донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
21.02.2011 р. справа №14/272пн
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Новікової Р.Г.
суддівВолкова Р.В., Дучал Н.М.
за участю представників:
від позивача:Гончарова Д.О. за дов.№0.0900-12/33 від 12.03.2010р.
від відповідача:
від третьої особи 1:
від третьої особи 2:не з’явився
не з’явився
не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Гастроном «Центральний»м.Макіївка
на рішення
господарського суду Донецької області
від10 січня 2010 року
по справі№14/272пн (суддя –Левшина Г.В.)
за позовомПублічного акціонерного товариства «Автокразбанк»м.Кременчук
доКомунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки»м. Макіївка
за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет споруОСОБА_1 м. Донецьк
Товариства з обмеженою відповідальністю «Гастроном «Центральний»м. Макіївка
проспонукання виконати певні дії
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство «Автокразбанк»м.Кременчук звернулось до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м.Макіївки»м.Макіївка з позовом про зобов’язання відповідача зареєструвати за позивачем право власності на об’єкт нерухомого майна –вбудоване приміщення магазину з підвалом, загальною площею 586,6кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке належить Публічному акціонерному товариству «Автокразбанк»на підставі іпотечного договору №125-І від 24.05.2006р., посвідченого приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу ОСОБА_2., зареєстрованим в реєстрі №1571, в якому міститься застереження про задоволення вимог іпотекодержателя та яке на підставі ст.ст.36, 37 Закону України «Про іпотеку»вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Судом першої інстанції ухвалою від 16.12.2010р. до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено ОСОБА_1 м.Донецьк та Товариство з обмеженою відповідальністю «Гастроном «Центральний»м.Макіївка.
Рішенням господарського суду Донецької області від 10.01.2011р. у справі №14/272пн позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Зобов'язано Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м.Макіївки»м.Макіївка провести державну реєстрацію права власності Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк»м.Кременчук на об’єкт нерухомого майна –вбудоване приміщення магазину з підвалом, загальною площею 586,6кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке належить позивачу на підставі іпотечного договору №125-І від 24.05.2006р., посвідченого приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу ОСОБА_2., зареєстрованим в реєстрі №1571, в якому міститься застереження про задоволення вимог іпотекодержателя та яке на підставі ст.ст.36, 37 Закону України «Про іпотеку»вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Не погодившись з судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гастроном «Центральний»м.Макіївка звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 10.01.2011р. у справі №14/272пн та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
У мотивування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що у провадженні господарського суду Донецької області наявна інша справа №35/346 за позовом ВАТ АКБ «Автокразбанк» м.Кременчук в особі філії ДФ ВАТ АКБ «Автокразбанк»до ТОВ «Гастроном «Центральний» м.Макіївка про звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі іпотечного договору №125-І від 24.05.2006р., у зв’язку з чим наявні правові підстави для відмови у прийняті позову по справі №14/272пн.
Публічне акціонерне товариство «Автокразбанк»м.Кременчук у відзиві на апеляційну скаргу не погодилось з твердженнями третьої особи 2 та наполягало на відмові у задоволенні апеляційної скарги, оскільки рішення суду прийнято за результатами всебічного, повного та об’єктивного розгляду у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності з дотриманням та правильним застосування норм матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні 21.02.2011р. представник позивача підтримав правову позицію викладену у відзиві на апеляційну скаргу. Представники відповідача та третіх осіб у судове засідання не з’явилися, про час та місце проведення якого були повідомлені належним чином.
Оскільки ухвалою про порушення апеляційного провадження від 31.01.2011р. по справі №14/272пн явка сторін не була визнана обов’язковою, то суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про розгляд справи без участі відповідача, третіх осіб, за наявними в ній матеріалами.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.05.2006р. між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Автокразбанк»(правонаступником прав та обов’язків якого є Публічне акціонерне товариство «Автокразбанк») (далі –банк) та громадянином України ОСОБА_1 м.Донецьк (далі –позичальник) був підписаний договір про надання кредитної лінії №125-Ф/Л, за умовами якого банк надає позичальнику кредит у вигляді «відкличної»відновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості у розмірі 280000,00 доларів США на умовах, визначених цим договором. Позичальник, в свою чергу, зобов’язався повернути одержаний кредит та сплатити нараховані відсотки в строки, обумовлені цим договором.
Згідно п.1.2 договору №125-Ф/Л від 23.05.2006р., строк користування кредитною лінією визначається по 23.05.2011р.
Пунктом 1.3. договору встановлено, що надання кредиту здійснюється окремими траншами з позичкового рахунку відкритого позичальнику, шляхом видачі готівки.
Відповідно до п.1.4 договору №125-Ф/Л від 23.05.2006р. (з урахуванням додаткової угоди №6 від 07.08.2007р.) позичальник щоквартально сплачує відсотки за користування кредитом з розрахунку 15% річних.
Як передбачено п.2.1. договору про надання кредитної лінії, виконання зобов’язань позичальника за цим договором забезпечується іпотекою вбудованого приміщення магазину з підвалом, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що належить майновому поручителю ТОВ «Гастроном «Центральний»м.Макіївка.
Розділом 4 цього договору узгоджений порядок нарахування відсотків за користування кредитом, відповідно до якого відсотки за користування кредитними коштами розраховуються, виходячи з залишку заборгованості та строку користування коштами –з моменту отримання і до повного погашення боргу. Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за методом «факт/360». Кількість днів в році умовно приймається за 360 днів. При розрахунку відсотків враховується день надання кредитних коштів і не враховується останній день погашення заборгованості. Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється щомісячно на 25 число кожного місяця.
Відповідно до п.5.2 договору про надання кредитної лінії №125-Ф/Л від 23.05.2006р. (з урахуванням додаткової угоди №6 від 07.08.2007р.), відсотки за кредитом, нараховані за поточний місяць, позичальник сплачує щомісячно на рахунок банку у строк з 25 по останній робочий день поточного місяця.
Як встановлено п.8.3. договору, банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту та сплати відсотків за його користування у разі затримання сплати відсотків щонайменше на один календарний місяць або іншого істотного порушення умов договору. Якщо позичальник протягом 30 днів з дати одержання від банку повідомлення з вимогою повернути кредит, усуне порушення умов договору, така вимога банку втрачає чинність.
За приписами пункту 11.1. договору про надання кредитної лінії №125-Ф/Л від 23.05.2006р., у разі порушення строків сплати відсотків за кредит позичальник сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення виконання зобов’язань.
Додатковими угодами до договору про надання кредитної лінії №125-Ф/Л від 23.05.2006р., сторонами був збільшений ліміт кредитування у розмірі 436000,00 доларів США, визначена комісійна винагорода позивачу за надання кредиту та внесення змін до договору, а також був змінений розмір відсотків річних за користування кредитом та узгоджені умови їх сплати.
З метою забезпечення виконання зобов’язань позичальника за договором про надання кредитної лінії №125-Ф/Л від 23.05.2006р., між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Автокразбанк»(далі –іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гастроном «Центральний»м.Макіївка (далі –іпотекодавець) був укладений іпотечний договір №125-І від 24.05.2006р., відповідно до умов якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю вбудоване приміщення магазину з підвалом, загальною площею 586,6кв.м., з яких 310,2кв.м. –приміщення магазину, 276,4кв.м. –підвал, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Даний договір нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу ОСОБА_2. та зареєстровано у реєстрі за №1571.
Відповідно до п.1.4. договору, предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності від 23.10.1996р., виданого Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації м.Макіївки»м.Макіївка.
За приписами п.2.1. іпотечного договору №125-І від 24.05.2006р., за рахунок предмета іпотеки задовольняються вимоги іпотекодержателя до ОСОБА_1 за договором про надання кредитної лінії №125-Ф/Л від 23.05.2006р. у повному обсязі, включаючи сплату процентів, неустойки (штраф, пеня), основної суми боргу, а також будь-яке збільшення цієї суми та/або процентів за основним зобов’язанням.
За змістом п.2.3 іпотечного договору №125-І від 24.05.2006р. (з урахуванням додаткових угод до нього) позичальник зобов’язаний в порядку, передбаченому основним зобов’язанням: повернути іпотекодержателеві кредит, який надається у вигляді відновлюваної «відкличної»кредитної лінії з лімітом кредитування –4360000 доларів США, зі строком погашення –по 23.05.2011р.; сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 15% річних, за простроченою кредитною заборгованістю –30% річних; сплачувати комісію, штрафи і пеню згідно умов основного зобов’язання; погашення кредиту здійснюється позичальником шляхом внесення готівки в касу іпотекодержателя, або іншими незабороненими чинним законодавством способом; відсотки за кредит, нараховані за поточний місяць, позичальник сплачує щомісячно на рахунок банку у строк з 25 по останній робочій день поточного місяця; кошти для погашення заборгованості в першу чергу направляються для оплати прострочених відсотків за кредит, потім - нарахованих відсотків. Сума, що залишилася, направляється для погашення кредиту.
Як передбачено п.5.1. іпотечного договору, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до пункту 5.5. договору, звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснене шляхом передачі іпотекодержателеві права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання, в порядку, встановленому ст.37 Закону України «Про іпотеку». Визначене в цьому пункті застереження є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки
Пунктом 8.1. іпотечного договору встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання сторонами зобов’язань за цим договором і основним зобов’язанням, забезпеченням якого він є.
На виконання умов договору про надання кредитної лінії №125-Ф/Л від 23.05.2006р. позивачем було надано ОСОБА_1 кредит на загальну суму 436000,00 доларів США, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками та заявками про перерахування грошових коштів.
В подальшому, за користування кредитом позичальнику нараховані відсотки у сумі 17258,34 доларів США за період з 25.01.2009р. по 29.04.2009р.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.
Проте, в порушення своїх договірних зобов’язань третя особа 1 не сплатила нараховані банком відсотки за користування кредитними ресурсами.
Відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором позики передбачено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому згідно із статтею 1048 Цивільного кодексу України.
Тобто, у разі невиконання позичальником обов’язків за договором позики, зокрема, у разі прострочення позичальником сплати чергової суми, у позикодавця виникає право вимагати сплати всієї суми позики, яка залишилася несплаченою.
Як зазначалось раніше, п.8.3. договору про надання кредитної лінії №125-Ф/Л від 23.05.2006р. встановлено, що банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту та сплати відсотків за його користування у разі затримання сплати відсотків щонайменше на один календарний місяць або іншого істотного порушення умов договору.
Виходячи з матеріалів справи, внаслідок неналежного виконання грошових зобов’язань ОСОБА_1 за договором про надання кредитної лінії №125-Ф/Л від 23.05.2006р., станом на 05.05.2009р. у позичальника виникла заборгованість, яка складає 453959 доларів США 33 центи, а саме: сума основного боргу за кредитом - 436000 доларів США 00 центів, сума відсотків за кредитом - 17258 доларів США 34 центи, сума пені - 700 доларів США 99 центів.
Відтак, позивач листом №959 від 05.05.2009р. звернувся до третьої особи 1 з вимогою негайно погасити наявну заборгованість за договором про надання кредитної лінії №125-Ф/Л від 23.05.2006р.
Позичальником зазначена вимога була отримана 28.05.2009р., про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення від 19.05.2009р.
Проте, свої зобов’язання щодо своєчасного та повного проведення розрахунків з позивачем ОСОБА_1 не виконав.
За таких обставин, 18.02.2010р. позивачем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гастроном «Центральний»м.Макіївка було направлено вимогу №198 про виконання порушеного ОСОБА_1 зобов’язання за договором про надання кредитної лінії №125-Ф/Л від 23.05.2006р. у тридцятиденний строк. До того ж, позивач повідомив третю особу 2 про те, що у разі невиконання порушеного зобов’язання, банк буде змушений звернути стягнення на предмет іпотеки та одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.
В підтвердження направлення іпотекодавцю вищевказаної вимоги позивачем до матеріалів справи надано відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення від 18.02.2010р.
У зв’язку з тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Гастроном «Центральний»м.Макіївка як майновим поручителем ОСОБА_1 не було здійснено ніяких дій, направлених на погашення заборгованості за договором про надання кредитної лінії, 22.03.2010р. були проведені засідання правління, спостережної ради та кредитного комітету ВАТ АКБ «Автокрозбанк», за результатами яких складені відповідні протоколи №16/1ПЧ, №07/1ПЧ та №22/03/10-5, згідно до яких вирішено, що в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1. за договором про надання кредитної лінії №125-Ф/Л від 23.05.2006р. в порядку досудового врегулювання погашення заборгованості прийняти у власність позивача предмет іпотеки –нежитлове вбудоване приміщення магазину з підвалом, загальною площею 586,6 кв.м., з яких 310,2 кв.м. –підвал, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, заставлене іпотекодавцем –ТОВ «Гастроном «Центральний»згідно з іпотечним договором №125-І від 24.05.2006р.
Крім того, вирішено заборгованість ОСОБА_1. перед позивачем вважати погашеною на суму експертної вартості предмету іпотеки, визначеної компетентним експертом оцінювачем станом на 22.03.2010р., з моменту реєстрації права власності позивача на предмет іпотеки в БТІ м. Макіївки.
Виходячи з матеріалів справи, суб’єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем Малько О.В. було проведено оцінку майна, переданого в іпотеку, відповідно до якої вартість вбудованого приміщення магазину, загальною площею 586,6кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, станом на 22.03.2010р. становить 4068086грн.00коп.
Отже, 28.05.2010р. позивач звернувся до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м.Макіївки»м.Макіївка з заявою №890 про реєстрацію права власності на спірне майно.
Проте, листом №1/35-366 від 24.06.2010р. відповідачем відмовлено у проведенні державної реєстрації.
За таких обставин, позивач дійшов до висновку про порушення його прав та законних інтересів та звернувся за захистом до господарського суду Донецької області з позовом про зобов’язання Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м.Макіївки»м.Макіївка зареєструвати за позивачем право власності на об’єкт нерухомого майна – вбудоване приміщення магазину з підвалом, загальною площею 586,6кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке належить Публічному акціонерному товариству «Автокразбанк»на підставі іпотечного договору №125-І від 24.05.2006р.
За приписами ст.572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.
Статтею 33 Закону України «Про іпотеку»встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до ст.35 цього Закону, у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
Аналогічні положення містять умови іпотечного договору №125-І від 24.05.2006р., згідно до п.п.5.1., 5.3. якого, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. При цьому, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов’язань, вимога про виконання порушеного зобов’язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до чинного законодавства України та цього договору.
Як зазначалось раніше, листом №198 від 18.02.2010р. ВАТ АКБ «Автокрозбанк»направлено вимогу ТОВ «Гастроном «Центральний»м.Макіївка щодо виконання порушеного ОСОБА_1. зобов’язання за договором про надання кредитної лінії №125-Ф/Л від 23.05.2006р. та погашення кредитної заборгованості у тридцятиденний строк.
До того ж, позивач повідомив третю особу 2 про те, що у разі невиконання порушеного зобов’язання, банк буде змушений звернути стягнення на предмет іпотеки та одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.
Відповідно до наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення від 18.02.2010р., іпотекодавець отримав вимогу банку 19.02.2010р.
Таким чином, позивачем дотримані приписи чинного законодавства та умови іпотечного договору щодо обов’язкового та належного надіслання іпотекодавцю вимоги про усунення порушення.
Оскільки вимога Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк»у встановлений строк не була виконана, то позивач на законних підставах розпочав звернення стягнення на предмет іпотеки.
Як встановлено ст.36 Закону України «Про іпотеку», сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати, зокрема, передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону.
В свою чергу, відповідно до ст.37 Закону, іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Пунктом 5.5. іпотечного договору №125-І від 24.05.2006р. передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснене шляхом передачі іпотекодержателеві права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання, в порядку, встановленому ст.37 Закону України «Про іпотеку». Визначене в цьому пункті застереження є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки.
З огляду на зазначене, Публічне акціонерне товариство «Автокразбанк»на законних підставах набуло право власності на об’єкт нерухомого майна –вбудоване приміщення магазину з підвалом, загальною площею 586,6кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Як встановлено статтею 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», що кореспондується з приписами ст.182 Цивільного кодексу України, право власності на нерухоме майно підлягає обов'язковій державній реєстрації.
Згідно Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5, реєстрацію прав власності здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації.
За приписом ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», заявлені речові права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких об'єктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав.
При цьому, відповідно до ст.19 цього Закону, підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, зокрема, договори про іпотеку.
Як встановлено п.1 додатку №1 до п.2.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, договори про задоволення вимог іпотекодержателя є правовстановлювальними документами, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна.
З огляду на приписи норм чинного законодавства, а саме, ст.36 Закону України «Про іпотеку», відповідне застереження в іпотечному договорі прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя за своїми правовими наслідками.
Отже, позивач правомірно звернувся до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м.Макіївки»з заявою про реєстрацію права власності на предмет іпотеки на підставі відповідного застереження в іпотечному договорі №125-І від 24.05.2006р.
Таким чином, відмова відповідача від здійснення реєстрації права власності за позивачем на предмет іпотеки, а саме, об’єкт нерухомого майна –вбудоване приміщення магазину з підвалом, загальною площею 586,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є незаконною та необґрунтованою.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.
Що стосується посилань заявника апеляційної скарги на розгляд господарським судом Донецької області іншої справи №35/346 за позовом ВАТ АКБ «Автокразбанк»м.Кременчук в особі філії ДФ ВАТ АКБ «Автокразбанк»до ТОВ «Гастроном «Центральний»м.Макіївка про звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі іпотечного договору №125-І від 24.05.2006р., що обумовлює наявність підстав для відмови у прийнятті до судового провадження даного позову, то судом апеляційної інстанції вони не беруться до уваги з підстав їх необгрунтованості.
Справи №35/346 та №14/272пн не є тотожними по складу сторін та предмету справи, у зв’язку з чим визначені Господарським процесуальним кодексом України підстави для відмови у прийнятті позовної заяви відсутні.
При цьому, право ПАТ «Автокразбанк»на захист у судовому порядку своїх прав та законних інтересів передбачене положеннями Конституції України та нормами господарського процесуального права, та не може бути обмежене.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду визначила, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
У зв’язку з цим підстав для зміни чи скасування судового рішення господарського суду Донецької області від 10.01.2011р. у справі №14/272пн колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника –Товариство з обмеженою відповідальністю «Гастроном «Центральний»м.Макіївка.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гастроном «Центральний»м.Макіївка на рішення господарського суду Донецької області від 10.01.2011р. у справі №14/272пн - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 10.01.2011р. у справі №14/272пн - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий Р.Г. Новікова
Судді Р.В. Волков
Н.М. Дучал
Надруковано 7 прим.: 1 –позивачу; 1 - відповідачу; 2- третім особам; 1- у справу; 1 - господарському суду; 1 - ДАГС