вважає, що із змісту заяви та поданих до неї документів вбачається спір про право.

Так, дійсно, відповідно до п.1 ч.1 ст. 96 ЦПК України, заявник заявив вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати.

Однак з матеріалів справи вбачається, що розмір нарахованої заробітної плати, а факт та суми не сплаченої заробітної плати не вказано. Не надано доказів безспірності сум заборгованості за невикористані щорічні та додаткові відпустки, крім того ставиться питання про стягнення моральної шкоди.

Таким чином, надані заявником матеріали  свідчать про наявність між сторонами спору про право, що унеможливлює видачу судового наказу.

Відповідно ч.4 ст. 98 ЦПК України до заяви, яка подається представником заявника, повинно бути додано документ, що підтверджує його повноваження.

Згідно ч.1 ст. 42 ЦПК України повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені довіреністю.

Відповідно ч.2 ст. 42 ЦПК України довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально.

До заяви про видачу судового наказу була додана довіреність, яка не належним чином оформлена, так як складена не у встановленому законом порядку та нотаріально не завірена.

Крім того, відповідно до ст. 99 ЦПК України за поданням заяви про видачу судового наказу сплачується судовий збір у розмірі п’ятдесяти відсотків ставки, що визначається з оспорю вальної суми в разі звернення в суд з позовом у порядку позовного провадження, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

З заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів вбачається, що заявником та його представником при поданні даної заяви до суду не були сплачені витрати на інформаційно-технічний розгляд справи, що суперечить вимогам діючого законодавства.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 100 ЦПК України суддя  відмовляє  у  прийнятті  заяви  про видачу судового наказу, у разі якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.

З урахуванням викладеного, в прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення з ТОВ «Гранд Бізнес Груп» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 8 598,01 грн., компенсації за не використані дні щорічної та додаткової відпусток у розмірі 1 260,04 грн., компенсації втрати частини доходу у зв’язку з порушенням строків їх виплатити у розмірі 5 409,23 грн. та моральної шкоду у розмірі 7 000,00 грн. на користь ОСОБА_2, слід відмовити так як вбачається спір про право.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 42, 98, 99, 209, п.2 ч.3 ст. 100, 101 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

           Відмовити ОСОБА_1, яка діє за довіреністю від імені ОСОБА_2 в  прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати з ТОВ «Гранд Бізнес Груп».   

Відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою ж заявою. Заявник в такому випадку має право на звернення з тими ж вимогами у позовному провадженні.

          Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Жданівський міський суд Донецької області протягом п’яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.   

          Суддя Жданівського міського

суду Донецької області                                                            П.М. Бузанов