Справа № 2а/2570/416/2011
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 лютого 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Заяць О.В.,
при секретарі Сапоненко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Щорського районного військового комісаріату та Військової прокуратури Чернігівського гарнізону про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
26.01.2011 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Щорського районного військового комісаріату (надалі – Щорський РВК) та Військової прокуратури Чернігівського гарнізону, в якому просить: визнати протиправними дії Щорського РВК в зв’язку з невиконанням вимог Конституції України, Законів України «Про інформацію» та «Про звернення громадян» щодо ненадання (несвоєчасного надання) інформації за поданими позивачем заявами; визнати протиправними дії Військової прокуратури Чернігівського гарнізону у зв’язку з невиконанням вимог чинного законодавства України щодо надання інформації стосовно прийнятих рішень по повідомлених позивачем правопорушеннях; визнати протиправною бездіяльність Щорського РВК в зв’язку з невиконанням вимог чинного законодавства України щодо повідомлених позивачем правопорушень, допущених посадовими особами Щорського РВК при оформленні та розшуку документів про його травмування 1996 року, пов’язане з виконанням обов’язків військової служби; зобов’язати Щорський РВК провести перевірку (службове розслідування) за фактами правопорушень, про які я повідомив у заяві від 29.11.2010 року та повідомити позивача про прийняті рішення у відповідності до чинного законодавства України; зобов’язати Військову прокуратуру Чернігівського гарнізону надати позивачу у відповідності до чинного законодавства України інформацію стосовно прийнятих рішень за повідомленими ним злочинами, викладеними у заяві від 12.11.2010 року.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що Щорський РВК в порушення вимог Законів України «Про інформацію» та «Про звернення громадян» не надав відповідей по суті стосовно наявності документів про його травмування, а надавав інформацію, що не відповідає дійсності та навмисно приховував достовірну інформацію. Також Щорський РВК в порушення вимог Конституції України та Закону України «Про звернення громадян» позбавив позивача права бути присутнім при розгляді заяв, брати участь у перевірці заяв, знайомитися з матеріалами перевірки, надавати документи та не відреагував на його заяви стосовно правопорушень, які були допущені посадовими особами райвійськомату. В зв’язку з цим, ОСОБА_1 вважає, що порушені його права та законні інтереси передбачені Конституцією України, Законами України «Про інформацію» та «Про звернення громадян».
Позивач в судове засідання не з’явився, про час, дату, та місце розгляду справи повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник Щорського РВК в судовому засіданні позов не визнав та надав заперечення в яких пояснив, що позивач дійсно з вересня 1988 року по травень 2007 року проходив військову службу в Щорському РВК, де з липня 1999 року по травень 2007 року перебував на посаді військового комісара Щоського РВК. 26 червня 2008 року військовою прокуратурою Чернігівського гарнізону було порушено кримінальну справу за фактом виготовлення службовими особами Щорської ЦРЛ завідомо неправдивих документів – виписок про перебування на лікуванні в Щорській ЦРЛ, колишнього військового комісара Щорського РВК підполковника запасу ОСОБА_114 жовтня 2008 року військовою прокуратурою Чернігівського гарнізону було порушено кримінальну справу відносно колишнього районного військового комісара Щорського РВК підполковника запасу ОСОБА_1 за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України (Використання завідомо підробленого документа).В подальшому вказані кримінальні справи були об’єднані.
25 жовтня 2008 року громадянина ОСОБА_1 було притягнуто в якості обвинуваченого у скоєнні злочину передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України (Використання завідомо підробленого документа) та разом з обвинувальним висновком направлено до військового місцевого суду Київського гарнізону для розгляду справи по суті. З матеріалів кримінальної справи вбачається, що факту отримання ЗЧМТ (струсу головного мозку) громадянином ОСОБА_1 16 січня 1996 року в службовий час, не було. Враховуючи вищезазначене, у посадових осіб Щорського РВК не було підстав для проведення службового розслідування з приводу отримання ЗЧМТ (струсу головного мозку) громадянином ОСОБА_1 16 січня 1996 року, також в Щорського РВК не було підстав для оформлення неіснуючої травми (струсу головного мозку) ОСОБА_1 відповідно до вимог наказу МО України № 2 від 04.01.1994 року. Що стосується звернень громадянина ОСОБА_1, то Щорський районний військовий комісаріат вважає, що інформація яка надавалась ОСОБА_1 (на заяви та скарги) стосовно його травмування у 1996 році, є достатньою та відповідає дійсності, відповіді на заяви та скарги надаються. В зв’язку з цим, Щорський РВК просить в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Представник Військової прокуратури Чернігівського гарнізону в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в задоволенні позовних вимог та пояснив, що на всі звернення позивача були надані відповіді з дотриманням вимогам чинного законодавства України. Стосовно вжиття заходів щодо повідомлених позивачем правопорушень, які були допущені посадовими особами райвійськомату, то 14.11.2008 року військовим прокурором Чернігівського гарнізону винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, яка у встановленому порядку оскаржена не була.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників відповідачів, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, на всі звернення ОСОБА_1 Щорським РВК надавались відповіді з дотриманням вимог Законів України «Про інформацію» та «Про звернення громадян», окрім, звернень за період з 19.07.2010 року по 10.11.2010 року, на частину з яких відповідачем не своєчасно надані відповіді, а на частину – взагалі не надавались. В зв’язку з цим, було проведено службове розслідування. За результатами службового розслідування складено акт від 23.11.2010 року, в якому зазначено, що попереднім військовим комісаром несвоєчасно надано відповіді на 3 звернення позивача та в період з 19.07.2010 року по 10.11.2010 року у зв’язку з відсутністю у Щорському РВК штатного військового комісара та знаходженням державних службовці на навчанні, головний спеціаліст Щорського РВК Нестеров Г.В., враховуючи велику завантаженість в роботі, не встигав виконувати свої обов’язки та обов’язки військового комісара, що стало причиною ненадання відповідей на 6 звернень позивача. 24.11.2010 року відповідачем видано наказ № 73 про результати проведення службового розслідування по факту несвоєчасного надання (ненадання) відповідей на звернення громадян, яким за вказані порушення оголошено догану Нестерову Г.В. 12.11.2010 року ОСОБА_1 звернувся до Військової прокуратури Чернігівської області стосовно прийнятих рішень щодо повідомлених ним правопорушень. 13.12.2010 року Військовою прокуратурою Чернігівської області надана відповідь, в якій зазначено, які саме були вжиті заходи щодо правопорушень, допущених посадовими особами райвійськомату.
Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-XII всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулюються Законом України «Про звернення громадян» вiд 02.10.1996 № 393/96-ВР. Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно ст.ст. 15, 20 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Щорським РВК відповіді на звернення позивача надавались у відповідності з вимогами чинного законодавства України. Відповіді надані на всі звернення ОСОБА_1, окрім звернень за період з 19.07.2010 року по 10.11.2010 року. При цьому, дії Щорського РВК щодо несвоєчасного надання (ненадання) відповідей на звернення ОСОБА_1 вже були визнані протиправними. Так, наказом від 24.11.2010 року № 73 головному спеціалісту Щорського РВК Нестерову Г.В. за несвоєчасне надання (ненадання) відповідей на звернення було оголошено догану. Також на всі звернення позивача Військовою прокуратурою Чернігівського гарнізону теж були надані відповіді, що підтверджується книгою вихідної кореспонденції.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засідання пояснив, що позивач неодноразово звертавсь до відповідачів з приводу порушень чинного законодавства посадовими особами райвійськомату стосовно оформлення та розшуку архівних документів про травмування ОСОБА_1 в 1996 році та інших правопорушень, проте, відповідачі не направляли відповідних запитів та давали відповіді не по суті з порушенням строків, визначених чинним законодавством.
Суд критично ставиться до показань свідка ОСОБА_4, які спростовуються матеріалами справи, та погоджується з доводами Щорського РВК, які підтверджується показаннями свідка ОСОБА_5, що відсутні підстави для проведення службового розслідування та вжиття заходів до посадових осіб Щорського РВК щодо допущених ними правопорушень при оформленні та розшуку архівних документів про травмування ОСОБА_1 в 1996 році, оскільки в судовому порядку доведено, що факту отримання травмування позивачем в 1996 році в службовий час не було.
Суд також не вбачає в діях Щорського РВК та Військової прокуратури Чернігівського гарнізону порушень Конституції України, Законів України «Про інформацію» та «Про звернення громадян», оскільки ОСОБА_1 неодноразово повідомлявсь про вжиті відповідачами заходи стосовно порушень зазначених в заявах від 12.11.2010 року та від 29.11.2010 року.
Посилання позивача на неповноту отриманих відповідей як обгрунтування протиправний дій відповідачів, судом не беруться до уваги, оскільки суд не може підміняти суб’єкта владних повноважень у вирішенні питань, які належать до його компетенції. Крім того, суд вважає, що заяви ОСОБА_1 від 12.11.2010 року, 29.11.2010 року є черговими заявами з аналогічними питаннями, на які йому вже неодноразово надавались відповіді раніше.
Відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб’єкт владних повноважень довів правомірність своїх дій та рішень.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Щорського районного військового комісаріату та Військової прокуратури Чернігівського гарнізону, необхідно відмовити за необґрунтованістю та безпідставністю.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Щорського районного військового комісаріату та Військової прокуратури Чернігівського гарнізону - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Заяць