РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2006 року                                                                           справа  №    2-3603/07

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

Головуючого судді Михайлюка О.А.,

при секретарі Бондаренко Т.П.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що вони припинили подружні стосунки через непорозуміння з питань подружнього життя, в результаті чого були втрачені почуття любові та поваги. Позивачка наполягає на розірванні шлюбу, так як вважає, що сім'я розпалася остаточно, та відновлена бути не може.

В судовому засіданні позивачка свої позовні вимоги підтримала, просить суд розірвати шлюб.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав, не заперечував проти розірвання шлюбу між ним та позивачкою.

Вислухавши позивачку, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 24 квітня 1993 року сторони уклали шлюб, зареєстрований Іллічівським відділом ЗАГС міста Одеси, актовий запис № 236. Від шлюбу є неповнолітні діти: ОСОБА_3, 1993 року народження та ОСОБА_4, 1999 року народження.

Судом також встановлено, що подружні стосунки припинені остаточно через непорозуміння з питань подружнього життя, в результаті чого були втрачені почуття любові та поваги. В теперішній час сторони не ведуть спільного господарства, мешкаючи за різними адресами.

Подальше сімейне життя подружжя та збереження сім'ї є неможливим та протиречило б інтересам сторін та інтересам неповнолітньої дитини.

Шлюб носить формальний характер та підлягає розірванню, що відповідно до ст. 112 СК України є підставою для розірвання шлюбу.

Суд вважає необхідним не застосовувати заходи до примирення подружжя, так як це буде протирічити моральним принципам суспільства.

Витрати по сплаті держмита при оформленні реєстрації розірвання шлюбу в органах РАГС, суд вважає необхідним покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 109, 110, 112 СК України, ст. ст. 10, 58, 60, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Шлюб, зареєстрований 24 квітня 1993 року між ОСОБА_2та ОСОБА_1, Іллічівським відділом ЗАГС міста Одеси, актовий запис № 236 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 державне мито на користь держави у розмірі 8 гривень 50 копійок, ОСОБА_1 від сплати звільнити.

На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.