Судове рішення #136301
10/974

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

____________________________________________

          01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31


Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А


15.06.06 р.                                                                                                    № 10/974                                                                                

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:


Головуючий                                                                                Рибченко А.О.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Фаловська  І.М.

                                                                                                         Ткаченко  Б.О.




розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»на рішення господарського суду Черкаської області від 07.04.2006 р.


у справі № 10/974 (суддя Шумко В.В.)


за позовом Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ

до Звенигородського підприємства теплових мереж, м. Звенигородка, Черкаська область

про стягнення 176890,44 грн.,-

ВСТАНОВИВ:


До господарського суду Черкаської області звернулась Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі в тексті –ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України», позивач) до Звенигородського підприємства теплових мереж (далі в тексті – відповідач) про стягнення 44 745,88 грн. боргу по сплаті вартості поставленого природного газу, 70690,91 грн. боргу, що виник внаслідок інфляції, 20 530,47 грн. –3% річних за час прострочення виконання грошового зобов’язання, 3 113,31 грн. штрафу, 37 809,87 грн. пені.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 07.04.2006 р. провадження у справі № 10/974 в частині стягнення боргу в сумі 44 745,88 грн. припинено. В решті позову відмовлено. З відповідача на користь позивача стягнуто 447,45 грн. відшкодування частини сплаченого державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач у справі - ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»звернулось з апеляційною скаргою № 31/10-4879 від 17.04.2006 р., в якій просить Київський міжобласний апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 07.04.2006 р. у справі № 10/974 в частині відмови в задоволенні інфляційних збитків, 3% річних та пені. В цій частині прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення інфляційних збитків в розмірі 70690,91 грн., 3% річних в розмірі 20 530,47 грн., пені в розмірі 37 809,87 грн. На думку скаржника, при винесенні рішення господарським судом Черкаської області було порушено норми процесуального та матеріального права, зокрема ст. ст. 4-7, 43 ГПК України, ст. ст. 161, 162, 179, 216 ЦК УРСР, ст. ст. 258, 549-551, 625 ЦК України, ст. 231 ГК України.

Відповідачем у справі –Звенигородським підприємством теплових мереж подано апеляційному господарському суду відзив на апеляційну скаргу від 08.06.2006 р., в якому просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

Згідно розпорядження Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.06.2006 р., розгляд справи здійснюється в складі колегії суддів: головуючого судді Рибченка А.О., суддів Фаловської І.М., Ткаченка Б.О.

В судовому засіданні 08.06.2006 р. оголошено перерву до 15.06.2006 р.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства України, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

24.01.2003 р. між сторонами у справі було укладено договір № 06/03-862 ТЕ-36 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій (далі в тексті – Договір).

28.02.2003 р. сторони підписали також додаткову угоду № 2 до даного Договору.

Позивачем згідно умов Договору, на підставі акту передачі-приймання природного газу від 31.01.2003 р., акту від 28.02.2003 р. переоцінки природного газу до акту передачі-приймання газу від 31.01.2003 р., акту від 28.02.2003 р., актів від 31.03.2003 р., від 30.04.2003 р., від 31.10.2003 р., від 30.11.2003 р., від 31.12.2003 р. (а.с. 18-25),  було поставлено відповідачу природний газ на суму 680 105,17 грн.

Відповідач свої зобов’язання за Договором виконав частково, поставлені обсяги природного газу оплатив лише у розмірі 635 359,29 грн., допустивши заборгованість в сумі 44 745,88 грн.

Після подачі позову до суду відповідач повністю сплатив позивачу борг в сумі 44 745,88 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень № 175 від 23.02.2006 р. та № 174 від 27.02.2006 р. (а.с. 35).

В зв’язку з цим, місцевим господарським судом правомірно на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України припинено провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 44 745,88 грн.

Також позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня в розмірі 37809,87 грн.

Відповідно до п. 7.2 Договору, в разі несплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені в п. 6.1 Договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу; пеня нараховується з наступного дня після закінчення строку остаточного розрахунку за звітний місяць.

Згідно ст. 72 ЦК УРСР, чинного на час укладення Договору між сторонами, з якого виник спір, строк позовної давності про стягнення пені становить шість місяців.

Відповідно ж до ст. 258 ЦК України, чинного на момент вирішення спору судом, до вимог щодо стягнення пені встановлена позовна давність строком в один рік.

З часу виникнення у позивача права вимоги стягнення з відповідача пені до заявлення ним вимог до суду щодо стягнення пені минуло понад один рік.

Відповідачем в суді першої інстанції заявлено про пропуск позивачем встановленого строку позовної давності щодо стягнення пені.

Тобто, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що підстави для задоволення позову в частині стягнення пені відсутні.

Не приймаються колегією як безпідставні посилання скаржника на те, що він здійснив розрахунок пені за один рік, що передували моменту подання позову, що підтверджує дотримання ним вимог діючого законодавства щодо скороченого строку позовної давності для нарахування пені.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України); перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 76 ЦК УРСР, ст. 261 ЦК України).

У позивача право на нарахування пені відповідачу виникло ще у 2003 р., звернувся він з вимогою про стягнення пені до суду лише у 2006 р.

Також, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 7% штрафу в сумі 3 113,31 грн.

Посилання позивача на ст. 231 ГК України, як на підставу стягнення з відповідача 7% штрафу, суперечить порядку застосування даного кодексу. Згідно абзацу 1 п. 5 Прикінцевих положень ГК України, положення цього кодексу щодо відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності, а також за порушення господарських зобов’язань застосовується у разі, якщо ці порушення були вчинені після набрання чинності за зазначеними положеннями, крім випадків, коли за порушення господарських зобов’язань була встановлена інша відповідальність договором, укладеним до зазначеного в п. 1 цього розділу строку (до 01.01.2004 р.).

У зв’язку з простроченням виконання грошового зобов’язання по оплаті за спожитий протягом січня-квітня та жовтня-грудня 2003 року природний газ, позивач на підставі ст. 625 ЦК України, просить стягнути з відповідача за період з лютого 2003 року по грудень 2005 року інфляційні втрати на суму 70 690,91 грн. та 3% річних з простроченої суми за період з 07.02.2003 року по 31.01.2006 р. в розмірі 20 530,47 грн.

Відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України правила Цивільного кодексу України про відповідальність за порушення договору застосовуються в тих випадках, коли відповідні порушення були допущені після набрання чинності цим кодексом, крім випадків, коли в договорах, укладених до 01.01.2004 р., була встановлена інша відповідальність за такі порушення.

Враховуючи наведене, до порушень виконання зобов’язань за договором, що вчинені в 2003 році, апеляційний господарський суд застосовує відповідні положення Цивільного кодексу УРСР.

Відповідно до Закону України «Про внесення зміни до статті 214 Цивільного кодексу Української РСР»№ 1136-ХІV від 08.10.1999 року, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. Одночасно частиною другою цього Закону встановлено, що дія вказаного Закону не поширюється на правовідносини, що виникають з прострочення виконання грошового зобов’язання, пов’язаного з оплатою населенням комунальних послуг.

Відповідач є підприємством комунальної енергетики, яке виробляє теплову енергію для потреб населення, бюджетних установ та організацій. Відповідач довів, що борг за поставлений позивачем газ у 2003 році виник внаслідок заборгованості населення по оплаті послуг з теплопостачання, для надання яких використаний газ. Це підтверджено довідкою № 72 державного відділу статистики у Звенигородському районі від 31.03.2006 р., в якій вказано, що борг населення за спожиту теплову енергію станом на 01.01.2004 р. становив 423 000 грн., що значно перевищує суму боргу відповідача перед позивачем за поставлений для виробництва теплової енергії газ.

Таким чином, вимога позивача про стягнення індексу інфляції та трьох процентів річних за період до 01.01.2004 р. задоволенню не підлягає.

Вимогу позивача про стягнення індексу інфляції та трьох процентів річних за період з 01.01.2004 р. на підставі ст. 625 ЦК України, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних, колегія суддів вважає правомірною.

Проте, оскільки сума інфляційних збитків та сума трьох процентів річних згідно з поданим позивачем розрахунком визначена невірно, судова колегія перераховує суму інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Згідно перерахунку, проведеного колегією, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню індекс інфляції в сумі 53 584,35 грн., нарахований з 01.01.2004 р. по 31.12.2005 р. включно та три проценти річних з простроченої суми в розмірі 14 350,97 грн., нараховані з 01.01.2004 р. по 31.01.2006 р.

На підставі вище викладеного, судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду Черкаської області від 07.04.2006 р. у справі № 10/974 необхідно скасувати частково в зв’язку з неповним з’ясуванням обставин справи та порушенням норм матеріального права.

Судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, господарський апеляційний суд,


ПОСТАНОВИВ:


1.          Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» задовольнити частково.

2.          Рішення господарського суду Черкаської області від 07.04.2006 р. у справі № 10/974 скасувати частково і прийняти нове рішення.

3.          «Позов задовольнити частково.

          Стягнути з Звенигородського підприємства теплових мереж (20200, Черкаська область, м. Звенигородка, вул. Крамського, 25, р/р 26000589452051 в Звенигородському ЧГРУ ЗАТ КБ «Приватбанк», МФО 354347, код ЄДРПОУ 02082717) на користь Дочірнього підприємства «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, р/р 260083013814 в ГОУ ПІБ України, МФО 300012, код ЄДРПОУ 31301827) 53 584,35 грн. індексу інфляції, 14 350,97 грн. три проценти річних, 1126,81 грн. витрат по сплаті державного мита та 75,17 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 44 745,88 грн. припинити.

          В решті позову відмовити.»

4.          Стягнути з Звенигородського підприємства теплових мереж (20200, Черкаська область, м. Звенигородка, вул. Крамського, 25, р/р 26000589452051 в Звенигородському ЧГРУ ЗАТ КБ «Приватбанк», МФО 354347, код ЄДРПОУ 02082717) на користь Дочірнього підприємства «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, р/р 260083013814 в ГОУ ПІБ України, МФО 300012, код ЄДРПОУ 31301827)  339,68 грн. витрат по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги.

5.          Видачу наказів доручити господарському суду Черкаської області.

6.           Матеріали справи № 10/974 повернути до господарського суду Черкаської області.



          


Головуючий                                                                                Рибченко А.О.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Фаловська  І.М.

                                                                                                         Ткаченко  Б.О.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація