2-а-1571/11  

  ПО С Т А Н О В А          

      І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

  22 лютого 2011 року                                                                           м. Донецьк

Суддя Куйбишевського районний  суду м. Донецька Черткова Н.І, розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України у Куйбишевському районі м. Донецька про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоотриманої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -

               В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька, в якому просить поновити пропущений строк для звернення до суду; визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком для непрацездатних осіб відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року .

              В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що народився  ІНФОРМАЦІЯ_1  року, має статус «дитини війни»у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана пенсія повинна щомісячно підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії в Україні за віком. Вказала, що у рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідно складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних, законів за статтею 22 Конституції України. Також,  відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені, або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

          Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов підлягаючим частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням.

Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який встановлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни було менше 18 років.

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»(2195-15), який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

         Водночас, ст. 7 цього закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

       Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»було внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до яких дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветерани війни мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсій, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»зазначене підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів. Згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року № 3551-XII учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення підпункту 2 пункту 41 розділу 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Отже, з 22.05.2008 року відновлена дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції до 01.01.2008 року, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

А тому, вимоги позивача щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька провести нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 22 травня 2008 року, підлягають задоволенню.

28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня - 48, 10 гривень, з 1 липня - 48,20 гривень, з 1 жовтня - 49,80 гривень.

Таким чином, підвищення дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду відповідно до зазначеної Постанови, а не Закону, внаслідок чого є наявними правові підстави для визнання бездіяльність відповідача неправомірною в порушенні права на отримання підвищеного розміру пенсії з 22 травня 2008 року відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік»прожитковий мінімум для осіб які втратили працездатність з 1.04.2008 року встановлено - 481 грн., з 1.07. - 482 грн., з 1.10 - 498 грн. Розміри державних соціальних гарантій на 2008 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами, цим Законом, та нормативно - правовими актами КМ України.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державною конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України “Про прожитковий мінімум ” від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Закон України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії ” від 5 жовтня 2000 року № 22017-Ш, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Задовольняючи частково позов, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право, на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого статтею 8 Конституції України.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що зокрема зазначено у рішенні № 8-рп/ 2005 від 11 жовтня по справі № 3-21/2005), пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідно складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних, законів за статтею 22 Конституції України.

Враховуючи, що позивачу, починаючи з 01.01.2008 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року відповідач повинен до нарахувати позивачу 30 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Статтею 71 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2009 рік" - Кабінету Міністрів України надано право у 2009 р. встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009 р. дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм ЗУ "Про соціальних захист дітей війни".

Таким чином, суд приходить до висновку, що необхідно визнати неправомірною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька щодо відмови позивачу у перерахунку та виплаті 30% мінімальної пенсії за віком у вигляді доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальних захист дітей війни»за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року пенсії, як дитині війни з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року  у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 54, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 183-2, 185-186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

 П О С Т А Н О В И В :

Позов  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Куйбишевському районі м. Донецька про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоотриманої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Куйбишевському районі міста Донецька щодо не нарахування  ОСОБА_1, щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року .

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька здійснити  ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як «дитини війни»за періоди  з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року відповідно вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановленого відповідними законами розміру для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично виплачених сум за цей час.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь  ОСОБА_1  витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом десяти днів після її проголошення.

Постанова суду набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги. Якщо апеляційна скарга не була подана протягом десяти днів, постанова суду набуває чинності після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набуває чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: