Справа № 2-548/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25 лютого 2011 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді                    Кушнірчука Р.О.,

при секретарі                              Філюк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства банк «Фінанси та Кредит»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

11 березня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 09 серпня 2007 р. між ним та відповідачем був укладений кредитний договір, згідно з яким позивач надав відповідачеві кредит в сумі 84000,00 доларів США зі строком повернення кредитних коштів до 08 серпня 2018 року зі сплатою 15,5% річних. Відповідач зобов’язався своєчасно повертати кредит, відповідно до графіку його погашення. Дотепер відповідачі свої обов’язки виконують неналежно, що явилося причиною звернення позивача до суду з позовом про стягнення в солідарному порядку з відповідачів заборгованості в сумі 1009073,33 гривень з урахуванням нарахованої комісії, відсотків та пені, а також судових витрат.

22 вересня 2010 року заочним рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська позовні вимоги були задоволені повністю.

10 листопада 2010 року ухвалою суду заочне рішення було скасоване та справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні на 03.12.2010 року, про що був повідомлений представник відповідача.

03 грудня 2010 року у попереднє судове засіданні представник відповідача ОСОБА_1 не з’явився, а лише 06.12.2010 року подав на адресу суду заяву про неможливість його явки в попереднє судове засідання, яке відбулося 03.12.2010 року.

26 січня 2011 року представник відповідача ОСОБА_1 був присутній в судовому засідання, про час та місце наступного розгляду справи на 25.02.2011 року був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка, але в судове засідання не з’явився, доказів поважності своєї не явки суду не надав.

Відповідач  ОСОБА_2, який мешкає разом з  ОСОБА_1 в судове засідання також не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлялися через представника відповідача, який отримував в судовому засіданні 26.01.2011 року повістку для її вручення відповідачу ОСОБА_2.

Оскільки відповідач  ОСОБА_2 є чоловіком відповідачки ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про шлюб та вони мешкають разом, тому суд вважає, що відповідачам у будь –якому випадку було відомо про час та місце розгляду справи, їх неявка в судове засідання не може бути визнана поважною, а розцінюється судом як затягування розгляду справи у встановлений законом строк, тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в матеріалах доказами, яких на думку суду достатньо для її об’єктивного вирішення, що у сукупності із вказаними вище обставинами дає судові підстави для застосування положень ст. 169 ЦПК України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09 серпня 2007 року між Публічним акціонерним товариством Банком «Фінанси та Кредит»в особі філії «Дніпропетровське регіональне управління»та відповідачем був укладений кредитний договір № 007/07-ФЛ/12 за умовами якого позивач надав відповідачеві кредит в сумі 84000,00 доларів США під 15,5 % річних строком до 08.08.2018 р. (а.с.16-20).  Того ж дня відповідач фактично отримав кредитні кошти, що підтверджується платіжним дорученням (а.с. 5).

Дотепер відповідач неналежно виконує свої зобов’язання з повернення кредиту та сплаті відсотків за ним, в результаті чого станом на 05 березня 2010 року  перед позивачем утворилася заборгованість в сумі  1009073,33 гривень з урахуванням нарахованої комісії, відсотків та пені, сплата яких передбачена кредитним договором №007/07-ФЛ/12, відповідно до доданих позивачем розрахунків (а.с. 7-9, 16-20), а саме:

-          заборгованість за кредитом –77623,27 доларів США;

-          заборгованість по сплаті нарахованих відсотків за користування кредитом –3053,46 доларів США;

-          пеня за несвоєчасне погашення кредиту –складає  364466грн. 26 коп.

      Заборгованість за кредитом та відсотками становить –80676,73 доларів США, що дорівнює 644607,07 гривень по курсу НБУ на дату розрахунку та пеня в сумі 364466,26грн. Сума загальної заборгованості складає 1009 073,33 грн.

     Позивач не одноразово звертався до відповідачів з вимогою про необхідність погасити прострочену заборгованість, але позичальник та поручитель її не виконали (а.с. 23 - 26).

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України та кредитним договором № 007/07-ФЛ/12 від 09 серпня 2007 року.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори й інші правочини.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

За кредитним договором позивач передав відповідачу певні грошові кошти, про що свідчать матеріали справи, отже, вказаний правочин, у розумінні ст. 1054 ЦК України, було укладено.

В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідач дотепер неналежно виконує свої обов’язки з повернення кредиту, відсотків та комісії за ним, що є порушенням його зобов’язань у розумінні наведеної норми.

Згідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Зважаючи на те, що відповідач неналежно виконує свої обов’язки за кредитним договором, що полягає у фактичному припиненні сплати за ним, суд вважає правильним звернення до суду з позовом про дострокове стягнення кредитних коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

У відповідності з ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом було встановлено, що кредитне зобов’язання відповідача було забезпечено порукою за договором поруки від № 007/07/02/12 від 09.08.2007 р., укладеним з ОСОБА_2 (а.с.21) отже, зважаючи на те, що дотепер боржник за кредитним договором не виконав свої зобов’язання, позивач вправі одночасно (солідарно) звернути свої вимоги й до поручителя, якій позивачем було надіслано вимогу про необхідність погасити прострочену заборгованість (а.с. 23).

В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися потрібним чином згідно з умовами договору та вимогами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог –за звичаями ділового обороту або інших вимог, які звичайно пред’являються.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що позов необхідно задовольнити в заявлений позивачем спосіб.

У порядку ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача також у солідарному порядку слід стягнути судовий збір в сумі 1 700,00 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 526, 553, 554, 610, 611, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4 –8, 10, 11, 18, 57 –60, 79, 81, 88, 169, 208, 209, 212 –215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства банк «Фінанси та кредит»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства банк «Фінанси та кредит»заборгованість за кредитним договором № 007/07-ФЛ/12 від 09 серпня 2007 року в сумі 1 009 073,33 гривень, судовий збір в сумі 1700,00 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Самарський районний суд м. Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя: