ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" вересня 2006 р. Справа № 10/183-05
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської Г.А.
суддів: Пасічник С.С.
Шкляр Л.Т.
при секретарі Павловській Л.П. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Ярошович М.Й., директор
від відповідача: Дідиченко О.О., представник за довіреністю № 46/06-Д від 24.05.2006 року,
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", м. Вінниця
на рішення господарського суду Вінницької області
від "23" червня 2006 р. у справі № 10/183-05 (суддя Даценко М.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газовик", смт. Кирнасівка Вінницької області
до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", м. Вінниця
про стягнення 24750,19 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Вінницької області від 23 червня 2006 року у справі № 10/183-05 частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газовик" до ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" про стягнення 24750,19 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача 12926,72 грн. боргу; 129,26 грн. витрат по сплаті держмита та 61,62 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Позов в частині стягнення 11823,47 грн. залишено без розгляду.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 23 червня 2006 року у справі № 10/183-05 та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що:
- підписаний відповідачем примірник договору № 32/05-юр, який був направлений позивачу, останнім повернутий не був. Відповідно, відповідач вважав, що договір не був укладений (ч. 1 ст. 640 ЦК);
- відповідно до умов договору № 32/05-юр оплата послуг з транспортування природного газу мала проводитися за диференційованим тарифом на транспортування природного газу по спільній газотранспортній системі, який визначається постановою НКРЕ. Проте, такий тариф визначений не був. Крім того, в Договорі, як істотну умову, не визначено обсяг газу, який підлягає транспортуванню;
- неправомірним є висновок суду, що факт надання послуг з транспортування газу підтверджується актами прийому - передачі газу, хоча мав би бути підтверджений актами виконаних робіт;
- прийнятий судом до уваги тариф, що був визначений Постановою НКРЕ від 07.04.2004 року № 350, не є диференційованим тарифом, а затверджений згідно Методики розрахунку тарифів на транспортування та постачання природного газу для підприємств з газопостачання та газифікації, яка призначена для розрахунку тарифів на послуги з транспортування природного газу розподільними трубопроводами для споживачів України, а позивач не є споживачем;
- судом в якості доказів прийняті документи, копії яких не завірені належним чином. Відповідно, ці документи не можуть вважатися доказами в розумінні ст. 36 ГПК України.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги.
Позивач в своєму відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги не визнали, вважають оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Колегією суддів встановлено.
12.01.2005 року між ТОВ "Газовик" (Виконавець) та ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (Замовник) було укладено договір № 32/05-юр, предметом якого є надання Виконавцем послуг з транспортування природного газу, а також оплата зазначених послуг Замовником.
Відповідно до п.2.1 договору газ передається в загальному потоці по газорозподільчій станції. Обсяги його визначаються Замовником та включаються до актів прийому - передачі природного газу окремими рядками.
Позивач (Виконавець) взяв на себе зобов’язання транспортувати газ відповідачу (Замовнику) по розподільчих газопроводах в загальному потоці до ГРС та вузлів обліку і передати його Замовнику в об’ємах, виділених Постачальником лімітів, підтверджених ОДУ ДК “Укртрансгаз” (п. 3.1.1. договору).
Відповідач (Замовник) відповідно до умов п.п. 3.2.1, 3.2.2 договору взяв на себе зобов’язання прийняти газ, скласти та надати виконавцю до 5 - го числа місяця, наступного за звітним, акт прийому-передачі природного газу, переданого на ГРС. Пунктом 3.2.4 передбачений обов'язок Замовника оплачувати послуги з транспортування природного газу відповідно до порядку, зазначеного в розділі 5 даного договору. Оплата послуг з транспортування газу проводиться Замовником на розрахунковий рахунок Виконавця згідно затвердженого тарифу. Диференційований тариф на транспортування природного газу по спільній транспортній системі Виконавця та Замовника визначається постановою НКРЕ.
На виконання умов договору в період з березня по серпень 2005 року позивач надав відповідачу послуги по транспортуванню природного газу в обсязі 885,200 тис. куб. м. на загальну суму 24750,19 грн.
Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що надання Виконавцем послуг з транспортування газу підтверджується актами прийому - передачі природного газу від 05.04.2005 року - 422,871 тис. м. куб., від 05.05.2005 року - 200,194 тис. м. куб., від 05.06.2005 року - 77,718 тис. м. куб., від 06.07.2005 року - 64,069 тис. м. куб., від 05.08.2005 року - 61,764 тис. м. куб, від 05.09.2005 року - 58,584 тис. м. куб., а також актами прийому-передачі від 01.04.2005 року, від 01.05.2005 року, від 01.06.2005 року, від 01.07.2005 року, від 01.08.2005 року та від 01.09.2005 року, адже відповідно до положень п. 2.1 укладеного договору обсяги переданого газу визначаються Замовником та включаються до актів прийому - передачі природного газу. Таким чином, до цих актів включається вже переданий газ, що підтверджує факт надання послуг з його транспортування, й одночасно визначаються його обсяги.
Одночасно, судова колегія зазначає, що відсутні підстави вважати договір № 32/05-юр не укладеним.
Посилання апелянта на ч. 1 ст. 640 ЦК України, відповідно до якої договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції, спростовуються наступним.
Частиною 2 ст. 642 ЦК України передбачено, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Враховуючи, що ТОВ "Газовик" здійснювало транспортування газу, що підтверджуються відповідними доказами, договір № 32/05-юр вважається укладеним.
Крім того, судовою колегією враховано, що згідно з положеннями пункту 9 Порядку забезпечення галузей національної економіки і населення природним газом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1729 однією з вимог до постачальника природного газу є обов'язковість укладання договорів про транспортування природного газу з газотранспортними підприємствами НАК "Нафтогаз України" (на транспортування газу магістральними трубопроводами) та суб'єктами господарської діяльності, що мають ліцензію на транспортування природного і нафтового газу розподільними трубопроводами (газорозподільними підприємствами незалежно від форм власності).
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Газовик" має ліцензію сер. АА № 485655 Національної комісії регулювання електроенергетики України на транспортуванню природного і нафтового газу розподільними трубопроводами строком дії з 07.04.2004 року по 06.04.2007 року (а.с. 112).
Що стосується тарифу на транспортування газу, то відповідно до п. 3.7.2 Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України "Про затвердження Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності (ліцензійних умов) з транспортування природного та нафтового газу розподільними трубопроводами" від 30.09.1999 року № 1263, зареєстрованої в Мін'юсті 21.10.1999 року за № 720/4013 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) тариф на транспортування природного та нафтового газу, який розраховується ліцензіатом на наступний (плановий) період відповідно до методики розрахунку тарифу на транспортування природного та нафтового газу газорозподільними мережами, затверджується НКРЕ.
Постановою НКРЕ від 07.04.2004 року № 350 Товариству з обмеженою відповідальністю "Газовик" затверджено тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами у розмірі 23,30 грн. за 1000 тис. м. куб. (без ПДВ), постанова набула чинності з 01.05.2004 року.
Відповідно до абзацу другого ч. 1 ст. 632 ЦК України у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Наведене положення законодавства спростовує доводи ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" стосовно диференційованого тарифу на транспортування природного газу.
Колегія суддів вважає, що є правомірним застосування місцевим господарським судом до спірних правовідносин положень пункту 2 ст. 530 ЦК України, відповідно до яких, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства
Сторони в договорі № 32/05- юр строк його виконання не встановили.
Враховуючи, що позивачем були пред'явлені відповідачу вимоги № 39 від 18.05.2005 року, № 53 від 03.06.2005 року, № 58 від 12.07.2005 року та № 71 від 07.09.2005 року про сплату боргу на загальну суму 12926,72 грн., а відповідачем не було надано доказів сплати боргу, позов в цій частині є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Листом від 21.06.2006 року позивач повідомив, що надати докази пред'явлення відповідачу вимоги (надсилання рахунку) на суму 11823,47 грн. за транспортування в березні 2005 року 422,871 тис. м. куб. природного газу не може, а тому судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Одночасно, слід зазначити, що оригінали документів, на яких ґрунтуються позовні вимоги ТОВ "Газовик", були оглянуті колегією суддів в судовому засіданні, а їх копії знаходяться в матеріалах справи.
Таким чином, господарський суд Вінницької області дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Газовик" до ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" про стягнення 24750,19 грн.
Доводи ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" спростовуються вищевикладеним, матеріалам справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Судова колегія вважає, що рішення господарського суд Вінницької області від 23.06.2006 року у справі № 10/183-05 є законним, обґрунтованим, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, підстав для його зміни або скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Вінницької області від 23 червня 2006 року у справі № 10/183-05 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", м. Вінниця - без задоволення.
2. Матеріали справи № 10/183-05 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя Щепанська Г.А.
судді:
Пасічник С.С.
Шкляр Л.Т.
Віддрук: 4 прим.:
1 - до справи,
2,3 - сторонам,
4 - в наряд
Справа № 10/183-05