Справа №1-68 2007 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2007 року                                                                                                                      м.Гайворон

Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючої судді Задорожної Л.І., при секретарі Паршегубі Г.П.,

участю прокурора Бондаренка А.А., потерпілої ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, із середньою освітою, розлученого, утриманців немає, не працюючого, раніше судимого

- 14.03.2006 року Гайворонським районним судом за ч. 1ст. 164 КК України до 6 міс.

виправних робіт з відрахуванням 10% заробітку в прибуток держави,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.164 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2. вчинив злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів) за таких обставин:

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 01.11.2005 року з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1на утримання неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, стягнуто аліменти в розмірі 200 грн., щомісячно, починаючи з 11.10.2005 року до повноліття сина ОСОБА_3, тобто до 09.10.2015 року, а з цього часу в розмірі 100 грн., щомісячно, до повноліття сина ОСОБА_4, тобто до 18.03.2019 року.

В період з листопада 2005 року по лютий 2006 року ОСОБА_2. систематично, тривало і злісно ухилялась від сплати аліментів на утримання дітей, в зв'язку з чим був засуджений 14.03.2006 року Гайворонським районним судом за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів) за ч.І ст.164 КК України.

Будучи судимим за вказане діяння, підсудний ОСОБА_2. на шлях виправлення не став, а повторно злісно ухилився від сплати аліментів на утримання дітей, внаслідок чого заборгованість з виплати аліментів не лише не зменшилась, а навпаки, збільшилася, і станом на 01.04.2007 року становить 2335 грн.

Будучи здоровим та працездатним, підсудний проживав протягом вказаного періоду за рахунок тимчасових грошових доходів, допомогу, в тому числі й не грошову, на утримання дитини ОСОБА_1. не надавав; виклики та попередження державного виконавця з приводу сплати аліментів ігнорував; на обліку в Гайворонському районному центрі зайнятості з приводу працевлаштування не перебував.

Таким чином ОСОБА_2. вчинив злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), повторно, тобто злочин, передбачений ч.2 ст.164 КК України.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2. винним себе у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей за вказаних обставин визнав повністю.

Пояснив, що, заборгованість по сплаті аліментів утворилась через недостатність коштів та внаслідок відсутності постійної роботи з регулярним заробітком. Сплатити суму заборгованості з аліментів він зможе протягом найближчих кількох місяців.

Згідно вимог ч.З ст.299 КПК України суд, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, в оцінку інших доказів, досліджених органом досудового слідства, не входив.

Даючи оцінку доказам по справі, суд вважає, що в судовому засіданні знайшла своє ствердження вина підсудного ОСОБА_2. в злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), повторно, а його дії кваліфікуються за ч.2 ст.164 КК України.

Суд до уваги пояснення підсудного про не працевлаштованість не приймає, оскільки вважає, що за будь-яких обставин на дітях не повинні відображатись негативні соціальні наслідки самоусунення підсудного від обов'язку утримання 2-х неповнолітніх синів.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу підсудного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Злочин, інкремінуємий підсудному, є злочином невеликої тяжкості.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного по справі не вбачається.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного суд визнає активне сприяння розкриттю злочину.

Підсудний за місцем проживання характеризується негативно, покарання, призначене вироком Гайворонського районного суду від 14.03.2006 року відбув повністю.

Покарання повинно бути у вигляді громадських робіт.

Суд, керуючись ст.ст.323,324,343,349 КПК України,

ЗАСУДИВ:

Визнати винним і призначити покарання ОСОБА_2 за ч.2 ст.164 КК України у вигляді 150 (сто п'ятдесят) годин громадських робіт.

Мірою запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_2 . обрати підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Кіровоградської області в строк 15 діб з моменту проголошення.

Суддя      Л.Задорожна