Справа № 22-ц-570/2011 Головуючий у I інстанції – Непочатих В.О.
Категорія – цивільна Доповідач - Литвиненко І. В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 лютого 2011 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіЛитвиненко І.В.,
суддів:Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.,
при секретарі: Штупун О.М. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на рішення Козелецького районного суду від 3 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_9 до Омелянівської сільської ради Козелецького району, ОСОБА_10, ОСОБА_5, редакції газети „Життя Громади”, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про захист честі та гідності,
в с т а н о в и в:
В апеляційній скарзі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 просять скасувати рішення суду через порушення норм процесуального права та направити справу на новий розгляд.
Рішенням суду позов ОСОБА_9 задоволений частково. Суд стягнув на користь позивачки з ОСОБА_10, ОСОБА_5 по 300 грн з кожного, з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 по 500 грн з кожного на відшкодування моральної шкоди та розподілив судові витрати, а в решті позовних вимог відмовив.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що згідно до ст.42 Закону України „Про друковані засоби масової інформації” засновники газети не несуть відповідальності за дослівне відтворення офіційних виступів посадових осіб, а саме: за виступ в газеті сільського голови ОСОБА_5 який діяв в межах своїх повноважень, і за автора ОСОБА_10 Крім того в апеляційній скарзі наголошується на тому, що всі вислови, які позивачка вважає образливими, є оціночними судженнями і відповідають дійсності, що підтверджено доказами, які суд не взяв до уваги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 25.02.2010 року в газеті Омелянівської та Сираївської сільрад „Життя громади” № 1(24), засновникам якої згідно до свідоцтва (а.с.57) є ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_8, була надрукована стаття „ІНФОРМАЦІЯ_1?”.
В № 5(28) цієї ж газети 15.04.2010 року була опублікована стаття ОСОБА_10 „ІНФОРМАЦІЯ_2”, а в № 7(30) від 27.05.2010 року стаття сільського голови ОСОБА_5 „ІНФОРМАЦІЯ_3”.
Позивачка вважає, що вислови: „І як інколи природно прізвище викриває сутність людини – ОСОБА_9”, „(а совість вона втратила разом із дівочістю)”, „...їх спіткає доля всіх пліткарів, крикунів і брехунів – людська правда переможе і викине їх на брудний смітник неприємних справ”, „Думається, що такі „Політичні лідери” як пани ОСОБА_9 та ОСОБА_12 знайдуть свій суспільний могильник-саркофаг на 3,1 га землі у Омелянові...” в газеті від 15.04.2010 року; „пліткарка”, „наклепниця” в газетах від 15.04.2010 року та 27.05.2010 року, - принижують її честь та гідність і вона від цього мала душевні страждання.
Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_8 не погоджувались з позовом і, на підтвердження того, що наведені вислови стосовно наклепів, брехні та неправди, відповідають дійсності, посилались на безпідставні звернення позивачки до правоохоронних органів у січні 2010 року з заявами про її побиття, висловлення погроз ОСОБА_6 в день виборів Президента України, а також виступ від імені громади без будь-яких повноважень на сесії районної ради з проханням не передавати приміщення закритої школи в с.Омелянів на баланс сільської ради. ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_8 також наполягали на тому, що висловлювання свого спостереження відносно відповідності змісту прізвища і сутності поведінки його носія, коли і яким чином втратила совість позивачка є оціночним судженням, які викликані поведінкою самої позивачки.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_9, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_8 не надали доказів на підтвердження достовірності поширеної інформації про те, що ОСОБА_9 є пліткаркою, брехухою, „втратила совість разом з дівочістю”, інші наведені вислови є фактами, а не оціночними судженнями, і вони є образливі та брутальні, порочать особу позивачки з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі.
Такі висновки суду відповідають матеріалам справи і положенням ст.ст.16, 277, 297 ЦК України, ст.47-1 Закону України „Про інформацію”.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що засновники не повинні відповідати за публікацію ОСОБА_10 узагальнених суджень представників Омелянівської територіальної громади у своїх статтях і за виступ сільського голови ОСОБА_5, є безпідставними, оскільки згідно до ст.21 Закону України „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” засновники є відповідальними за поширення інформації у друкованому засобі, якщо редакція не має реєстрації (а.с.69), а звільнення від відповідальності редакції і журналіста за поширення відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян, можливе лише при дослівному відтворенні офіційних виступів посадових осіб, чого не має в статті сільського голови ОСОБА_5
Посилання в апеляційній скарзі на положення ст.9 Закону України „Про інформацію”, на 34 Закону України „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” , якими керувався ОСОБА_5, друкуючи свою статтю в газеті, не спростовує той факт, що ОСОБА_5 повинен був надавати достовірну інформацію, з повагою до честі і гідності людини, про яку йшла мова в статті.
Твердження апелянтів про те, що вислови в статті „ІНФОРМАЦІЯ_1?” є оціночними судженнями, не відповідають дійсності, так як вислови „І як інколи природно прізвище викриває сутність людини – ОСОБА_9”, „(а совість вона втратила разом із дівочістю)” є фактами, які характеризують особу з негативної сторони, зачіпають честь жінки, і потребують доведенню.
Що стосується посилань в апеляційній скарзі на існування доказів на підтвердження наклепів, брехні та пліткарства позивачки, то вони не заслуговують на увагу, оскільки відповіді з правоохоронних органів не доводять умисних дій ОСОБА_9 направлених на зведення наклепу на відповідачів, а виступ на сесії районної ради, з посиланням на думку громади, не дає права його вважати брехливим та пліткарським з тих підстав, що єдиним офіційним представником громади є сільський голова.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки, викладені у судовому рішенні, доводами апеляційної скарги не спростовуються, підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 319, 325 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 відхилити.
Рішення Козелецького районного суду від 3 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: