Справа №1-60 2007 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2007 року                                                                                                                      м.Гайворон

Гайворонський     районний  суд     Кіровоградської області  в  складі:  головуючої судді Задорожної Л.І., при секретарі Паршегубі Г.П., участю прокурора Бондаренка А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, із середньою освітою, розлученого, утриманців немає, не працюючого, раніше судимого

- 09.06.2006 року Гайворонським районним судом за ч. 1ст. 164 КК України до 80 год.

громадських робіт, покарання відбув повністю,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.164 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1. вчинив злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів) за таких обставин:

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 02.06.2005 року з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, стягнуто аліменти в розмірі 100 грн., але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, щомісячно, починаючи з 18.05.2005 року до повноліття дитини, тобто до 18.11.2019 року.

В період з червня 2005 року по червень 2006 року ОСОБА_1. систематично, тривало і злісно ухилялась від сплати аліментів на утримання сина, в зв'язку з чим був засуджений 09.06.2006          року Гайворонським районним судом за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів) за ч.І ст.164 КК України.

Будучи судимим за вказане діяння, підсудний ОСОБА_1. на шлях виправлення не став, а повторно злісно ухилився від сплати аліментів на утримання сина, внаслідок чого заборгованість з виплати аліментів не лише не зменшилась, а навпаки, збільшилася, і станом на 09.03.2007           року становить 2067 грн.

Будучи здоровим та працездатним, підсудний проживав протягом вказаного періоду за рахунок тимчасових грошових доходів, допомогу, в тому числі й не грошову, на утримання дитини ОСОБА_2 . не надавав; виклики та попередження державного виконавця з приводу сплати аліментів ігнорував; в Гайворонському районному центрі зайнятості не перебував.

Таким чином ОСОБА_1. вчинив злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), повторно, тобто злочин, передбачений ч.2 ст.164 КК України.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1. винним себе у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини за вказаних обставин визнав повністю.

Пояснив, що, заборгованість по сплаті аліментів утворилась через недостатність коштів та внаслідок відсутності постійної роботи з регулярним заробітком. Сплатити суму заборгованості з аліментів він зможе протягом найближчих кількох місяців.

Згідно вимог ч.З ст.299 КПК України суд, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння

2

підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, в оцінку інших доказів, досліджених органом досудового слідства, не входив.

Даючи оцінку доказам по справі, суд вважає, що в судовому засіданні знайшла своє ствердження вина підсудного ОСОБА_1. в злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), повторно, а його дії кваліфікуються за ч.2 ст.164 КК України.

Суд до уваги пояснення підсудного про не працевлаштованість не приймає, оскільки вважає, що за будь-яких обставин на дитині не повинні відображатись негативні соціальні наслідки самоусунення підсудного від обов'язку утримання неповнолітнього сина.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу підсудного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Злочин, інкремінуємий підсудному, є злочином невеликої тяжкості.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного по справі не вбачається.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Підсудний за місцем проживання характеризується нейтрально, покарання, призначене вироком Гайворонського районного суду від 09.06.2006 року відбув повністю.

Покарання повинно бути у вигляді громадських робіт.

Суд, керуючись ст.ст.323,324,343,349 КПК України,

ЗАСУДИВ:

Визнати винним і призначити покарання ОСОБА_1за ч.2ст.164КК України у вигляді 150 (сто п'ятдесят) годин громадських робіт.

Мірою запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 . залишити підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Кіровоградської області в строк 15 діб з моменту проголошення.

Суддя      Л.Задорожна