СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
14 вересня 2006 року |
Справа № 20-8/125 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Борисової Ю.В.,
суддів Прокопанич Г.К.,
Гонтаря В.І.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: ОСОБА_1, довіреність № НОМЕР_1 від 03.11.2005;
розглянувши апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Ткаченко М.І.) від 14.06.2006 у справі №20-8/125
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство технопарка "Корабел" (вул. Гер. Севастополя, 13,Севастополь,99001)
до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (вул. АДРЕСА_1, м. Севастополь)
про стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство технопарку "Корабел" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 27639,39 грн., в тому числі основного боргу в розмірі 12322,86 грн., штрафу у сумі 11213, 02 грн., інфляційних втрат -3364,14 грн., 3 % річних -739,37 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань за контрактом № НОМЕР_2 від 02.04.2004.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 14.06.2006 у справі № 20-8/125 (суддя Ткаченко М.І.) частково задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство технопарку "Корабел". З суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство технопарку "Корабел" стягнута заборгованість у розмірі 27086,15 грн., в тому числі основного боргу - 12322,86 грн., індексу інфляції - 3364,14 грн., 3 % річних - 185,35 грн., штрафу - 11213,80 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 270,86 грн., 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з цим рішенням суду, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2. звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив відновити пропущений процесуальний строк подання апеляційної скарги та скасувати рішення місцевого господарського суду, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.
Обґрунтування скарги полягає в тому, що господарським судом прийнято рішення по справі у відсутність представника відповідача, не повідомленого належним чином про час та місце розгляду справи.
Крім того, заявник у скарзі вказує, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а саме статті 232 Господарського кодексу України, 258, 261, 267 Цивільного кодексу України, що виразилося у неправильному застосуванні судом наслідків спливу строку позовної давності.
В судове засідання 14.09.2006 представник позивача не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки судову колегію не сповістив.
13.09.2006 представник позивача звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про зобов'язання відповідача надіслати йому копію апеляційної скарги у зв'язку з тим, що товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство технопарку "Корабел" її не отримувало.
На думку судової колегії, цей факт не перешкоджав представнику позивача з'явитися у судове засідання та ознайомитись з апеляційною скаргою.
Крім того, вимоги статті 95 Господарського процесуального кодексу України суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2. додержані, що підтверджується квитанцією про відправку копії апеляційної скарги позивачу (арк. с. 64).
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Визнавши, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і підстав для відкладення розгляду справи не вбачається, судова колегія розглянула справу у відсутність представника позивача.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду встановила наступне.
02.04.2004 між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 (замовник), товариством з обмеженою відповідальністю “СРК “Севморсудоремонт” (виконавець-1) та товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство технопарку "Корабел" (виконавець -2) укладений контракт № НОМЕР_2, відповідно до умов якого замовник передає, а виконавець -1 та виконавець -2 прийняли замовлення на ремонт з докуванням теплоходу “ІНФОРМАЦІЯ_1” в об'ємі ремонтної відомості, узгодженої сторонами та яка є невід'ємною частиною даного контракту (арк с.7-11).
Додатковою угодою № НОМЕР_3 від 16.04.2004 до контракту, сторони узгодили вартість виконаних товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство технопарку "Корабел" робіт в розмірі 12322,86 грн. та встановили строк закінчення ремонту - 17.04.2004 (арк с. 14).
Даний договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем обов'язку, визначеного цим договором щодо сплати коштів за надані послуги.
Наявність боргу відповідача за надані позивачем послуги підтверджується підписаним сторонами акту про здачу -приймання від 17.04.2004, на підставі якого позивач виставив замовнику рахунок № НОМЕР_4 на суму 12322,86 грн. Зазначені обставини відповідачем не заперечуються.
Відповідно до пункту 1 розділу умови розрахунків контракту, розрахунки за контрактом здійснюються замовником банківським переводом по пред'явленню виконавцями платіжних документів в наступному порядку:
- перший платіж: 40 відсотків від контрактної ціни робіт кожного виконавця протягом 3 банківських днів після підписання акту прийому судна в ремонт;
- другий платіж: остаточний розрахунок за мінусом першого платежу, від ціни по виконавчої ремонтної відомості після акту про здачу -прийом до відходу судна з ремонту.
Відповідач, підписавши контракт та додаткову угоду до нього, прийняв таким чином на себе всі зобов`язання, передбачені умовами контракту та додаткової угоди, у тому числі не тільки приймати виконані роботи, але і оплачувати їх в належні строки в передбаченому сторонами порядку.
Висновок суду щодо порушення відповідачем умов контракту є вірним, оскільки відповідач не надав суду документів, які б свідчили про сплату заборгованості в повному обсязі.
У зв'язку з встановленням судом апеляційної інстанції наявності у відповідача заборгованості, сума якої відповідає матеріалам справи, позов у цій частині визнано обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні ви конувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зви чайно ставляться.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 12322,86 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В порядку статті 625 Цивільного кодексу України, статті 231 Господарського кодексу України позивач нарахував на суму боргу три проценти річних в розмірі 739,37 грн., індекс інфляції -3364,14 грн., штраф -11213,02 грн.
Відсутність з боку відповідача погашення боргу в добровільному порядку з`явилося підставою для позивача звернутися до господарського суду міста Севастополя за захистом порушеного права.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Цивільний кодекс України.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежного виконання).
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Судова колегія, перевіривши правильність судового рішення, яке в частині нарахування інфляційних втрат відповідає розрахунку позивача, та правильність наданого відповідачем розрахунку, вважає останній обґрунтованим, а суму індексу інфляції за період з травня 2004 по березень 2004 у розмірі 2916, 82 грн. такою, що підлягає задоволенню, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.
Разом з тим, судом першої інстанції зроблено правильне корегування розрахунку позивача щодо стягнення 3 % річних вимог, у зв'язку з чим стягненню підлягає 185,35 грн.
Відповідно до статей 526, 530, 549, 550, 610, 629 Цивільного Кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 258 Цивільного кодексу України встановлена скорочена позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Статтею 267 Цивільного кодексу України передбачено, що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
У відповідності зі статтею 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Про те, що оплата, передбачена контрактом не здійснена, позивачу стало відомо 18.04.2004.
Таким чином, періодом нарахування штрафних санкцій за контрактом № НОМЕР_2 від 02.04.2004 слід вважати період з 18.04.2004 по 18.10.2004.
Отже, строк позовної давності для звернення до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій сплив 18.04.2005.
Оскільки, на час подання позову право щодо стягнення пені позивачем втрачено, судом застосовується частина 2 статті 258 Цивільного кодексу України, відповідно до вимог якої при стягненні неустойки застосовується строк позовної давності в один рік.
У зв'язку з тим, що відповідач не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у зв'язку з чим не міг звернутися до суду із заявою про захист свого цивільного права або інтересу, судова колегія вважає необхідним задовольнити клопотання відповідача та застосувати строк позовної давності, що є безумовною підставою для відмови у задоволені позову в частині стягнення з відповідача 11213,80 грн. штрафу.
Зважаючи на доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, враховуючи відсутність клопотання позивача щодо поновлення строку позовної давності, судова колегія вважає їх такими, що спростовують висновки суду першої інстанції щодо стягнення суми штрафу.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку, що при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, тому судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення зміні в частині стягнення інфляційних втрат та суми штрафу. Стягненню з відповідача підлягає також сума судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 4), 104 (частина 2 пункт 2), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 14.06.2006 у справі № 20-8/125 змінити, виклавши резолютивну частину у наступній редакції:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (вул. АДРЕСА_1, м. Севастополь, р/р НОМЕР_5, СФ АКБ «Правекс-банк», МФО 324979, ідентифікаційний код № НОМЕР_6) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство технопарку "Корабел" (99001, місто Севастополь, проспект Героїв Севастополя, 13, р/р 26005255814001, в СФ ЗАТ «Приватбанк», МФО 324935, ідентифікаційний код 30628492) заборгованість у розмірі 15425, 03 грн. (у тому числі суму основного боргу у розмірі 12322, 86 грн., індексу інфляції у розмірі 2916, 82 грн., 3 % річних у розмірі 185, 35 грн.), а також витрати по сплаті державного мита в сумі 154, 25 грн. та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В частині стягнення 11213, 80 грн. штрафу -відмовити.
В решті позову -відмовити.
3. Господарському суду міста Севастополя видати наказ.
Головуючий суддя Ю.В. Борисова
Судді Г.К. Прокопанич
В.І. Гонтар