Справа  № 2-а-71/11

Категорія 27

    ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

17.02.2011 Болградський районний суд Одеської областів складі:

              головуючого –судді Раца В.А.

             при секретарі –Тодоровій Г.І.

               за участю сторін: позивача –ОСОБА_1,

                                            представника відповідача –Луданова Е.П.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Болграді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби Болградського районного управління юстиції Одеської області та Державного казначейства України, про визнання неправомірними дій, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом та просить суд визнати неправомірними дії ДВС Болградського районного управління юстиції щодо невиконання виконавчих дій по рішенню Болградського районного суду Одеської області від 12.01.2000 року; зобов’язати ДВС Болградського районного управління юстиції виконати рішення Болградського районного суду Одеської області від 12.01.2000 року та стягнути з відповідача маральну шкоду в розмірі 15000 грн., мотивуючи тим, що 12.01.2000 року Болградським районним судом Одеської області було винесено рішення про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на її користь 21401,60 грн., яке до цього часу не виконується державної виконавчою службою.

Позивачка в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі та наполягає на його задоволенні.

Представник відповідача Луданов Е.П. в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що відділом ДВС Болградського районного управління юстиції з 14.02.2005 року, а саме з часу надходження до відділу ДВС Болградського району виконавчого листа проводилися виконавчі дії щомісячно у розмірі 20% з пенсії боржниці ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 Крім цього, позивачка в березні місяці 2003 року звернулася до суду з позовом про заміну способу виконання рішення, який 06.12.2010 року залишений без розгляду.

Представник відповідача Державного казначейства України до суду не з’явився, надав заперечення на позов, яким з позов не визнає та просить розглянути справу за його відсутності.

Вислухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд прийшов до висновку що позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, 12.01.2000 року рішенням Болградського районного суду Одеської області з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь позивачки ОСОБА_1 було стягнуто суму в розмірі 21401,30 грн.

14.02.2005 року до відділу ДВС Болградського районного управління юстиції Одеської області надійшов виконавчий лист від 02.02.2005 року про виконання вищезазначеного рішення суду та державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

02.06.2005 року державним виконавцем накладено арешт на домоволодіння АДРЕСА_1 яке на праві приватної власності належало ОСОБА_3, та винесено постанову про призначення його експертної оцінки.

Для реалізації арештованого майна (домоволодіння АДРЕСА_1), 02.12.2005 року воно було передано на реалізацію до торгівельної організації ТОВ «Мультімедіа Софт», але проведенням прилюдних торгів арештоване майно реалізовано не було, у зв’язку з чим воно було переоцінено та призначено повторне проведення торгів.

14 березня 2006 року ОСОБА_1 звернулася до Болградського районного суду Одеської області з позовом про зміну способу виконання рішення, передавши їй домоволодіння по АДРЕСА_1 в рахунок погашення боргу.

В рамках розгляду цивільної справи про заміну способу виконання рішення суду, справа була зупинена до залучення правонаступника ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, після залучення якого, 06 грудня 2010 року справа була залишена без розгляду у зв’язку з неодноразовою неявкою ОСОБА_1 до суду.

Відповідно до ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Як вбачається зі змісту ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.

Згідно ч.4 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» відділом ДВС Болградського районного управління юстиції під час зупинення виконавчого провадження не могли проводитися будь-які виконавчі дії направлені на виконання провадження.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відділом ДВС Болградського районного управління юстиції Одеської області згідно виконавчого листа від 02.02.2005 року проводилися своєчасно усі необхідні виконавчі дії, а зупинення виконавчих дій проводилося на підставах встановлених законодавством, тому провести виконавчі дії щодо завершення виконавчого провадження не вдавалося можливим, так як виконавче провадження було зупинено за ініціативою позивача, шляхом звернення до суду із заявою про заміну способу виконання рішення.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 2,6,18,19,159,163,181  КАС України, ст.ст. 34-36 Закону України «Про виконавче провадження», суд, –   

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби Болградського районного управління юстиції Одеської області та Державного казначейства України, про визнання неправомірними дій – відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Болградський районний суд Одеської області, шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк після отримання постанови суду.     

Суддя           В. А. Раца