донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
22.02.2011 р. справа №32/161пн
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Калантай М.В.
суддів:Волкова Р.В.
Запорощенка М.Д.
за участю представників сторін:
прокурорКравцов В.І.
від позивача:не з'явився
від відповідача:ОСОБА_1. - директор
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Приватного підприємства "Аскона" м. Маріуполь
на рішення
господарського суду Донецької області
від21.10.2010 року
у справі№32/161пн
за позовом:
до відповідача:Прокурора Іллічівського району м. Маріуполя, заявленого в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради м. Маріуполь
Приватного підприємства "Аскона" м. Маріуполь
прозобов’язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та стягнення матеріальної шкоди в сумі 7536,56грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 21.10.2010 року у справі №32/161пн (суддя Сковородіна О.М.) задоволено позов Прокурора Іллічівського району м. Маріуполя, заявленого в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради м. Маріуполь до Приватного підприємства "Аскона" м. Маріуполь.
Зобов’язано Приватне підприємство "Аскона" м. Маріуполь звільнити самовільну зайняту земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1
Стягнуто з Приватного підприємства "Аскона" м. Маріуполь матеріальну шкоду, заподіяну самовільним зайняттям земельної ділянки, загальною площею 0,0622га, в сумі 7536,56грн.
Рішення господарського суду мотивоване обґрунтованістю та доведеністю заявлених позовних вимог.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, відповідач, Приватне підприємство "Аскона" м. Маріуполь, звернулась з апеляційною скаргою про скасування даного рішення, оскільки вважає, що воно прийняте з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Відповідач наполягає на тому, що ним спірна земельна ділянка не була зайнята самовільно, а самовільне зайняття цієї земельної ділянки вчинено іншою особою, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1., який згодом її звільнив та вивіз сміття. Крім того, відповідач не погоджується з розрахунком шкоди, спричиненої самовільним зайняттям земельної ділянки.
Відповідач просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення –скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Позивач, Маріупольська міська рада м. Маріуполь, наданим йому правом не скористався, відзиву не надав, представника в судове засідання не направив, причин неявки суду не повідомив. Про час та місце судового засідання сторони були сповіщені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.
Прокурор проти апеляційної скарги заперечує, вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим. На його думку, місцевий господарський суд повністю з’ясував обставини, що мають значення для справи та правильно застосував норми матеріального права відповідно до чинного законодавства. На думку прокурора доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі є необґрунтованими та такими, що не можуть буті підставою для скасування оскаржуваного рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду –без змін.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду про порушення провадження у даній справі сторони були попереджені про те, що у разі нез’явлення в судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними в ній матеріалами.
Зважаючи на нез'явлення представника позивача, достатність наданих сторонами доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України –справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
У відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв‘язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, доводи заявників скарги, вислухавши прокурора та відповідача, які прибули в судове засідання, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила наступне.
Відділом державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель управління Держкомзему у м. Маріуполі проведена позапланова перевірка з питань додержання вимог земельного законодавства ПП"Аскона", за наслідками якої складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 03.06.2010 року (далі –акт).
Як вбачається із даного акту, в ході перевірки було встановлено, що ПП"Аскона" зайнято та використається земельна ділянка, загальною площею 0,2844га, яка розташована за адресою: м. Маріуполь, Іллічівський район, вул. Дніпровська,12 для обслуговування адміністративної будівлі, майстерні та гаражів.
Земельна ділянка площею 0,0622га із земель запасу житлової та громадської забудови Маріупольської міської ради зайнята самовільно та використовується до моменту виникнення права власності, постійного користування чи оренди землі та державної реєстрації прав, що є порушенням статей 125,126 Земельного кодексу України.
Вказаний акт підписано відповідачем без зауважень.
Контролюючим органом 03.06.2010 року видано Припис №000069, яким встановлено, що ПП "Аскона" самовільно зайнята та використовується земельна ділянка, загальною площею 0,06222га, яка розташована у АДРЕСА_1, під встановлення вагончиків–контейнерів та складення залізобетонних плит, до моменту виникнення права власності постійного користування чи оренди земельної ділянки та державної реєстрації цих прав та приписано усунути виявлене порушення.
Протоколом про адміністративне правопорушення від 15.06.2010р. №000031, Управлінням Держкомзему у м. Маріуполі Донецької області за відповідачем було встановлено правопорушення заподіяної матеріальної шкоди (збитку), що підтверджується актом перевірки від 03.06.10р.
Відділом державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель управління Держкомзему у м. Маріуполі був здійснений розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільно зайнятої земельної ділянки відповідачем у сумі 7536,56грн.
Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 27.07.10р. та актом від 23.09.10р., було встановлено, що відповідачем не виконані вимоги, які були викладені в акті від 03.06.10р. №000069, самовільна земельна ділянка не звільнена, правовстановлюючі документи не оформлені.
Розмір шкоди, заподіяний державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки відповідачем, розрахований відповідно до "Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.07р., складає 7536,53грн.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права та не підлягає скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.
Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини –це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Згідно зі статтею 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. При цьому, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
У відповідності до статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Матеріали справи не містять доказів наявності у відповідача правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку.
Отже, спірна земельна ділянка використовується відповідачем самовільно, з порушенням земельного законодавства, тобто без правоустановчих документів на земельну ділянку. Відповідач, фактично використовує спірну земельну ділянку при відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про її передачу в оренду, що у відповідності до приписів діючого законодавства є самовільним зайняттям земельної ділянки.
Матеріали справи не містять доказів правомірності її використання.
Судовою колегією не приймаються до уваги посилання заявника скарги на те, що порушення вимог земельного законодавства вчинено не ним, а іншою особою, оскільки до матеріалів справи не надано належних доказів, яким б підтверджувалось таке твердження відповідача.
Заходів щодо усунення порушень земельного законодавства відповідачем не вжито, самостійно земельну ділянку не звільнено.
Статтею 212 Земельного кодексу України встановлено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
У відповідності до статей 156 та 157 цього ж кодексу власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №963 від 25.07.2007 року, був зроблений розрахунок нанесених державі діями відповідача збитків, сума яких становить 7536,56грн.
Судовою колегією не приймаються до уваги посилання скаржника на невірний розрахунок шкоди, оскільки вони є необґрунтованими, безпідставними та недоведеними. Крім того, вірний, на його думку, розрахунок шкоди відповідачем наданий не був.
З огляду на викладене, господарський суд правомірно задовольнив позов.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подані апеляційні скарги, не є підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.
Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Аскона" м. Маріуполь на рішення господарського суду Донецької області від 21.10.2010 року у справі №32/161пн –залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 21.10.2010 року у справі №32/161пн –залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у встановленому законодавством порядку в касаційну інстанцію.
Повний текст постанови підписаний 25.02.11.
Головуючий М.В.Калантай
Суддя Р.В.Волков
Суддя М.Д.Запорощенко
Надруковано 8 прим.:
1 прим. –у справу;
2 прим. –прокурору;
2 прим. - сторонам;
1 прим. –ГСДО;
2 прим. –ДАГС.