ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2011 р. Справа № 2а-16578/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді
членів колегії –суддів Конєвої С.О.
Павловського Д.П., Єфанової О.В.
при секретаріТроценко О.О.
за участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_5
Від відповідача-1 Заволока В.В.
Від відповідача-2 Лєнкова І.О.
Від відповідача-2 Абрамова Ж.В.
Від відповідача-3не з’явився
Третя особа : Заволока В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_5, м. Дніпропетровськ до Відповідача-1 Пенсійного фонду України, м. Київ, до Відповідача -2 Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська, до Відповідача-3 Міністерства соціальної політики України, м. Київ, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ про визнання дій незаконними (неправомірними) та зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
22.12.2011р. ОСОБА_5 звернувся з позовною заявою до відповідача-1 Пенсійного фонду України, відповідача-2 Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська, до відповідача-3 Міністерства соціальної політики України, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та просить визнати незаконними (неправомірними):
- дії відповідача-1 та відповідача-3 щодо видання листа про застосування, у випадку перерахунку пенсії особі, нульового значення показника заробітку за період перебування цієї особи на обліку в центрі зайнятості в якості безробітної та отримання допомоги по безробіттю;
- дії відповідача-1 та відповідача-3 з видання спільного листа Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України від 11.03.2009р. № 20/0/18-09/039, № 4096/02-01 «Щодо застосування показників заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески при призначенні пенсії та їх перерахунку у 2009 році з урахуванням стажу та заробітку, набутого після призначення пенсії»;
- дії відповідача-2 щодо застосування у ході перерахунку пенсії позивача нульового значення заробітку за період перебування позивача на обліку в центрі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю;
- дії відповідача-2 щодо застосування у ході перерахунку пенсії позивача показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні за 2007р. (1197,91 грн.);
- дії відповідача-2 щодо проведення у ході розрахунку «оптимізації пенсії»позивача;
- зобов’язати відповідача-2 провести перерахунок пенсії позивача з 25.05.2010р. (момент звернення за перерахунком), при цьому:
- застосувати за період перебування позивача на обліку в Центрі зайнятості отримані суми доходу в період із жовтня 2002р. по січень 2003р.;
- застосувати показник заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні для призначення пенсій за 2009 рік –1650,43 грн.;
- застосувати за період додаткового набутого позивачем страхового стажу (після призначення пенсії) суми заробітку позивача згідно довідки від 09.10.2009р. про персоніфікацію обліку ОСОБА_5;
- надати позивачеві для вибору варіанти «оптимізації пенсії»та змінити період «оптимізації пенсії»за вибором позивача;
- провести перерахунок з моменту набрання чинності рішенням суду у встановлений пенсійним законодавством строк –10 днів.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є пенсіонером за віком на пільгових умовах (робота за Списком № 1) та 25.05.2010р. подав до відповідача-2 довідку персоніфікованого обліку про набутий ним страховий стаж після призначення пенсії (січень-жовтень 2008р.) для її перерахунку. При цьому, позивач зазначає, що право на перерахунок пенсії відповідно до ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у нього виникло з 01.01.2010р. та додатково набутий ним страховий стаж згідно довідки склав менше ніж 24 місяці, а саме: становив 10 місяців. 02.11.2010р. позивачеві було надано відповідачем-2 відповідь в якому зазначено про повернення позивачеві попереднього розміру пенсії, оскільки після її перерахунку розмір пенсії зменшився. Крім того, зазначено, що перерахунок пенсії позивачеві не передбачено, оскільки страховий стаж становить менше ніж 24 місяці. Третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області своїм листом від 30.11.2010р. повідомило позивача про здійснення перерахунку пенсії позивача у результаті якого розмір пенсії зменшився у зв’язку з чим відповідачем-2 було прийнято рішення не проводити перерахунок пенсії та залишити її у старому розмірі –1236 грн. 15 коп. У зазначеному листі вказано, що дії відповідача-2 щодо зменшення початкового розміру пенсії позивача з підстав перебування на обліку в центрі зайнятості визнані правомірними, при цьому, в якості правової підстави цих дій наведено роз’яснення Міністерства праці та соціальної політики від 10.06.2009р. № 10303/02-20 відповідно до якого, начебто, заробіток для обчислення пенсії за період отримання особою допомоги по безробіттю враховується нулями. В результаті застосування цих нульових значень коефіцієнт заробітної плати зменшився та відповідно зменшився і розмір пенсії, у зв’язку з чим перерахунок пенсії в інтересах позивача вирішено не проводити. Також, відповідачі-1, 2 посилаються на листи Пенсійного фонду України від 28.09.2009р. № 17432/02-20 та лист Міністерства праці та соціальної політики України від 10.06.2009р. № 10303/02-20. Позивач вказує в позові на те, що дії відповідачів-1, 3 щодо видання вищевказаних листів про застосування умов перерахунку пенсії з підстав перебування особи на обліку у центрі зайнятості, дії щодо застосування цих листів відповідачем-2, дії щодо видання відповідачами-1,3 та застосування його відповідачем-2 стосовно застосування у ході перерахунку пенсії показника заробітної плати в середньому по Україні за 2007р., дії щодо неврахування відповідачем-2 показників заробітної плати за період додатково набутого позивачем стажу є незаконними та мають бути припинені. Позивач зазначає, що застосовані до нього листи відповідача-1, 3 не є нормативно-правовими актами, не є актами законодавства, не є підзаконними актами, а тому не мають юридичної сили, не можуть встановлювати та регулювати відносини стосовно розрахунку пенсії за період перебування особи на обліку в центрі зайнятості. Крім того, зазначені листи є нечинними у відповідності до ст.57 Конституції України та ст. 21 Закону України «Про інформацію», так як не доведені до відома населення. Позивач також у судовому засіданні та у позові посилається на те, що 16.11.2010р. ним отримана довідка з центру зайнятості про отримані ним доходи за час перебування на обліку та отримання допомоги по безробіттю, яка визначена як дохід, що відповідає дійсності та ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Крім того, ч. 1 ст. 40 Закону про пенсійне страхування встановлено загальний порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, а ч. 2 ст. 40 Закону про пенсійне страхування також передбачає прийняття до розрахунку отримані застрахованою особою щомісячні суми доходу. Позивач вказує на те, що відповідач-2 провів оптимізацію пенсії без його відома та погодження, на шкоду позивачеві. Щодо застосування у ході перерахунку пенсії показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по України, то зазначене питання відповідачем-2 та третьою особою залишено поза увагою. У цій частині відповідач-2 керується спільним листом Мінпраці України та ПФУ від 11.03.2009р. № 20/0/18-09/039, №4096/02-01 «Щодо застосування показників заробітної плати (доходу) в перерахунку у 2009 році з урахуванням стажу та заробітку, набутого після призначення пенсії». Однак ці листи офіційно не опубліковані та не доведені до відома населення, позивачем текст цих листів знайдено в мережі Інтернет. Спірні листи містять посилання на те, що рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08р., яким зміни до ст.ст. 40 та 42 Закону про пенсійне страхування (внесені Законом від 28.12.07р. №107-УІ «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України) визнані неконституційними ( в тому числі щодо визначення показника середньої заробітної плати для перерахунку пенсії ) та зазначено про те, що рішення щодо відновлення дії зазначеної норми в попередній редакції не приймалось. Такий висновок відповідачів-1,3 є недопустимим, оскільки з моменту набрання чинності рішенням Конституційного Суду України автоматично набрала чинності ч. 4 ст. 42 Закону про пенсійне страхування станом на 28.12.2007р., яка є чинною і на даний момент. Також зі змісту спірного листа видно, що при перерахунку пенсії здійснюється застосування показника середньої заробітної плати за 2007р. з посиланням на підп.3 ст.11 постанови КМУ від 28.05.2008р. № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Таке посилання, на думку позивача, є незрозумілим, оскільки наведена постанова КМУ № 530, як і ч. 2 ст. 42 Закону про пенсійне страхування передбачає проведення перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати «за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії». З наведеного, на думку позивача, дії відповідачів-1,3 щодо видання спірного листа від 11.03.2009р. № 20/0/18-09/039, № 4096/02-01 про застосування показника середньої заробітної плати за 2007 рік під час перерахунку пенсії у 2009-2010р.р., дії відповідача-2 щодо застосування цього показника при перерахуванні пенсії позивача є незаконними. Також позивач вважає, що перерахунок його пенсії має однаковий порядок з розрахунком пенсії при її призначенні, а тому повинен визначатися у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 40 Закону про пенсійне страхування, тобто, мають бути враховані (застосовані) суми заробітку позивача в період додатково набутого ним стажу, а саме: січень-жовтень 2008р.р. У доповненнях до позову позивач вказує і на те, що відповідно до ч.1 ст. 24 Закону України про пенсійне страхування період, протягом якого особа, які підлягала загальнообов’язковому соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стражу. Тобто, період отримання особою допомоги по безробіттю (перебування на обліку в ЦЗ) підлягає до застосування при розрахунку (перерахунку) пенсії.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача-1 –Пенсійного фонду України у судовому засіданні проти позову заперечує, у запереченнях на позов просить в позові відмовити посилаючись на те, що Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики згідно Положення про Пенсійний фонд України затвердженого постановою КМУ від 24.10.2007р. № 1261.Відповідно до абз.7 ч.2 ст.103 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»центральний орган виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики надає разом з Пенсійним фондом роз’яснення з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій відповідно до цього Закону.
Пунктом 6 вищенаведеного Положення № 1261 Пенсійний фонд України під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє в установленому порядку з Міністерством праці та соціальної політики України. Відповідно до пп.3 п.4 Положення про Міністерство праці та соціальної політики України, затвердженого постановою КМУ від 02.11.2006р. № 1543, зазначене Міністерство здійснює державний нагляд у сфері соціального страхування, а також за додержанням вимог законодавства щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій у солідарній системі, взаємодії Пенсійного фонду України з фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування, контроль за виконанням Пенсійним фондом України його функцій. Враховуючи наведене відповідач-1 вказує на те, що роз’яснення надані спільним листом Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України від 11.03.2009р. № 20/0/18-09/039, № 4096/02-01 та листом Пенсійного фонду України від 28.09.2009р. № 17432/02-20 видані в порядку, в межах і у спосіб, передбачений чинним законодавством України на численні запити громадян, установ,організацій. Спільний лист Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України від 11.03.2009р. № 20/0/18-09/039, № 4096/02-01 та лист Пенсійного фонду України від 28.09.2009р. № 17432/02-20 не є нормативно-правовими актами. Зазначені листи не зареєстровані в Міністерстві юстиції України, не встановлюють будь-яких зобов’язань та не змінюють прав громадян. За таких умов, вимога позивача щодо визнання незаконними дій Пенсійного фонду України щодо видання листа від 11.03.2009р. та від 28.09.2009р. безпідставна.
Представник відповідача-2 –Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська - в судовому засіданні проти позову заперечує, у письмових запереченнях на позов просить відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що дії працівників відповідача-2 є правомірними і підстав для перерахунку та виплати недоотриманої пенсії немає.
Відповідач-3 в судове засідання не з’явився, направив на адресу суду письмові пояснення у справі в яких просить розглядати справу без участі представника Міністерства та зазначає, що позовні вимоги позивача відхиляє повністю посилаючись на те, що частиною 4 статті 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»передбачено проведення перерахунків пенсій з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначенні та із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. Пунктами 9,10 пункту 35розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»було внесено зміни до статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та врегульовано питання застосування показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому на Україні, з якої сплачено страхові внески та порядок проведення перерахунку пенсій з урахуванням страхового стажу та заробітку, набутого після призначення (попереднього перерахунку) пенсії. Проте, Конституційний Судом України визнано неконституційним положення, зокрема, пункту 35 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Виникла правова колізія, яка обумовлює необхідність законодавчого врегулювання Верховною Радою України. До законодавчого врегулювання даного питання Мінпраці разом з Пенсійним фондом України забезпечено здійснення перерахунків пенсій із середньої заробітної плати 1197 грн. 91 коп.
Враховуючи вищенаведені письмові пояснення відповідача-3, думку представників сторін щодо можливості розгляду справи за відсутності відповідача-3, заявлене у письмових поясненнях клопотання про розгляд справи без участі представника Міністерства, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача-3, за наявними у справі доказами згідно до вимог ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Представник третьої особи –Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області –в судовому засіданні проти позову заперечує, у письмових поясненнях зазначає, що пенсія позивачеві нарахована та виплачується відповідно до вимог чинного законодавства. Згідно постанови КМУ № 530 від 25.05.2008р., якщо застрахована особа має менш ніж 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після її призначення з урахуванням страхового стажу, набутого після призначення, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено пенсію. Щодо застосування нульового значення заробітку за період перебування на обліку в центрі зайнятості –представник третьої особи вказує на те, що період, протягом якого особа підлягала загальнообов’язковому державному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю та матеріальну допомогу у період професійної підготовки – включається до страхового стажу. За змістом ч.1 статті 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»термін «страховий стаж»визначений як період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню або за яку сплачувався збір на обов’язкове державне пенсійне страхування згідно з законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески, а страховий стаж у солідарній системі визначений частиною першою статті 24 Закону як період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Таким чином страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов’язковій сплаті. Оскільки за період, коли позивач отримував допомогу по безробіттю відрахування до Пенсійного фонду не здійснювались, заробіток для обчислення пенсії за цей період враховується нулями. Кодексом адміністративного судочинства України передбачено оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, а тому представник третьої особи вважає, що вимога про визнання незаконними видання листів від 11.03.2009р. № 20/0/18-09/039, № 4096/02-01 та від 28.09.2009р. № 17432/02-20 безпідставна, оскільки листи не є нормативно-правовими актами, а носять роз’яснювальний характер.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази в сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-ІУ заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп=Зс х (Ск:К), де: Зп –заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, в гривнях; Зс –середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади у галузях статистики, економіки, праці та соціальної політики і фінансів. У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за попередній рік для визначення заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяці попереднього року з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_5 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська та отримує пенсію за віком, яка була призначена йому з 14.03.2008р.
Загальний стаж роботи позивача згідно поданих документів на момент призначення пенсії складав 25 років 8 місяців 24 дні.
Заробітна плата позивача врахована за період з 01.05.1988р. по 30.04.1993р. та за період з 16.10.2000р. по 31.12.2007р. ( 103 міс.) та склала 2233,05 грн.
Призначення пенсії проведено із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та на які відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування № 1058-ІУ враховується для обчислення пенсії за 2007р. (1197,91 грн.)
Виходячи з того, що позивач звернувся за призначенням пенсії 14.03.2008р., то рік, який передує 2008р. є 2007р., у зв’язку з чим при обчисленні для призначення пенсії позивачу відповідачем-2 правомірно застосований показник заробітної плати в цілому по Україні за 2007р. в сумі 1197,91 грн.
А отже, позовні вимоги позивача в частині щодо визнання дій відповідача-2 незаконними (неправомірними) та застосування показника заробітної плати за 2007 рік не найшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, а тому не підлягають задоволенню.
Позивач 25.05.2010р. звернувся з заявою до Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська щодо проведення перерахунку пенсії у зв’язку з додатково набутим страховим стажем після призначення пенсії в січні-жовтні 2008р. згідно довідки від 09.10.2009р. про персоніфікацію обліку.
02.11.2010р. Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська своїм листом № 11812/05-40 повідомило позивача про те, що перерахунок пенсії за його заявою від 25.05.2010р. проведено з 01.06.2010р. згідно постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 25.05.2008р., якою визначено, що застрахована особа після призначення пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після її призначення з урахуванням страхового стажу, набутого після призначення, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено пенсію. Тому перерахунок пенсії по заробітній платі ОСОБА_5 не передбачено. Після перерахунку загальний трудовий стаж складає 26 років 6 місяців 24 дні (0.51975 –коефіцієнт страхового стажу з урахуванням кратності 1.35%). Розрахунок пенсії: коефіцієнт страхового стажу –0.51975; середньомісячний заробіток обчислення пенсії – 2233.05 грн. (103 міс.); розмір пенсії за віком 1160,63 грн.; доплата за понаднормовий стаж –91.78 грн.; розмір пенсії з 01.06.2010р. –1252.41 грн. Також зазначено, що у випадках, коли при призначенні/перерахунку пенсії до страхового стажу були зараховані періоди протягом яких особа, яка підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю, а заробітна плата враховувалась без урахування цих періодів, при проведенні індивідуальних перерахунків коефіцієнт заробітної плати переглядається. Тому пенсійну справу згідно заяви позивача було переглянуто та приведено у відповідність з 01.09.2010р. Заробітна плата склала 2148.32 грн. (107 міс.). Розрахунок пенсії наступний: коефіцієнт трудового стажу –0.51975; розмір пенсії за віком –1116.59 грн.; доплата за понаднормовий стаж –91.17 грн.; розмір пенсії з 01.09.2010 –1208.76 грн.; розмір пенсії з 01.10.2010р. –1210.58 грн. У зв’язку з вищезазначеним перерахунок пенсії провадити було недоцільно, тому коефіцієнт заробітної плати та середньомісячний заробіток зменшуються. Тому з 01.06.2010р. пенсійну справу переглянуто та перераховано. Розмір пенсії залишено без змін. Розрахунок пенсії з 01.06.2010р. наступний: коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1,35 –0,50850; розмір пенсії за віком –1135,51 грн.; доплата за понаднормовий стаж 12 років –83,40 грн.; доплата (бюджет 2010р.) –15,92 грн.; розмір пенсії до виплати –1236,15 грн.; розмір пенсії з 01.10.2010р. –1236,15 грн. (а.с.15,16).
Також, на звернення позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області своїм листом від 30.11.2010р. № К3853-10 повідомило позивача про те, що у разі, якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менше ніж 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії провадиться не раніше як через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»страховий стаж –це період (строк), протягом якого особа підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені повністю страхові внески до Пенсійного фонду України в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Також, до страхового стажу включається період, протягом якого особа підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю та матеріальну допомогу у період професійної підготовки. Згідно з роз’ясненням Міністерства праці та соціальної політики України 10.06.2009р. № 10303/02-20 період отримання допомоги по безробіттю враховується при розрахунку заробітку для обчислення пенсії, оскільки зазначений період є страховим стажем відповідно до статті 24 Закону. Заробіток для обчислення пенсії за період отримання особою допомоги по безробіттю враховується нулями. У випадках, коли при призначенні (перерахунку) пенсії до страхового стажу були зараховані періоди протягом яких особа, яка підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю, а заробітна плата враховувалась без урахування цих періодів, при проведенні індивідуальних перерахунків коефіцієнт заробітної плати переглядається. Під час проведення перерахунку пенсії спеціалістами управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі було з’ясовано, що при первинному призначенні пенсії періоди отримання допомоги по безробіттю було зараховано до страхового стажу позивача, але не враховано в заробітну плату для обчислення пенсії. Під час індивідуального перерахунку пенсії заробітну плату для обчислення пенсії приведено у відповідність, а саме: періоди отримання допомоги по безробіттю з 07.10.2002р. по 09.12.2002р. та з 24.12.2002р. по 17.01.2003р. враховано з нульовими значеннями. При цьому зменшився індивідуальний коефіцієнт заробітної плати з 1.86412 до 1.79339, що призвело до зменшення розміру пенсії. Перерахунок пенсії було проведено з урахуванням загального стажу роботи позивача 26 років 6 місяців 24 дні, з них 12 років 2 місяці 17 днів на роботах, передбачених Списком № 1 (враховано по 31.10.2008р.) та заробітку за період роботи з 01.05.88р. по 30.04.93р. та з 16.10.2000р. по 06.09.2002р., з 07.10.2002р. по 09.12.2002р., з 24.12.2002р. по 17.01.2003р., з 01.02.2006р. по 31.03.2006р., з 30.08.2006р. по 31.12.2007р. за даними персоніфікованого обліку.
При призначенні пенсії 14.03.2008р. заробітна плата для обчислення пенсії визначалася шляхом множення середньої заробітної плати за 2007 рік (1197.91 грн.) на коефіцієнт заробітку: 1197.91 грн. х 1.79339=2148.32 грн. Основний розмір пенсії за віком склав –2148.32 грн. х 0.51975 = 1116.59 грн. Після проведеного перерахунку з 01.06.2010р. загальний розмір пенсії позивача склав 1208.37 грн. Враховуючи те, що в результаті проведеного перерахунку розмір пенсії позивача зменшився, тому управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі було прийнято рішення не провадити перерахунок пенсії та залишити виплату пенсії в старому розмірі –1236.15 грн. Станом на 01.11.2010р. до виплати загальний розмір пенсії з урахуванням індексації становить 1275.92 грн. ( а.с.17,18).
Однак, з такими висновками Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області погодитися повністю не можна виходячи з того, що відповідно до абзацу 3 ч. 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№ 1058 встановлено, що період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Згідно до ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю.
Статтею 41 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№ 1058 встановлені виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії.
Так, згідно ст. 41 вищенаведеного Закону до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:
1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону;
2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум. Для осіб, які у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, термін виконання якої перевищував календарний місяць, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися і до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні, у розрахунку на кожний місяць виконання роботи. Перелік таких осіб, а також порядок визначення для них заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії ( 306-2005-п ) встановлюється Кабінетом Міністрів України;
3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону.
Факт отримання позивачем доходу у вигляді допомоги по безробіттю у період з 25.09.2002р. по 16.01.2003р. в сумі 4829 грн.77 коп. підтверджується копією довідки центру зайнятості від 16.11.2010р. № 3016, в якій зазначено, що позивачем отримано було зазначені виплати у вигляді його доходу (а.с. 19).
За викладеного, суд дійшов до висновку про те, що отримана позивачем допомога по безробіттю є його доходом, зазначені періоди враховуються в страховий стаж, а тому слід також і врахувати ці виплати (дохід) для обчислення пенсії позивача, виходячи зі ст. 24, ст. 41 Закону № 1058-ІУ, ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
При цьому, слід зазначити, що посилання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у своєму листі від 30.11.2010р. на роз’яснення Міністерства праці та соціальної політики України від 10.06.2009р. № 10303/02-20 про те, що заробіток для обчислення пенсії за період отримання особою допомоги по безробіттю враховується нулями є безпідставним, оскільки, як вбачається зі змісту наданого суду вищевказаного листа-роз’яснення в ньому не йдеться мова про застосування нульового показника заробітку для обчислення пенсії за період отримання особою допомоги по безробіттю, а, навпаки, зазначений лист містить посилання на необхідність врахування при розрахунку заробітку для обчислення пенсії періоду отримання допомоги по безробіттю, так як цей період є страховим стажем відповідно до ст. 24 Закону № 1058-ІУ(а.с.88).
Посилання Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська на те, що за даними щодо індивідуальної відомості про застраховану особу –ОСОБА_5 у період з жовтня 2002р. по січень 2003р. страхові внески не були сплачені, не можуть бути прийняті судом до уваги та покладені в основу цього рішення, оскільки з наведеної відомості не вбачається, що страхові внески не були сплачені, а зазначено лише про тривалість стажу.
Крім того, не найшло свого підтвердження в судовому засіданні і посилання відповідача-2 на те, що страховий страж за період перебування позивача на обліку в центрі зайнятості (жовтень 2002-січень 2003р.) врахований до страхового стажу, оскільки як встановлено судом та підтверджується листами відповідача-2 та третьої особи, загальний трудовий стаж позивача на момент призначення пенсії становив 25 років 8 місяців 24 дні, а після перерахунку пенсії позивача за рахунок додатково набутого позивачем страхового стажу після призначення пенсії за період січень-жовтень 2008р., загальний трудовий стаж позивача став становити –26 років 6 місяців 24 дні.
Судом встановлено, що відповідачем-2 при перерахунку пенсії був зарахований до загального трудового стажу позивача лише період додатково набутого ним страхового стажу після призначення пенсії –10 місяців (січень-жовтень 2008р.) згідно довідки про персоніфікований облік від 09.10.2009р.(а.с.12)- (26р.6міс.24 дні –25р.8міс.24 дні), а страховий стаж за період перебування позивача на обліку в центрі зайнятості - жовтень 2002р.-січень 2003р. (4місяці) –все ж таки не був зарахований до страхового стажу позивача, що суперечить ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-ІУ.
З урахуванням наведеного до загального трудового стажу позивача повинно бути зараховано страховий стаж у розмірі 14 місяців.
Таким чином, суд дійшов висновку, що дії відповідача-2 в частині щодо не застосування періоду перебування позивача на обліку в центрі зайнятості та не врахування при призначенні пенсії позивачеві отримані ним суми доходів в період з жовтня 2002р. по січень 2003р. є незаконними (неправомірними), а тому підлягають задоволенню в цій частині.
Приймаючи до уваги те, що відповідачем-2 до загального трудового стажу позивача зарахований додатково набутий страховий стаж після призначення пенсії –10 місяців за січень-жовтень 2008р. згідно довідки про персоніфікований облік від 09.10.2009р.(а.с.12) та те, що перерахунок пенсії відповідачем-2 за вказані періоди здійснений, то позовні вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.
Не підлягають задоволенню і позовні вимоги позивача в частині надання позивачеві для вибору варіанти «оптимізації пенсії»та змінити період «оптимізації пенсії»за вибором позивача, оскільки як встановлено судом «оптимізація пенсії»за вибором позивача здійснюється лише при призначенні пенсії. У судовому засіданні позивач не заперечував того факту, що йому була надана така можливість вибору варіантів «оптимізації пенсії»у ході її призначення, а тому такі позовні вимоги є безпідставними та не обґрунтованими.
Що стосується позовних вимог про застосування показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні для призначення пенсій за 2009 рік –1650,43 грн., то в цій частині позовні вимоги позивача також не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-ІУ, у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.
Позивач стверджує, що перерахунок пенсії за рахунок набутого страхового стажу відповідачем-2 йому повинно було бути проведено саме з зазначеної норми та з застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009р. у розмірі 1650,43 грн.
Однак такі посилання позивача є безпідставними та такими, що суперечать вищенаведеній статті, оскільки дана стаття може бути застосована до застрахованої особи, яка набула страхового стажу не менше ніж 24 місяці після призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Судом встановлено, що позивачем набуто страхового стажу після призначення пенсії лише 10 місяців з січня 2008р.-жовтень 2008р., що підтверджується довідкою про персоніфікований облік від 09.10.2009р.(а.с.12) та не оспорювалося позивачем у судовому засіданні.
Тобто, страховий стаж позивача набутий ним після призначення пенсії становить менше 24 місяці.
Однак абзацом 2 ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-ІУ передбачено, що у разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менше ніж 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії провадиться не раніше як через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Позивач звернувся з заявою до відповідача-2 про перерахунок пенсії 25.05.2010р. та з урахуванням того, що йому була призначена пенсії 14.03.2008р., позивач дотримався строку спливу дворічного терміну щодо права на перерахунок пенсії. Відповідачем-2 перерахунок пенсії позивачеві був здійснений правомірно з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію відповідно до норм абзацу 2 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-ІУ.
Також, слід відмовити позивачеві і в задоволенні позовних вимог щодо проведення перерахунку пенсії з моменту набрання чинності рішенням суду у встановлений пенсійним законодавством строк – 10 днів, оскільки нормами Кодексу адміністративного судочинства України встановлені строки і порядок набрання рішенням законної сили, а Законом України «Про виконавче провадження»визначені порядок і строки виконання рішення суду в примусовому порядку, а тому такі вимоги є безпідставними.
Що стосується позовних вимог до відповідача-1 –Пенсійного фонду України, відповідача-3 –Міністерства соціальної політики України про визнання їх дій щодо видання листів про застосування, у випадку перерахунку пенсії особі, нульового значення показника заробітку за період перебування особи на обліку в центрі зайнятості в якості безробітного та отримання допомоги по безробіттю; дій з видання спільного листа Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України від 11.03.2009р. № 20/0/18-09/039, № 4096/02-01 «Щодо застосування показників заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески при призначенні пенсій та їх перерахунку у 2009р. з урахуванням стажу та заробітку, набутого після призначення пенсії», то ці позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з того, що відповідно до абзацу 7 ч.2 ст.103 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» центральний орган виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики надає разом з Пенсійним фондом роз’яснення з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій відповідно до цього Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007р. № 1261 затверджено Положення про Пенсійний фонд України відповідно до якого Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням.
Пунктом 6 наведеного вище Положення № 1261 передбачено, що Пенсійний фонд України під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє в установленому порядку з Міністерством праці та соціальної політики України.
Відповідно до пп.3 п.4 Положення про Міністерство праці та соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006р. № 1543, зазначене Міністерство здійснює державний нагляд у сфері соціального страхування, а також за додержанням вимог законодавства щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій у солідарній системі, взаємодії Пенсійного фонду України з фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування, контроль за виконанням Пенсійним фондом України його функцій.
Отже, спільний лист Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України від 11.03.2009р. № 20/0/18-09/039, № 4096/02-01 та лист Пенсійного фонду України від 28.09.2009р. № 17432/02-20, видані відовідачем-1 та відповідачем-3 в порядку, у межах та у спосіб передбачений чинним законодавством України, а тому дії відповідача-1 та відповідача-3 є законними та правомірними.
Зазначені листи не є нормативно-правовими актами, не зареєстровані в Міністерстві юстиції України, не встановлюють будь-яких зобов’язань для громадян, а носять роз’яснювальний характер.
Крім того, спірні листи не порушують прав та обов’язків позивача за даним позовом, оскільки зазначені листи не були застосовані відповідачем-2 при перерахунку пенсії позивача.
Зміст вищенаведених листів не суперечить нормам чинного законодавства України, а лише їх роз’яснює та повторює (а.с.62).
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 71Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши надані докази в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідачем-1 та відповідачем-3 у повному обсязі доведено правомірність та законність своїх дій щодо видачі оспорюваних позивачем листів, а відповідачем-2 правомірність своїх дій доведена частково. Дії відповідача-2 в частині щодо застосування при перерахунку ОСОБА_5 пенсії нульового значення заробітку за період перебування на обліку в центрі зайнятості та не врахування періодів отримання допомоги по безробіттю для обчислення пенсії визнати незаконними (неправомірними) та зобов’язати відповідача-2 здійснити перерахунок пенсії позивача, зарахувавши період перебування позивача на обліку в центрі зайнятості до страхового стажу та врахувати для обчислення пенсії суми отриманих доходів у вигляді допомоги по безробіттю за період з жовтня 2002р. по січень 2003р.
Крім того, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що згідно ч.1, ч.3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу –відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Таким чином, з урахуванням того, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню та те, що позивачем здійснені судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп. (а.с.4) слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в сумі 1 грн. 70 коп.
Відповідно до ч.1 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Приймаючи до уваги викладене та керуючись ст.ст. 10, 11, 12,71,86, 94, 122, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_5 до Пенсійного фонду України, до Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська, до Міністерства соціальної політики України, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області – задовольнити частково.
Визнати незаконними (неправомірними) дії Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська щодо застосування при перерахунку ОСОБА_5 пенсії нульового значення заробітку за період перебування на обліку в центрі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська провести перерахунок пенсії ОСОБА_5 з 25.05.2010р., зарахувавши період перебування позивача на обліку в центрі зайнятості до страхового стажу та врахувати для обчислення пенсії суми отриманих доходів у вигляді допомоги по безробіттю за період з жовтня 2002р. по січень 2003р.
В іншій частині позовних вимог – відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_5 1 грн. 70 коп. (1 грн. 70 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 25.02.2011р.
Суддя
С.О. Конєва
Д.П. Павловський
О.В. Єфанова