Справа №1-47

                                               2007 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2007 року                                               м.Гайворон

Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючої судді Задорожної Л.І., при секретарі Паршегубі Г.П.,

з участю прокурора Медвідя В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Маяки Красноокнянського району Одеської області, мешканки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, безпартійної, із неповною середньою освітою, не одруженої, утриманців немає, не працюючої, раніше судимої

- 14.04.2006 року Гайворонським районним судом Кіровоградської області за ч. 1ст. 164 КК України

до 100 (ста) годин громадських робіт. Покарання відбула повністю. -

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.164 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 вчинила злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів) за таких обставин:

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 22.12.2003 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, стягнуто аліменти в розмірі 1\3 частини заробітку (прибутку), але не менше 1\2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 09.12.2003 року до ІНФОРМАЦІЯ_3, а потім щомісячно до ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1\4 частини заробітку (прибутку), але не менше 1\2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на утримання доньки ОСОБА_4.

В період з березня 2004 року по березень 2006 року підсудна ОСОБА_1 систематично, тривало і злісно ухилялась від сплати аліментів на утримання дітей, в зв'язку з чим була засуджена 14.04.2006 року Гайворонським районним судом за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів) за ч.І ст.164 КК України.

Будучи судимим за вказане діяння, підсудна ОСОБА_1 на шлях виправлення не стала, а повторно злісно ухилилась від сплати аліментів на утримання дітей, внаслідок чого заборгованість з виплати аліментів не лише не зменшилась, а навпаки, збільшилася, і станом на 16.02.2007 року становить 4545 грн.

Підсудна ОСОБА_1, будучи здоровою та працездатною, проживала протягом вказаного періоду за рахунок тимчасових грошових доходів, допомогу, в тому числі й не грошову, на утримання дітей не надавала; в Гайворонському районному центрі зайнятості не перебувала; виклики та попередження державного виконавця з приводу сплати аліментів ігнорувала.

Таким чином ОСОБА_1 повторно вчинила злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), тобто злочин, передбачений ч.2 ст.164 КК України.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 визнала себе винною у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей за вказаних обставин.

Згідно вимог ч.З ст.299 КПК України суд, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння підсудною та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, в оцінку інших доказів, досліджених органом досудового слідства, не входив.

Даючи оцінку доказам по справі, суд вважає, що в судовому засіданні знайшла своє ствердження вина підсудної ОСОБА_1 в злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), повторно, а її дії кваліфікуються за ч.2 ст.164 КК України.

2

Суд до уваги пояснення підсудної про не працевлаштованість не приймає, оскільки вважає, що за будь-яких обставин на дітях не повинні відображатись негативні соціальні наслідки самоусунення підсудної від обов'язку утримання неповнолітніх дітей.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу підсудної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Злочин, інкремінуємий підсудній, є злочином невеликої тяжкості.

Підсудна вину у скоєнні злочину визнала повністю, щиро кається, що суд визнає за обставину, яка пом'якшує покарання.

Обставин, що обтяжують покарання підсудної по справі не вбачається.

Підсудна за місцем проживання характеризується негативно.

Покарання повинно бути у вигляді громадських робіт.

Керуючись ст.ст.323,324,343,349 КІШ України, -

ЗАСУДИВ:

Визнати винною і призначити покарання ОСОБА_1 за ч.2ст.164 КК України у вигляді - 200 (двісті) годин громадських робіт.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 обрати - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Кіровоградської області в строк 15 діб з моменту проголошення.