Справа № 22- 2897 Головуючий в 1 інстанції -Кодолов В.О.
Категорія 21 Доповідач Барсукова O.I.
РІШЕННЯ
Іменем України
10 квітня 2007 року Апеляційний суд Донецької області в складі :
головуючого: Зубової Л.М.,
суддів: Лук*янової С.В.,
Барсукової О. І., при секретарі Іванові В.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційні скарги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Жданівка Донецької області на рішення Харцизького міського суду Донецької області від 25.12.2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Жданівка Донецької області про стягнення моральної шкоди, -
встановив:
В жовтні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування моральної шкоди і зазначав, що він перебував у трудових відносинах з вугледобувними підприємствами, його підземний стаж складає близько 16 років. Під час виконання трудових обов*язків він отримав професійне захворювання, що підтверджено актом розслідування хронічного професійного захворювання від 17.08.06 р.( а.с.35). За висновком МСЕК від 22.08.2006 року йому вперше безстроково встановлена стійка втрата професійної працездатності 50 % з 22.08.06р. безстроково (а.с.36). Оскільки втрата працездатності спричинила позивачеві фізичні та моральні страждання, призвела до порушення нормальних соціальних зв*язків, необхідності додавати додаткові зусилля до організації життя, то йому завдано моральну шкоду в розмірі 50 000 гр., яку він просив відшкодувати на його користь за рахунок Фонду.
Рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 25 грудня 2006 року на користь ОСОБА_1 з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Жданівка Донецької області стягнуто 20 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Жданівка Донецької області просило скасувати рішення суду та відмовити в задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди, оскільки позивачем в судовому засіданні не надано переконливих доказів заподіяння моральної шкоди, рішення суду базується лише на поясненнях позивача, висновком МСЕК не підтверджений факт заподіяння моральної шкоди позивачу. Крім того, п. 27 ст.77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинена норма Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей. Крім того,суд не прийняв до уваги те, що відповідно до вимог ст..237-1 КЗпП України, моральна шкода відшкодовується власником або уповноваженим ним органом у термін, передбачений ст.. 233 КЗпП України.
В судовому засіданні представник відповідача, ОСОБА_2, підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, рішення Харцизького міського суду Донецької області скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Позивач ОСОБА_1 просив у задоволені апеляційної скарги відповідачу відмовити, рішення Харцизького міського суду Донецької області від 25.12.2006 року суду залишити без зміни.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового з наступних підстав.
Згідно ст.309 ч.І п.4 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково, виходив з того, що позивач тривалий час працював на вугільних підприємствах в шкідливих умовах. Відповідно до висновку МСЕК від 22 серпня 2006 року, йому вперше встановлена стійка втрата професійної працездатності 50% безстроково в зв'язку з професійним захворюванням . Ушкодження здоров'я спричиняє ОСОБА_1 моральні і фізичні страждання, тому відповідно до Закону відповідач повинен відшкодувати потерпілому моральну шкоду.
Однак із таким висновком суду погодитися не можна, оскільки він зроблений з порушенням норм матеріального права.
Згідно пункту 27 статті 77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік", зупинено дію абзацу четвертого статті 1 , підпункту „є" пункту 1 частини 1 статті 21, частини З статті 28 і частини третьої статті 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей.
Між тим, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, виходив з тих мотивів, що норми Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди не скасовані, а Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" лише призупинено їх дію. При цьому судом не враховано, що призупинення дії закону так само не дає підстав для його застосування.
За таких обставин коллегія суддів визнає, що при вирішенні справи судом неправильно застосовані норми матеріального прават а тому ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішенням про відмову в задоволенні позову на підставі п.27 ст.77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік".
Відповідно до ч.І ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Відповідно до ч.5 ст.88 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, ухвалює нове рішення, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки позивач, при зверненні до суду не сплатив витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на підставі ст.81 ч.І ЦПК України, з нього підлягає стягненню на користь держави 1-50гр., а також на користь відповідача підлягають відшкодуванню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, які ним понесені при апеляційному оскарженню рішення суду в розмірі 1-50гр.
Керуючись ст.ст.307 ч.І п.2, 309 ч.І п.4, 316 ЦПК України, апеляційний суд,-
вирішив:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Жданівка Донецької області задовольнити.
Рішення Харцизького міського суду Донецької області від 25 грудня 2006 року скасувати.
ОСОБА_1 в задоволенні позову до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Жданівка Донецької області про відшкодування моральної шкоди -відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи: в розмірі 1-50гр. на користь держави, а також на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Жданівка Донецької області понесені ним судові витрати 1-50гр.
Рішення набирає чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з часу набрання законної сили.