Апеляційний суд Рівненської області
______________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати по розгляду кримінальних справ та матеріалів про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючого-судді - Полюховича О.І.
суддів - Баглика С.П., Іващука В.Я.
з участю: прокурора – Ткачук О.В.
засудженого ОСОБА_1
розглянула кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції та засудженого ОСОБА_1 на вирок Костопільського районного суду Рівненської області від 22 листопада 2010 року.
Цим вироком, ОСОБА_1, який ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, інвалід ІІ групи (ампутована права нога), раніше судимий:
- 19 липня 1995 року за ч.3 ст.140 КК України (1963р) до позбавлення волі на строк два роки з відстрочкою виконання вироку;
- 1 лютого 1996 року за ч.2 ст.229-6 КК України (1963р) до позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців з конфіскацією майна;
- 26 листопада 1999 року за ч.2 ст.229-6 КК України (1963р) , ч.1 ст.196-1 КК України до позбавлення волі строком на два роки шість місяців;
- 7 березня 2002 року за ст..189-1 КК України до позбавлення волі на строк один рік шість місяців із звільненням від покарання з іспитовим строком у два роки;
- 7 лютого 2003 року Березнівським районним судом за ч.4 ст.185 КК України з призначенням остаточного покарання за сукупністю вироків у вигляді позбавлення волі строком на шість років шість місяців;
засуджений за ч.1 ст.121 КК України, на підставі ст..69 КК України, на три роки позбавлення волі. На підставі ч.3 ст.263 КК України ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.263 КК України. За ст..395 КК України ОСОБА_1 виправдано за відсутності в його діях складу злочину.
Судом вирішено питання щодо речових доказів по справі.
ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що 22 травня 2009 року приблизно о 4год по місцю свого проживання, в АДРЕСА_1, умисно спричинив потерпілому ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження, шляхом нанесення удару ножем в область шиї останнього.
В поданій на вирок суду апеляції засуджений ОСОБА_1 просить судове рішення скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд. В обґрунтування апеляції ОСОБА_1 зазначив, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи.
____________________________________________________________________________________
Справа № 11-74/11 р. головуючий у-й інстанції – Таргоній В.О. Категорія: ч.1 ст. 121 КК України доповідач –Полюхович О.І.
В змінах до своєї апеляції засуджений, не оспорюючи правильність кваліфікації його дій, просить пом’якшити призначене судом першої інстанції покарання, врахувавши щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та інші обставини, що пом’якшують покарання .
Прокурор, яка брала участь в розгляді справи судом першої інстанції, свою апеляцію відкликала в порядку ст..355 КПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_1, який просить апеляцію задовольнити і пом’якшити призначене судом першої інстанції покарання, думку прокурора про залишення апеляції засудженого без задоволення, а вироку суду –без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає , що апеляція засудженого ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час апеляційного розгляду справи істотних порушень вимог КПК, які б могли вплинути на правильність висновків суду та доведеність винності засудженого не встановлено.
Встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про обсяг та доведенність вини ОСОБА_1, вірно кваліфікував його дії за ч.1 ст. 121 КК України і дана кваліфікація не оспорюється в поданій апеляції.
Статтею 65 КК України передбачено, що суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання , необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Колегія суддів вважає, що при призначенні ОСОБА_1 покарання суд першої інстанції не в повній мірі врахував обставин, що пом’якшують покарання.
ОСОБА_1 інвалід ІІ групи, щиро кається, активно сприяв розкриттю злочину, неодружений, позитивно характеризується по місцю проживання, потерпілий просить засудженого суворо не карати, не позбавляти його волі, претензій ні морального, ні матеріального характеру немає, ОСОБА_1 тривалий час перебуває під вартою.
Обтяжуючих покарання обставин по справі суд першої інстанції не встановив.
У відповідності з ч.1 ст.69 КК України за наявності кількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, або перейти до іншого , більш мякого виду основного покарання.
Враховуючи зазначене, судова колегія вважає за необхідне на підставі ст.69 КК України призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі нижче від найнижчої межі , встановленої в санкції статті за якою кваліфіковані його дії.
На підставі наведеного та керуючись ст..ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити.
Вирок Костопільського районного суду Рівненської області від 22 листопада 2010 року змінити.
Вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 1 ст.121 КК України із застосуванням ст.69 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на один рік дев’ять місяців три дні.
Звільнити ОСОБА_1 з під варти із зали суду, негайно.
В решті вирок Костопільського районного суду від 22 листопада 2010 року залишити без зміни. Судді:
О.І.Полюхович (підпис) Баглик С.П. (підпис) Іващук В.Я. (підпис)
Згідно з оригіналом.
Суддя-доповідач: О.І.Полюхович