ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "07" вересня 2006 р.                                                           Справа № 2/2374

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Черпака Ю.К.

суддів:                                                                        Веденяпіна О.А.

                                                                                   Щепанської Г.А.

при секретарі                                                            Сташкевич М.О. ,

за участю представників сторін:

від позивача:     не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

 

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Любарський райагрохім" (с.Старий Любар Любарського району Житомирської області)  

на рішення господарського суду Житомирської області

від "10" березня 2006 р. у справі   

за позовом Державного інспекції з контролю за цінами в Житомирській області (м.Житомир)  

до Відкритого акціонерного товариства "Любарський райагрохім" (с.Старий Любар Любарського району Житомирської області)  

про стягнення 20327,16 грн.,  

ВСТАНОВИВ:

  

У липні 2003 року Державна інспекція з контролю за цінами в Житомирській області (далі "Інспекція") пред'явила позов до Відкритого акціонерного товариства "Любарський райагрохім" (далі "ВАТ "Любарський райагрохім") про стягнення                  20327,16 грн. штрафу, визначеного рішенням від 16.05.2002р. №13 за порушення державної дисципліни цін.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 26.08.2003р., залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 04.12.2003р., позов задоволено.

За заявою відповідача рішення господарського суду Житомирської області від 26.08.2003р. скасоване за нововиявленими обставинами рішенням цього ж суду від 16.09.2005р.

За результатами повторного розгляду господарський суд Житомирської області прийняв рішення від 10.03.2006р., яким позов Інспекції задоволив.

В апеляційній скарзі ВАТ "Любарський райагрохім" просить скасувати рішення суду від 10.03.2006р. і прийняти нове рішення, яким відмовити в позові за пропуском строку позовної давності.

Посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального права.

Зазначає, що акціонерним товариством був реалізований цукор, вироблений з урожаю буряків 2000 року, тому він не відноситься до квоти "А".

Пунктом 3.6 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами у відповідності до п. 1         ст. 72 ЦК УРСР (п. 1 ст. 258 ЦК України) встановлено скорочений строк позовної давності з приводу стягнення економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами в 30 днів з дня залишення претензій без відповіді або без задоволення (повного чи часткового), який позивачем пропущено без поважних причин і позивач не просить його поновити (т. 2 а.с. 2-3).

В запереченні на апеляційну скаргу Інспекція вказує про безпідставність її доводів (т. 2 а.с. 11-12).

Вирішення апеляційної скарги здійснюється за відсутності представників сторін, які завчасно (у червні 2006 року) були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 4 ст. 196 КАС України). При цьому суд відхиляє клопотання відповідача про перенесення розгляду справи на іншу дату із-за хвороби керівника, як необгрунтоване і не підтверджене жодними доказами.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Житомирського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що спір виник з приводу обгрунтованості накладення Інспекцією штрафу за реалізацію акціонерним товариством "Любарський райагрохім" цукру з буряків урожаю 2001 року за цінами, нижчими за встановлену мінімальну ціну.

Правильність накладення на відповідача штрафу та законність рішення Інспекції від 16.05.2002р. №13 була встановлена рішенням господарського суду Житомирської області від 26.08.2003р. і постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 04.12.2003р.

Обставини, на які посилався відповідач, у тому числі в апеляційній скарзі на рішення господарського суду Житомирської області від 10.03.2006р. в цій справі, не є нововиявленими, а такими, що підлягали доведенню і встановленню при первинному розгляді справи.

Тому доводи апеляційної скарги про пропуск Інспекцією строку звернення до суду та реалізацію акціонерним товариством цукру не з квоти "А" є намаганням переглянути судове рішення, що набрало законної сили, за іншими обставинами, які раніше мали бути предметом доказування в судах першої та апеляційної інстанції.

За наведеного правового положення господарський суд обгрунтовано ухвалив судове рішення, таке як і попереднє від 26.08.2003р., про задоволення позову Інспекції щодо примусового стягнення штрафу.

Про продаж відповідачем цукру, виробленого з урожаю буряків 2001 року, свідчать договір від 31.08.2001р. на переробку цукрових буряків на давальницьких умовах, укладений ВАТ "Любарський райагрохім" з ТОВ "Призма-13", та накладна від 23.10.2001р. №145 про отримання акціонерним товариством 12 тонн цукру з перероблених буряків (т. 1 а.с. 92-94).

З моменту прийняття Інспекцією рішення про застосування штрафу (16.05.2002р.) до дня звернення в суд з позовом про його примусове стягнення (30.07.2003р.) не сплив строк позовної давності.

Стаття 258 Цивільного кодексу України, на яку посилається відповідач, у контексті з ч. 1 ст. 223 ГК України стосується правовідносин, які виникли після 1 січня 2004 року, або продовжували існувати на цю дату.

Стосовно статті 72 ЦК УРСР, то вона не регулювала спірних правовідносин щодо строку звернення до суду з даним позовом у 2003 році.

Отже, за своєю суттю оскаржене судове рішення є обгрунтованим, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Однак, згідно з п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України після 1 вересня 2005 року справа мала розглядатися в порядку, встановленому цим Кодексом, з прийняттям постанови, а не рішення.

У зв'язку з цим прийняте судом першої інстанції судове рішення слід вважати постановою.

 Керуючись ст.ст.  196, 198 ,200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області від 10.03.2006р. у справі №2/2374 вважати постановою, залишивши його без змін, а апеляційну скаргу                 ВАТ "Любарський райагрохім" - без задоволення.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя                                                                 Черпак Ю.К.

судді:

                                                                                           Веденяпін О.А.  

                                                                                           Щепанська Г.А.  

 Віддрук. 4 прим.

1 - до справи

2, 3 - сторонам

4 - в наряд

друк. Гаврилюк Т.