Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22ц-13243/10 Головуючий у 1 й інстанції - Спай В.В.
Доповідач - Гайдук В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2011 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого –
суддів:
Гайдук В.І.,
Петешенкової М.Ю., Єлізаренко І.А.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпропетровську справу
за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради про визнання дій суб’єкта владних повноважень незаконними, стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, –
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2008 року ОСОБА_5 звернулась до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що на підставі ст.15 Закону України «Про державну допомогу з сім’ями з дітьми»та Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою непрацездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням»відповідач зобов’язаний їй виплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, який визначений Законами України «Про державний бюджет на 2007 рік»та «Про державний бюджет на 2008 рік», проте відповідач в порушення зазначених вимог закону не здійснює належні нарахування та виплати, тому позивачка просила суд визнати дії відповідача неправомірними щодо виплати у неповному розмірі допомоги на дитину до трьох років протягом квітня 2007 року –листопада 2008 року та стягнути заборгованість за період з квітня 2007 року по листопад 2008 року в сумі 7325,41 грн.; зобов’язати відповідача сплачувати надалі до 29 січня 2010 року вказану допомогу на дитину у відповідному розмірі.
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 серпня 2010 року позов задоволено частково; зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради перерахувати та виплатити ОСОБА_5 недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»у редакції закону, що діяла у період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років у період з 09 липня 2007 року виходячи з розміру 463,00 грн., з 01 жовтня 2007 року, виходячи з розміру 470,00 грн. щомісяця з урахуванням фактично отриманих сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено; вирішено питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради, посилаючись на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування постанови суду в частині задоволених позовних вимог та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни постанови суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З'ясувавши в достатньо повному об’ємі права та обов’язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, місцевий суд ухвалив постанову, яке відповідає вимогам закону.
Встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, що позивачка має сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.13), у зв'язку з чим знаходиться на обліку у відповідача та отримує виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»в редакції до 01.01.2008, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідно до частини 2 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених дітей у сім’ї, по догляду за якими надається допомога.
Згідно з частиною 1 статті 14 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, допомога виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по день досягнення дитиною трьох років.
Відповідно до Постанови КМУ №32 від 16.01.2007, з квітня 2007 року допомога по догляду за дитиною застрахованим особам призначається і виплачується органами праці і соціального захисту населення за місцем проживання застрахованої особи. Отже, Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради є належним відповідачем у справі.
Пунктом 14 статті 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” дію частини 1 статті 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” зупинено на 2007 рік та правовідносини врегульовані абзацом 3 частини 2 статті 56 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, відповідно до якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначається як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 у справі №6рп/2007 положення пункту 14 статті 71, абзацу 3 частини 2 статті 56 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” визнані неконституційними.
Відповідно до пунктів 3, 5 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України, положення пункту 14 статті 71, абзацу 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення рішення і це рішення має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів в зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Оскільки зупинення дії частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»визнано таким що суперечить Конституції України, а також визнані неконституційними положення пункту 14 статті 71, абзацу 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправними дії Управління праці і соціального захисту населення щодо виплати допомоги в розмірі, меншому ніж прожитковий мінімуму для дітей віком до 6 років.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України», частина 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»викладена в такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень».
Вказані положення Закону не визнавалися неконституційними і діють на цей час, а відтак правомірно застосовувалися відповідачем при нарахуванні та виплаті позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2008 році.
Отже, право на перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачка має з 09 липня 2007 по 31 грудня 2007 року.
З квітня по вересень 2007 року прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становив 463 грн., з жовтня по грудень –470 грн.
Натомість з липня по грудень 2007 року позивачка отримувала допомогу у значно менших розмірах, що підтверджується довідкою (а.с. 41).
Так, в липні 2007 року позивачка отримала допомогу в сумі 129,03 грн., в серпні –132,64 грн., в вересні –134,45 грн., в жовтні –136,13 грн., в листопаді –140,05 грн., в грудні –144,10 грн.
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку зобов’язавши відповідача здійснити перерахунок недоплаченої допомоги у період з 01 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Крім зазначеного, колегія суддів приймає до уваги положення ст.ст. 99, 100 КАС України та зважає на те, що позивачка дізналася лише у травні 2009 року, а тому приходить до висновку про непропущення позивачкою строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Доводи апеляційної скарги, з вищенаведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду прийнята у відповідності з вимогами закону та не має підстав для її скасування та ухвалення нового судового рішення, і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради відхилити.
Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 серпня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий
Судді