Справа №1-58 2007 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2007 року                                                                                                                        м.Гайворон

Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючої судді Задорожної Л.І., при секретарі Паршегубі Г.П.,

з участю прокурора Медвідя В.А., потерпілої ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця сМощене Гайворонського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, розлученого, на утриманні 2 н\л дітей, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1, судимого

2005                    року Гайворонським районним судом за ч.З ст.185 КК України до 3 років 06 місяців позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільненого від відбуття покарання із призначенням іспитового строку в 3 роки,

2006                    року Гайворонським районним судом за ч.І ст.164 КК України до 120 год. Громадських робіт. На підставі ст.72 ч.І п.іг) шляхом переведення менш суворого виду покарання в більш суворий вид 120 год. громадських робіт переведено в 15 днів позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України шляхом повного приєднання не відбутої частини покарання за вироком від 03.03.2005 року остаточне покарання визначено у вигляді 3 років 6 місяців 15днів позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільненого від відбуття покарання із призначенням іспитового строку в 3 роки,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.164 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2. вчинив злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів) за таких обставин:

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 07.12.1999 року з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, стягнуто аліменти в розмірі 1\4 заробітку (прибутку), але не менше 1\2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, щомісячно, починаючи з 30.11.1999 року до повноліття дитини, тобто до 28.01.2015 року.

В період з березня по серпень 2006 року ОСОБА_2. систематично, тривало і злісно ухилявся від сплати аліментів на утримання сина, в зв'язку з чим був засуджений 27.10.2006 року Гайворонським районним судом за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів) за ч. 1ст. 164 КК України.

Будучи судимим за вказане діяння, підсудний ОСОБА_2. на шлях виправлення не став, а повторно злісно ухилився від сплати аліментів на утримання сина, внаслідок чого заборгованість з виплати аліментів не лише не зменшилась, а навпаки, збільшилася, і станом на 07.03.2007 року становила 776 грн.

Будучи здоровим та працездатним, підсудний проживав протягом вказаного періоду за рахунок тимчасових грошових доходів, допомогу, в тому числі й не грошову, на утримання дитини ОСОБА_2. не надавав; виклики та попередження державного виконавця з приводу сплати аліментів ігнорував; на обліку в Гайворонському районному центрі зайнятості не перебував.

Таким чином ОСОБА_2. повторно вчинив злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), тобто злочин, передбачений ч.2ст.164 КК України.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2. визнав себе винним у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини, повторно, за вказаних обставин. Пояснив, що сплачувати аліменти не має можливості через не працевлаштованість.

Пояснив, що, заборгованість по сплаті аліментів утворилась через недостатність коштів та внаслідок відсутності постійної роботи з регулярним заробітком. Суму заборгованості з аліментів він виплатив потерпілій повністю.

Допитана судом потерпіла ОСОБА_1. пояснила, що з часу встановлення підсудному судом обов'язку сплачувати   аліменти на утримання дитини (в 1999 році) вона змушена постійно звертатись до

2

правоохоронних органів з приводу не бажання підсудним своєчасно та регулярно сплачувати аліменти. Рішенням Гайворонського районного суду він позбавлений батьківських прав відносно сина. Заборгованість з виплати аліментів підсудний виплатив повністю.

Згідно вимог ч.З ст.299 КПК України суд, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, в оцінку інших доказів, досліджених органом досудового слідства, не входив.

Даючи оцінку доказам по справі, суд вважає, що в судовому засіданні знайшла своє ствердження вина підсудного ОСОБА_2. в злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), повторно, його дії кваліфікуються за ч.2 ст.164 КК України.

Суд критично оцінює та не приймає до уваги покази підсудного ОСОБА_2. про не працевлаштованість та недостатність коштів протягом тривалого проміжку часу. Оскільки вважає, що за будь-яких обставин на дитині не повинні відображатись негативні соціальні наслідки самоусунення підсудного від обов'язку утримання неповнолітнього сина.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу підсудного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Злочин, інкремінуємий підсудному, є злочином невеликої тяжкості.

Обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання підсудного по справі не вбачається.

Будучи особою, до якої було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, скоїв злочин в період іспитового строку.

Підсудний за місцем проживання характеризується нейтрально, має на утриманні 2 н\л дітей.

Зазначені обставини служать суду підставою призначення із застосуванням ст.69 КК України підсудному основного покарання нижчого від найнижчої межі, всановленої в санкції ч.2 ст.164 КК України,

Суд, керуючись ст.ст.69, 71,72 ч.З, ст.164 ч.2 КК України, ст.ст.323,324,343,349 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

Визнати винними і призначити покарання ОСОБА_2за ч. 2 ст.164 КК України у вигляді 510 (п'ятсот десять) грн. штрафу.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 . до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Кіровоградської області через Гайворонський районний суд протягом 15 діб із моменту проголошення.

Суддя        .Задорожна