ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" вересня 2006 р. Справа № 11/76"Д"
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Веденяпіна О.А.
суддів: Черпака Ю.К.
Щепанської Г.А.
при секретарі Луцику С.В. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Шевчук В.П., довіреність №8728/ш/10 від 24.05.2006 року;
від відповідачів:
- підприємця ОСОБА_1- ОСОБА_2., довіреність від 10.08.2005 року;
-ПП"Селен-С": не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_1 (м.Житомир)
на рішення господарського суду Житомирської області
від "13" вересня 2005 р. у справі
за позовом Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у м.Житомирі (м.Житомир)
до підприємця ОСОБА_1 (м. Житомир) та
приватного підприємства "Селен-С" (м.Київ)
про визнання недійсною угоди,-
ВСТАНОВИВ:
В липні 2005 року Житомирська ОДПІ звернулась до господарського суду з позовом до підприємця ОСОБА_1 та ПП "Селен-С" про визнання на підставі ст.49 ЦК УРСР недійсною угоди купівлі-продажу товару, що підтверджується податковими накладними: №НОМЕР_1 від 24.10.2002р., №НОМЕР_2 від 09.11.2002р. та №НОМЕР_3 від 02.12.2002р. на загальну суму 20342,98 грн. із застосуванням реституційних наслідків, передбачених вищезазначеною нормою.
Житомирська ОДПІ в позовній заяві вказує, що згідно рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30.09.2003 року визнано недійсними установчі документи ПП "Селен-С", свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності юридичної особи ПП "Селен-С", свідоцтво платника податку на додану вартість ПП"Селен-С", оскільки встановлено, що підприємство створено фіктивно, директор даного підприємства ОСОБА_4. не мав наміру та можливості займатися підприємницькою діяльністю, ніяких документів від імені ПП"Селен-С" не підписував.
Крім того, позивач звертає увагу, що згідно постанови Солом'янського районного суду м.Києва, прийнятою за результатами розгляду кримінальної справи по обвинуваченню гр.ОСОБА_3. у сприянні державної реєстрації фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності ( в тому числі і ПП "Селен-С"), гр. ОСОБА_3. визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.205 КК України.
Також позивач зазначає, що ПП "Селен-С" за юридичною та фактичною адресами не знаходиться, з грудня 2002 року податкову звітність про отримані доходи не подає, податки не сплачує.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 13 вересня 2005 року у справі №11/76"Д" позов задоволено.
Визнано недійсною угоду про продаж товару, укладену між ПП "Селен-С" та підприємцем ОСОБА_1. згідно податкових накладних №НОМЕР_1 від 24.10.2002р., №НОМЕР_2 від 09.11.2002р., №НОМЕР_3 від 02.12.2002р.
Стягнуто з підприємця ОСОБА_1:
- в доход держави одержаний ним від ПП"Селен-С" за угодою згідно податкових накладних №НОМЕР_1 від 24.10.2002р., №НОМЕР_2 від 09.11.2002р. та №НОМЕР_3 від 02.12.2002р. товар (офісні меблі) на суму 20342,99грн.
- в доход Державного бюджету України - 101,72 грн. державного мита;
- на користь ДП "Судовий інформаційний центр" - 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнуто з ПП "Селен-С":
- на користь підприємця ОСОБА_1 одержані за угодою кошти в сумі 20342,99грн. згідно податкових накладних №НОМЕР_1 від 24.10.2002р., №НОМЕР_2 від 09.11.2002р. та №НОМЕР_3 від 02.12.2002р.
- в доход Державного бюджету України - 101,72 грн. державного мита;
- на користь ДП "Судовий інформаційний центр" - 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, підприємець ОСОБА_1. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що справу розглянуто за відсутності відповідача - ПП"Селен-С", якого не було повідомлено про час та місце розгляду і якому не було надіслано копію позовної заяви.
Також вказує, що на момент укладення оспорюваної угоди ПП"Селен-С" мало цивільну правоздатність, про дійсні наміри засновників цього підприємства він не міг знати, а тому не повинен нести відповідальність. Вважає, що при вирішенні спору слід було застосувати односторонню реституцію - стягнути одержане за угодою лише з винної сторони - ПП "Селен-С".
Позивач вважає доводи, викладені в апеляційній скарзі необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідач - ПП"Селен-С" письмових пояснень на апеляційну скаргу не подав, його представник в судове засідання не з'явився.
Відповідно до ст.40 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомити суд про зміну місця знаходження. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.
Повістка надіслана за юридичною адресою відповідача - ПП"Селен-С", який значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій та не повідомляв про зміну місця знаходження.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника ПП "Селен-С".
Представник підприємця ОСОБА_1. в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримує.
Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечує.
Задовольняючи позов, господарський суд Житомирської області виходив з того, що всі обставини у сукупності - реєстрація підприємства на підставну особу, ухилення від сплати податків, не знаходження за місцем реєстрації, відсутність будь-яких посадових осіб, будь-якої легальної діяльності ПП "Селен-С" дають підстави вважати, що оспорювана угода укладена даним підприємством з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив.
ПП "Селен-С" (м.Київ) і підприємець ОСОБА_1. (м.Житомир) уклали угоду купівлі-продажу, за якою перший передав, а другий прийняв і оплатив товар (офісні меблі) на загальну суму 20342,98 грн., що підтверджується податковими накладними №НОМЕР_1 від 24.10.2002р., №НОМЕР_2 від 09.11.2002р., №НОМЕР_3 від 02.12.2002р. виданими ПП "Селен-С", накладними №НОМЕР_4 від 24.10.2002р., №НОМЕР_5 від 09.11.2002р., №НОМЕР_6 від 02.12.2002р., книгою обліку придбання товарів (робіт, послуг), деклараціями по податку на додану вартість, платіжним дорученням №НОМЕР_7., згідно якого підприємець ОСОБА_1. перерахував ПП "Селен-С" 20342,99грн.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 30 вересня 2003р. по справі №2-7097/2003р. за позовом ОСОБА_4 до ПП "Селен-С, 3-я особа - ДПІ у Шевченківському районі м.Києва позов задоволений - визнано недійсними з 11 листопада 2002 року установчі документи ПП "Селен-С", свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності юридичної особи ПП "Селен-С", з 12 грудня 2002 року свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП"Селен-С", оскільки підприємство було створено фіктивно, ОСОБА_4. ніякої участі у діяльності цього підприємства не брав, ніяких документів не підписував (а.с.22).
Матеріали справи свідчать, що ПП "Селен-С" за юридичною адресою не знаходиться, останню податкову звітність підприємство подало за грудень 2002 року, громадянина ОСОБА_3. визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.205 КК України за пособництво фіктивному підприємництву, тобто створенні суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб (в тому числі ПП "Селен-С") з метою прикриття незаконної діяльності.
Таким чином, господарська діяльність приватного підприємства "Селен-С" здійснювалась поза межами правової відповідальності, без відображення господарських операцій в податковому обліку, без сплати до бюджету відповідних податків і з приховуванням оподаткованого доходу, що вказує на наявність умислу в останнього діяти всупереч інтересам держави і суспільства.
Разом з тим, ПП "Селен-С" є належним учасником цивільних правовідносин, оскільки не виключено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується повідомленням Головного управління статистики у м.Києві №13-669 від 08.02.2006 року (а.с.112).
Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 28.04.1978р. із змінами "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними", дія статті 49 Цивільного кодексу УРСР поширюється на угоди, які укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто порушують основні принципи існуючого суспільного ладу. До них, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів.
Згідно статті 49 Цивільного кодексу УРСР визнається недійсною угода, укладена з метою, суперечною інтересам держави і суспільства.
Цією ж статтею передбачено, що якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання угоди обома сторонами - в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною, з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного.
При наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.
Таким чином, необхідними умовами для визнання угоди недійсною є її укладення з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання таких наслідків.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що угода з продажу товару, яка підтверджується податковими накладними: №НОМЕР_1 від 24.10.2002р., №НОМЕР_2 від 09.11.2002р. та №НОМЕР_3 від 02.12.2002р. на загальну суму 20342,98 грн., укладена з боку ПП "Селен-С" з метою, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, а тому має бути визнана недійсною на підставі статті 49 ЦК УРСР.
Про факт укладення відповідачами однієї угоди свідчать однорідність товару (офісні меблі) та перерахування за нього коштів одним платіжним дорученням, у зв'язку з чим колегія суддів вважає непереконливими доводи представника підприємця про укладення трьох угод.
Разом з тим, господарським судом першої інстанції при ухваленні судового рішення не враховано п.6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України згідно якого до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, а відповідно до ст.158 КАС України судове рішення, яким суд вирішує спір по суті, викладається у формі постанови.
Згідно п.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Положеннями цього Кодексу не передбачена можливість покладення на відповідачів судових витрат у даному спорі.
Враховуючи, що місцевий господарський суд вирішив справу правильно по суті, але із помилковим застосуванням норм процесуального права та порушенням його норм, що призвело до неправомірного стягнення з відповідачів судових витрат, рішення господарського суду Житомирської області від 13 вересня 2005 року у справі №11/76"Д" підлягає зміні в частині його назви та скасуванню в частині стягнення судових витрат. В решті судове рішення слід залишити без змін.
Крім того, апеляційний господарський суд звертає увагу господарського суду Житомирської області на необхідність виправлення допущеної арифметичної помилки у загальній сумі поставленого за угодою товару (згідно накладних та податкових накладних загальна сума становить 20342,98 грн.).
Як вбачається з матеріалів справи, Житомирську ОДПІ реорганізовано в Державну податкову інспекцію у м.Житомирі і вона є правонаступником Житомирської ОДПІ, а тому апеляційним господарським судом здійснено заміну позивача його правонаступником, як того вимагає стаття 55 КАС України.
Керуючись ст.ст.160, 195, 198, 201, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексуадміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Житомирської області від 13 вересня 2005 року у справі №11/76"Д" змінити в частині назви і вважати його постановою та скасувати в частині стягнення судових витрат.
В решті судове рішення залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу може бути подано протягом одного місяця безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Веденяпін О.А.
судді:
Черпак Ю.К.
Щепанська Г.А.
Віддрук. 5 прим.
1- в справу
2-4- сторонам
5- в наряд