КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: №2а-4250/10/2670 Головуючий у 1- й інстанції Арсірій Р.О.
Суддя - доповідач: Борисюк Л.П.
У Х В А Л А
Іменем України
03 лютого 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді
суддів
при секретарі
за участю:
позивачаБорисюк Л.П.,
Грибан І.О., Губської О.А.
Петриченко Ю.П.
ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва про відмову у відкритті провадження від 30 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Міністерства оборони України, Національної академії оборони України про визнання протиправними рішень, бездіяльності щодо відмови у видачі продовольчих пайків, -
ВСТАНОВИВ:
В вересні 2008 року ОСОБА_6 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Міністерства оборони України, Національної академії оборони України, в якому просив визнати протиправними рішення, дії та бездіяльність відповідачів щодо відмови у видачі продовольчих пайків або грошової компенсації замість них та стягнути з Національної академії оборони України на його користь грошову компенсацію замість продовольчих пайків, які не одержані ним.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 березня 2010 року у відкритті провадження відмовлено.
Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 березня 2010 року як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, приймаючи ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами», п. 3 ч. 1 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України виключено.
Відповідно з вищевказаним Законом, внесені зміни у ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо речового майна, пайків або грошової компенсації замість них.
Однак, колегія суддів вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню, з огляду на наступне.
Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», передбачено, що військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Законом України «Про внесення змін до статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України щодо предметної підсудності адміністративних справ місцевим загальним судам як адміністративним судам»від 25 грудня 2008 року № 808-VI частину першу статті 18 КАС України доповнено пунктом 3 такого змісту: «усі адміністративні справи у спорах фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг».
На час прийняття оскаржуваної ухвали ч.1 ст.18 КАС України передбачала, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам; 2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами», № 1691-VІ від 18 лютого 2010 року, який набрав чинності 10 березня 2010 року, встановлено, що справи щодо спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них суди розглядають у порядку цивільного судочинства, а пункт 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства виключено.
У розділі ІІ «Прикінцеві та перехідні положення»Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами», визначається, що після набрання чинності цим Законом адміністративні суди завершують розгляд справ, провадження в яких було відкрито за пунктом 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Адміністративні позови, апеляційні та касаційні скарги чи подання, подані до набрання чинності цим Законом до відповідних адміністративних судів в адміністративних справах, передбачених пунктом 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, і за якими провадження не відкрито, передаються цими судами до відповідних судів, які здійснюють їх розгляд у порядку цивільного судочинства.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 вересня 2010 року у справі № 1-40/2010 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами»від 18 лютого 2010 року № 1691, а саме:
- пункту 2 розділу І: «Пункт 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., №№ 35–37, ст. 446) виключити»;
- пункту 2 розділу ІІ: «Після набрання чинності цим Законом адміністративні суди завершують розгляд справ, провадження в яких було відкрито за пунктом 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Адміністративні позови, апеляційні та касаційні скарги чи подання, подані до набрання чинності цим Законом до відповідних адміністративних судів в адміністративних справах, передбачених пунктом 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, і за якими провадження не відкрито, передаються цими судами до відповідних судів, які здійснюватимуть їх розгляд у порядку цивільного судочинства».
Також визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 2 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами»від 18 лютого 2010 року № 1691.
Згідно ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов’язковим на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Згідно ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, колегія судів приходить до висновку, що справа за позовом ОСОБА_6 до Міністерства оборони України, Національної академії оборони України про визнання протиправними рішень, бездіяльності щодо відмови у видачі продовольчих пайків підсудна місцевому загальному суду як адміністративному.
Відповідно до п.3 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
За таких обставин, враховуючи положення чинного законодавства України, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа має бути направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 199, 202, 204, 205, 206 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва про відмову у відкритті провадження від 30 березня 2010 року - задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва про відмову у відкритті провадження від 30 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Міністерства оборони України, Національної академії оборони України про визнання протиправними рішень, бездіяльності щодо відмови у видачі продовольчих пайків –скасувати з направленням справи для продовження розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий суддя
суддя
суддя Л.П. Борисюк
І.О. Грибан
О.А. Губська