ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" лютого 2011 р. Справа № 8/174/10
За позовом Прокурора м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської
міської ради,
54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20,
до відповідача Малого приватного підприємства “Дарви”,
54046, м. Миколаїв, вул. Західна, 58,
про стягнення коштів у сумі 9668 грн. 38 коп., -
Суддя Гриньова –Новицька Т.В.
Представники:
Від позивача –Татаренко Н.С., дов. № 2979/210/14/22 від 24.11.2010р.
Від відповідача –Дрожжин О.І., паспорт НОМЕР_1 від 05.01.1998р.
У засіданні брав участь –прокурор Паніч Т.В.
Суть спору: Прокурор м. Миколаєва звернувся до суду з позовом, пред’явленим в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради (далі - позивач), про стягнення з Малого приватного підприємства “Дарви” (далі - відповідач) коштів у сумі 9668 грн. 38 коп. - збитки, завдані фактичним використанням земельної ділянки площею 1867 кв.м. по вул. Ульянових ріг вул. Архітектора Старова в м. Миколаєві, а також про стягнення коштів на погашення судових витрат по справі.
У судовому засіданні 10.02.2011р. оголошено перерву; 15.02.2011р. судове засідання поновлено.
Прокурор і позивач позовні вимоги підтримали.
Відповідач проти позову заперечує.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, господарський суд, -
встановив:
Відповідач є власником об’єкту незавершеного будівництва виробничо-торгівельного центру по вул. Ульянових ріг вул. Архітектора Старова в місті Миколаєві.
Рішенням Миколаївської міської ради № 31/40 від 19.12.2008р. відповідачу передано в оренду строком на 1 рік земельну ділянку загальною площею 1867 кв.м. для закінчення будівництва виробничо-торговельного центру на вул. Ульянових ріг вул. Архітектора Старова. Цим же рішенням зобов’язано землекористувачів укласти договір оренди земельної ділянки в управлінні земельних ресурсів.
У позовній заяві прокурор посилається на те, що станом на 06.12.2010р. відповідачем використовується земельна ділянка площею 1867 кв.м. під закінчення будівництва виробничо-торговельного центру по вул. Ульянових ріг вул. Архітектора Старова у м. Миколаєві, проте договір оренди вказаної земельної ділянки з Миколаївською міською радою відповідач до цього часу не уклав.
Рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 24.09.2010р. за № 1259, відповідно до статей 156, 157 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), Закону України “Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності”, Постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. № 284 “Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам”, статей 33, 40 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, створено комісію з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (далі - Комісія), затверджено її склад, а також Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.
Розмір збитків, заподіяних Миколаївській міській раді ухиленням відповідача від укладення договору оренди землі для закінчення будівництва виробничо-торгівельного центру по вул. Ульянових ріг вул. Архітектора Старова у вигляді неодержаних доходів (плати за оренду земельної ділянки) у сумі 9668 грн. 38 коп. за період з 01.01.2009р. по 01.01.2011р., визначено вказаною Комісією.
Рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 26.11.2010р. за № 1491 затверджений розмір збитків, нанесених відповідачем Миколаївській міській раді внаслідок неукладення договору оренди землі, згідно із складеним актом розміру нанесених збитків.
З огляду на викладене, прокурор і позивач, на підставі ст. ст. 156, 157 ЗК України, а також Постанови Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993р. “Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам”, звернулися до суду з позовом про відшкодування відповідачем 9668 грн. 38 коп. збитків, завданих фактичним використанням земельної ділянки площею 1867 кв.м. по вул. Ульянових ріг вул. Архітектора Старова у м. Миколаєві.
У відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України), особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному розмірі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, зокрема: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди; 3) причинного зв’язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Згідно зі ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв’язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
У позовній заяві прокурором не зазначено в чому саме полягає протиправна поведінка відповідача, до того ж не подано доказів на підтвердження такої поведінки, та які норми чинного законодавства порушені відповідачем, відповідно, не обґрунтований причинний зв’язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою.
Згідно з приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи, що прокурор та позивач не довели наявність обставин, необхідних для відшкодування шкоди (зокрема, протиправності поведінки та наявності причинного зв’язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою), суд вважає позовні вимоги про стягнення збитків, завданих фактичним використанням земельної ділянки, - безпідставними.
Відповідно до ст. 156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок: а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання; в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок; г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан; д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Статтею 157 ЗК України встановлений порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. Так відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.
Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлений Кабінетом Міністрів України і затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. № 284.
Так, п. 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. № 284, встановлений вичерпний перелік підстав для відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а саме: вилучення (викуп) та тимчасове зайняття земельних ділянок; встановлення обмежень щодо їх використання; погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок; приведення їх у непридатний для використання стан; неодержання доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.
Пунктами 3 та 4 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. № 284, на які посилаються прокурор і позивач, встановлюється лише перелік збитків, що підлягають відшкодуванню у випадках, встановлених пунктом 1 Порядку, та їх розмір.
Вказаний перелік підстав для відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Виходячи з наведеного, ст. 156 ЗК України та п. 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93р. №284, не передбачено такої підстави для настання цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, як фактичне використання земельної ділянки.
Прокурор у позовній заяві у якості підстави для настання цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, зазначає “фактичне використання відповідачем земельної ділянки” (а.с. 3). Поряд з цим, як вже зазначалось, Комісією визначено розмір збитків, заподіяних Миколаївській міській раді відповідачем внаслідок “ухилення останнього від укладення договору оренди землі для закінчення будівництва виробничо-торгівельного центру по вул. Ульянових ріг вул. Архітектора Старова” (а.с. 6). Про це також вказує прокурор в позовній заяві, як на підставу виникнення цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків, а саме, що відповідачем використовується земельна ділянка, договір оренди якої досі не укладено з позивачем.
З огляду на викладене, суд вважає що прокурор у позовній заяві не визначився щодо підстав для настання у відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам.
Крім цього, згідно з п. 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. № 284, розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.
До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення).
Отже, відповідно до п. 2 вказаного Порядку, а також п. 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 24.09.2010р. за № 1259, до складу комісії в обов’язковому порядку повинні включатись представники підприємств, які будуть відшкодовувати збитки.
Як вбачається з рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 24.09.2010р. за № 1259, яким створено та затверджено склад комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, до її складу представника відповідача включено не було.
Відтак, розмір збитків у сумі 9668 грн. 38 коп., визначений Комісією, яка не мала достатнього обсягу повноважень, оскільки була сформована з порушенням приписів п. 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. № 284.
Згідно з пунктами 4.2.2., 4.2.3. Рекомендацій Вищого господарського суду України “Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства” власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 ЗК України, та за процедурою, визначеною Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 року N 284.
У вирішенні спорів за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду, і не переоформила право користування земельною ділянкою, шкоди у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарським судам крім спеціальних норм необхідно брати до уваги загальні положення статті 22, глави 82 ЦК України, частини 2 статті 224 ГК України. Крім того, для застосування такого засобу відповідальності слід встановлювати як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини), так і ступінь вини в розумінні статті 1193 ЦК України.
При розгляді таких справ суди мають враховувати обставини вчинення господарюючими суб'єктами дій щодо оформлення відповідного землекористування та факти своєчасного виявлення контролюючими органами користування земельними ділянками без оформлення правовстановлюючих документів, а також вчинення дій щодо спонукання суб'єкта оформити право землекористування.
З огляду на викладене, та враховуючи що:
- прокурором і позивачем не доведено наявності у діях відповідача усіх елементів цивільного правопорушення, що є підставою для застосування такого засобу відповідальності як стягнення збитків;
- відсутність в законі такої підстави для стягнення збитків, як “фактичне використання земельної ділянки”;
- порушення позивачем процедури створення Комісії та визначення розміру збитків, встановленої Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. № 284; - суд вважає позовні вимоги необґрунтованими і такими що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Відмовити в позові повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено “21” лютого 2011 року
Суддя Т.В.Гриньова-Новицька