Справа №2-552/2007 p.
РІШЕННЯ
Іменем України
22 березня 2007 року Калинівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого Аліменко Ю.О.
при секретарі Романюк Т.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Калинівка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу будинку дійсним та визнання права власності на земельну ділянку,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка в позові вказує, що 08.08.2005 року між нею та відповідачкою був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1, який був нотаріально засвідчений. Щодо оформлення купівлі-продажу земелної ділянки, то відповідачка просила відстрочити проведення оформлення через відсутність коштів. Але до цього часу цього не зробила. Тому звернулась з данним позовом до суду.
В попередньому судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала просила суд, визнати договір купівлі-продажу земельної ділянки для будівництва, обслуговування жилого будинку і господарських будівель та для ведення особистого селянського господарства, укладений між нею та відповідачкою, дійсним, а також визнати за нею право власності на дану земельну ділянку.
Відповідачка в попередньому судовому засіданні позов визнає.
Враховуючи, що спору по справі немає, суд вважає за можливим згідно ч.4 ст.130 ЦПК України заслухати справу в попередньому судовому засіданні в порядку ст.174 ЦПК України.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити з таких підстав.
Так, в судовому засіданні встановлено, що на початку 2004 року позивачка домовилась з відповідачкою про купівлю отриманих нею в спадщину житлового будинку з господарськими будівлями і присадибною земельною ділянкою для будівництва, обслуговування жилого будинку і господарських будівель та для ведення особистого селянського господарства розміром 0,5767 га, які розташова АДРЕСА_1. Тоді вони обговорили всі умови иайбутнього договору, в тому числі і ціну.
Проведення оформлення договору купівлі-продажу сторонами було відкладено за взаємною домовленістю, оскількі необхідно було отримати відповідні документи. Позивачка гроші сплатила до оформлення договору.
8.08.2005 року між сторонами був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1, який був нотаріально засвідчений.
Щодо оформлення купівлі-продажу земелної ділянки, то відповідачка просила відстрочити проведення оформлення через відсутність коштів. Але до цього часу цього не зробила.
Позивачка повністю володіла, користувалась та роспоряджалась будинком і
2
присадибною земельною ділянкою, що підтверджується довідкою виконкому Дружелюбівської сільської ради, Калинівського району від 15.12.2006 року №773.
Відповідно ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. За вказаних обставин вимоги позивачки є законними та підлягають до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.220 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити. Визнати договір купівлв-продажу земельної ділянки для будівництва, обслуговування жилого будинку і господарських будівель та для ведення особистого селянського господарства розміром 0,5767 га, що розташована АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, дійсним.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку для будівництва, обслуговування жилого будинку і господарських будівель та для ведення особистого селянського господарства розміром 0,5767 га, що розташована АДРЕСА_1, яка рахується за ОСОБА_2, засвідчена Деожавним актом на право приватної власності на землю серії ВН, що виданий 10 травня 2004 року та зареєстрований в книзі записів державних актів у Дружелюбівській сільській раді за номером 81.
Рішення може бути оскарженим до апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду заяви про апеляційне оскарження та подачі протягом 20 днів після такої заяви самої апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.