ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"22" лютого 2011 р. Справа № 16/27/29/2011.
За позовом міського комунального підприємства “Газкомплектприлад”, м. Чернівці
до приватного підприємця ОСОБА_1, м. Чернівці
про стягнення заборгованості –15 107,04 грн.
Суддя Гурин М.О.
Представники:
від позивача –Павлінська Г.П., юрисконсульт
від відповідача –не з’явився
СУТЬ СПОРУ: міське комунальне підприємство “Газкомплектприлад” звернулось з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 15 107,04 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що згідно укладених між сторонами договорів №№ 409, 415, 416 від 01.01.2010 року, надав у користування торгові місця на території ринку “Газкомплектприлад”, а боржник прийняв у платне користування торгові місця і зобов’язався оплачувати щомісячно у повному обсязі за займані місця і надані послуги по їх утриманню згідно тарифів ринку. Позивач стверджує, що відповідач оплату за користування торговими місцями у період з червня по грудень 2010 року не провів, в результаті чого виникла заборгованість у сумі 14 712,84 грн., а також нарахована пеня у сумі 394,20 грн., які відповідач зобов’язаний сплатити.
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 14.01.2011 р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 01.02.2011 р., зобов’язано відповідача надати відзив на позов та докази в його обґрунтування, копію свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності, провести звірку взаємних розрахунків з позивачем.
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 01.02.2011 р., у зв’язку з неявкою відповідача у судове засідання та невиконання ним вимог ухкали від 14.01.2011 р., розгляд справи відкладено на 22.02.2011 р.
Представник позивача у судовому засіданні 22.02.2011 р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягає на задоволенні позову з підстав зазначених у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з’явився, вимоги ухвал господарського суду від 14.01.2011 р. та 01.02.2011 р. не виконав, відзив на позов або будь-яку іншу інформацію щодо заявлених до нього позовних вимог чи причини його неявки (неявки його представника) у судове засідання не надав.
Нез’явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, справу може бути розглянуто без його участі за наявними в ній матеріалами, оскільки сторони належним чином повідомлені про час і місце слухання справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, суд встановив таке.
01.01.2010 року між міським комунальним підприємством “Газкомплектприлад” та приватним підприємцем ОСОБА_1 укладено договори №409, №415 та №416, згідно умов яких позивач надав, а відповідач прийняв в платне користування торговельні місця №№ 347, 348, 341А на території ринку автозапчастин по вул. Шухевича, 8а в секторі “Другий” для здійснення продажу промтоварів або надання послуг з торгового об’єкту типу “кіоск” площею кожного торгового місця 18,58 м2 (пункт 1.1 договорів).
Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
З огляду на вищевикладене, дослідивши договори №409, №415 та №416, суд встановив, що вони є укладеними, оскільки між сторонами існувала домовленість, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, досягнуто згоди з усіх істотних умов договору.
Крім того, статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.
Враховуючи вищевказане, договори №409, №415 та №416 є дійсним.
Пунктами 2.1 та 2.2 договорів №409, №415 та №416 передбачено, що користувач щомісяця до 15 числа поточного місяця сплачує в касу ринку ринковий збір в сумі 6,84 грн. за день та оплачує послуги по утриманню торгового місця в належному стані в сумі 15,79 грн. за день.
Відповідно до п.2.3. користувач сплачує МКП додаткову плату за послуги, пов’язані із збереженням діяльності ринкового господарства із розрахунку 2 гривні в місяць за кожен кв. метр корисної площі.
Відповідач належним чином взяті на себе зобов’язання по сплаті платежів за користування торговими місцями та за надання послуг пов’язаних із збереженням діяльності ринкового господарства не виконував, що призвело до виникнення заборгованості по сплаті вищезазначених платежів за період з червня по грудень 2010 року на загальну суму 14 712,84 грн., в тому числі по договору №409 в сумі 4 904,28 грн., по договору №415 в сумі 4 904,28 грн. та по договору №416 в сумі 4 904,28 грн.
Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних звичайних умовах ставляться.
Таким чином, борг відповідача перед позивачем становить 14 712,84 грн.
У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки в судовому засіданні доведено невиконання відповідачем договірного зобов’язання по сплаті платежів за користування торговими місцями та за надання послуг пов’язаних із збереженням діяльності ринкового господарства, позов в частині стягнення основного боргу є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Щодо вимог про стягнення пені суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 4.1 договорів передбачено, що відповідач за несплату ринкового збору несе відповідальність згідно чинного законодавства. За несвоєчасну оплату послуг користувач сплачує пеню в розмірі 2% від суми боргу за кожний день прострочки.
Згідно розрахунку позивача сума пені складає 394,20 грн.
Перевіривши розрахунок суми пені, суд вважає, що вимога позивача щодо стягнення пені у розмірі 394,20 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судові витрати покласти на відповідача з вини якого спір безпідставно доведено до вирішення в судовому порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь міського комунального підприємства “Газкомплектприлад” (вул. Шухевича, 8А, м. Чернівці, код 14268108) 14 712,84 грн. основного боргу, 394,20 грн. пені, 151,07 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя М.О. Гурин
Повне рішення складено 23.02.2011 р.