Справа № 2-а-112/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2011 року. Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

судді Курочки В.М.

при секретарі Задеряки Г.М.,

розглянувши у порядку скороченого провадження в смт. Овідіополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до  Управління Пенсійного Фонду України в Овідіопольському районі про визнання протиправними дій та зобов’язання провести перерахунок розміру пенсії,-

В С  Т А Н О В И В:

04.02.2011 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому зазначила, що народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 р., є дитиною війни, отримує пенсію через управління Пенсійного Фонду України в Овідіопольскому районі. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на отримання щомісячної державної допомоги у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, але відповідач, починаючи з 2006 року не виплачує  їй надбавку до пенсії як дитині війни.

З наведених підстав позивач просила  визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати  їй допомоги як дитині війни та зобов’язати відповідача нарахувати і виплатити  їй недоплачену надбавку до пенсії як дитині війни  за період з 09.07.2007 р. по 03.02.2011 р.

Ухвалою Овідіопольського районного суду від 16.02.2011 р. позовні вимоги позивача за період з 09.07.2007 р. по 03.08.2010 р. залишені без розгляду у зв’язку з пропуском строку для звернення до суду з адміністративним позовом.

Управління Пенсійного Фонду України в Овідіопольському районі в письмових запереченнях просило відмовити в задоволенні позову, посилаючись на відсутність законних підстав і коштів для виплати позивачу надбавки до пенсії як дитині війни.

Суд вважає, що позов в частині вимог з 03.08.2010 р. по 03.02.2011 р.  підлягає  задоволенню з наступних підстав.

Згідно з положеннями Конституції України найвищою соціальною цінністю в України є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов’язком держави (стаття 3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 р. і в установленому законом порядку має статус дитини війни.  (а.с.6-7)

Статтею 6 Закону України від 18.11.2004 р. «Про соціальний захист дітей війни», який набув чинності з 01.01.2006 р., було встановлено, що дітям війни  пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 41 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 р. «Про Державний бюджет України на 2008 рік»та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»викладено у новій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни ( 10% (або 15% для нагороджених орденами) прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.) Цей Закон набрав чинності з 01.01.2008 р., але Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. пункт 41 розділу ІІ зазначеного Закону було визнано неконституційним.

Згідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони або інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Тобто з 22 травня 2008 року відновлено право осіб, які віднесені до дітей війни,  на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком і це право до цього часу Законами України не скасовано, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 03.08.2010 р. по 03.02.2011 р. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Заперечення Управління ПФУ України в Овідіопольському районі на відсутність у  неї коштів та правових підстав для виплати позивачеві надбавки до пенсії як дитині війни суд до уваги не приймає, тому, що вони суперечать наведеним вище положенням Конституції України і Законів.

Згідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум – вартісна величина для забезпечення нормального функціонування організму людини, забезпечення його здоров’я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Статтею 2 цього Закону визначено, що прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та допомоги, допомого сім’ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України.

Тому посилання відповідача, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»і не підлягає застосуванню до спірних правовідносин на думку суду є безпідставними і до уваги не приймаються.

З постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», роз’яснень Міністерства праці та соціальної політики і Пенсійного Фонду України у листі  від 27 грудня 2007 року №1323/0/039/98-07 «Щодо порядку виплати дітям війни надбавки чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії»слідує, що саме Управління ПФУ в Овідіопольському районі повинно нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії як дитині війни.

У зв’язку з цим заперечення відповідача, що в його діях відсутня протиправна бездіяльність, що підвищення до пенсії позивачу має виплачуватись із державного бюджету, а не із бюджету Пенсійного фонду України суд до уваги не приймає, вважає їх безпідставними.

Керуючись ст.ст.6-8,1832 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Овідіопольському районі Одеської області щодо не нарахування доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком ОСОБА_1, встановленої  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 03 серпня 2010 року по 3 лютого 2011 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Овідіопольському районі Одеської  області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»підвищення до пенсії за віком в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, визначеної у відповідності до положень ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 3 серпня 2010 року по 3 лютого 2011 року з урахуванням виплачених за цей період сум.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 - 3 грн. 40 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду Одеської області через Овідіопольський районний суд протягом 10 днів з дня отримання її копії.

Суддя В. М. Курочка