Справа № 2-а-35/11

П О С Т А Н О В А

іменем України

26 січня 2011 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська в складі:   

           головуючого судді                         Кушнірчука Р.О.

           при секретарі                                  Філюк О.А.         

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську  справу  за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Дніпропетровській області Новомосковська рота ДПС ДАІ, Лещенко Володимира Вікторовича інспектора ДПС Новомосковської ради ДПС ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

 03 грудня 2010 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Дніпропетровській області Новомосковська рота ДПС ДАІ, Лещенко Володимира Вікторовича інспектора ДПС Новомосковської ради ДПС ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що постановою інспектора ДПС, прапорщиком міліції Лещенко В.В., серії АЕ1 № 020145 по справі про адміністративне правопорушення від 26.11.2010 року, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративний штраф у розмірі 300 грн.

Позивач просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення сері АЕ1 № 020145 від 26.11.2011 року, а провадження по справі закрити.

          В судове засідання позивач не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності позовні вимоги підтримує.

                   Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча про день та час слухання справи повідомлявся.   

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що  підлягають задоволенню.

В судовому засіданні було встановлено, що  26 листопада 2010 року  відповідачем була винесена постанова по справі про  адміністративне правопорушення  серії АЕ1 № 020145 згідно якої  позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності.   

          Згідно ст. 141 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, притягаються власники транспортних засобів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Як вбачається з оглянутого судом адміністративної справи відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП від 26 листопада 2010 року, в ній міститься постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за перевищення ним швидкості руху належним йому автомобілем ЗАЗ державний знак НОМЕР_1, 26.11.2010 року  о 10 год. 30 хв. на 224 км а/д Знам'янка –Луганськ в м. Підгороднє позначеного дорожнім знаком 5.45 «Початок населеного пункту», зафіксовано швидкість руху вказаного автомобілю 85 км/год. за допомогою приладу «Сокіл».

У постанові в справі про адміністративне правопорушення та в доданих до неї матеріалах не міститься даних про допуск вказаного засобу вимірювальної техніки до застосування в Україні, повірку, похибки при вимірюваннях, що робить вимірювання незаконними у відповідності до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність". Представник відповідача не надав суду сертифікат відповідності приладу «Сокіл»та атестата відповідності комплексної системи захисту інформації /КСЗІ/ в базі Держспецзв'язку, що є обов'язковим відповідно до ст. 8 Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах" та п. 18 ст. 16 Закону України "Про державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України".

Тому зробити висновок щодо неможливості довільної зміни отриманих за допомогою «Сокіл»відомостей, їх коригування, знищення, несанкціонованого доповнення, втручання в його роботу - можна лише у разі позитивних результатів державної експертизи або сертифікації у сфері захисту інформації, а щодо неможливості вчинення тих самих дій стосовно внесених до Бази відомостей під час її експлуатації - у разі позитивних результатів державної експертизи КСЗІ Бази.

Частиною 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішення, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаєшся на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином Законом встановлено презумпцію винності суб’єкта владних повноважень по зазначеній категорії адміністративних справ.

 Матеріали адміністративної справи не містять жодного переконливого та отриманого законним шляхом доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки відповідач не надав суду сертифікат відповідності приладу Сокіл та атестата його відповідності КСЗІ в базі Держспецзв'язку.

При таких обставинах суд вважає, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.

На підставі викладеного,  керуючись ст.ст.  71, 159, 161-163, КАСУ, ст.ст. 141. 251КУпАП суд –

П  О  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

Скасувати постанову серії АЕ1 № 020145 від 26.11.2010 року винесену по справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1, а провадження по справі закрити.

Постанова суду в силу ст.. 171-2 КАС України є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: