КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-12926/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шейко Т.І.
Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
У Х В А Л А
Іменем України
"26" січня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Петрика І.Й.,
Суддів: Земляної Г.В.,
Парінова А.Б.,
при секретарі
судового засідання: Проказіні О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 жовтня 2010 року у справі за позовом Приватного підприємства «Максі-Трейд»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування рішення.
ВСТАНОВИВ:
Позивач (Приватне підприємство «Максі-Трейд») звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування рішення.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 жовтня 2010 року позовні вимоги задоволені повністю.
Скасовані рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій: від 24.03.2010 року № 0001492202/0; від 07.06.2010 року № 0001492202/1; від 22.07.2010 року № 0001492202/2; від 18.08.2010 року № 0001492202/3.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду –без змін з таких підстав.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як випливає із матеріалів справи та правомірно встановлено судом першої інстанції Приватне підприємство «Максі-Трейд»ідентифікаційний номер 30572948, місцезнаходження 01042, м. Київ, бул. Дружби народів, 7, кв. 84, зареєстроване Печерською районною у місті Києві адміністрацією 03.11.1999 року.
Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва з 25.02.2010 року по 26.02.2010 року була проведена позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності Приватного підприємства «Максі-Трейд»з питань дотримання валютного законодавства.
За результатами перевірки був складений Акт перевірки № 82/22-02/30572948, в якому зафіксовані порушення вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»за контрактом від 19.02.2009 року б/н з нерезидентом TOB «Магістраль», а саме порушено 180-дений строк зарахування виручки від нерезидентів у іноземній валюті на рахунок резидента.
На підставі акту перевірки № 82/22-02/30572948 Відповідачем прийнято рішення від 24.03.2010 року № 0001492202/0 про застосування до Приватного підприємства «Максі-Трейд»штрафних (фінансових) санкцій в сумі 109 387.00 грн.
Судом встановлено, що контракт від 19.02.2009 року б/н на поставку з Росії на територію України 5000 тон палива котельного в’язкого (мазуту) (надалі товар) був укладений між Позивачем та TOB «Магістраль». На виконання умов контракту 03.07.2009 року Позивачем були перераховані валютні кошти у сумі 3 500 000 рос. руб.
Відповідно до умов контракту протягом 14 календарних днів з моменту оплати TOB «Магістраль»повинне було відвантажити Позивачу товар у повному обсязі. Проте, Позивач отримав товар лише на суму 1 342 110,00, рос. руб., а залишок товару на суму 2 157 890,00 рос. руб. у визначені контрактом строки TOB «Магістраль»не поставило.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з наступного.
Відповідно до пп. 8.6 Контракту від 19.02.2009 року б/н передбачено, що правом, яке регулює даний контракт, є матеріальне право Росії.
Приватне підприємство «Максі-Трейд»16.12.2009 року звернулось до Арбітражного суду Саратовської області Російської Федерації з позовом до TOB «Магістраль»про стягнення заборгованості у розмірі 3 940160.00 рос. руб.
Проте, Ухвалою Арбітражного суду Саратовської області Російської Федерації від 21.12.2009 року дана позовна заява залишена без руху, в зв’язку з невідповідністю доданих установчих документів вимогам Арбітражного процесуального кодексу Російської Федерації та встановлено строк для усунення недоліків.
04.03.2010 року Позивач надав всі необхідні документи, в зв’язку з чим Арбітражний суд Саратовської області Російської Федерації ухвалою від 05.03.2010 року відкрив провадження у справі № А57-26720/09 за вищезазначеним позовом.
Рішенням Арбітражного суду Саратовської області Російської Федерації від 12.05.2010 року по справі № А57-26720/09 повністю задоволені позовні вимоги Приватного підприємства «Максі-Трейд»щодо стягнення заборгованості з нерезидента TOB «Магістраль».
Згідно із ст. 128 Арбітражного процесуального кодексу Російської Федерації, якою передбачено, що у випадку, якщо обставини, які стали підставою для залишення позовної заяви без руху, будуть усунені в строк, встановлений в ухвалі арбітражного суду, позовна заява вважається поданою до арбітражного суду в день її первинного надходження до суду та приймається до розгляду Арбітражним судом, суд першої інстанції прийшов до висновку, що саме дату подання позовної заяви до суду, 16.12.2009 року, можна вважати датою прийняття цієї заяви Арбітражним судом до розгляду.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»- імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.
Таким чином, у відповідності з вимогам ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»законодавчо встановлений строк надходження імпортної продукції (180 календарних днів) на суму 3 500 000,00 рос. руб. –30.12.2009 року.
В зв’язку з цим, 16.12.2009 року, дата прийняття судом позовної заяви, є датою, з якої терміни, передбачені статтями 1 і 2 Закону «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», зупиняються.
З такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.
Положенням ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»передбачено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за порушення в цей період не сплачується.
У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.
Крім того ж, така позиція викладена у рекомендації від 17.12.2004 року № 04-5/3360 президії Вищого господарського суду України про деякі питання практики застосування Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», яка полягає у тому, що звернення резидента до суду, який спеціально уповноважений законодавством відповідної країни, міжнародними договорами чи умовами зовнішньоекономічного договору (контракту) вирішувати спори, що випливають із договірних чи інших цивільно-правових відносин між господарюючими суб'єктами, зупиняє терміни, передбачені статтями 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», і пеня за їх порушення у цей період не сплачується, а юридичний факт, який встановлює процесуальні відносини між сторонами спору і судом, є насамперед факт звернення Позивача до суду, а не факт порушення провадження у справі.
Тому датою прийняття судом позовної заяви, з якої терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього ж Закону, зупиняються, - слід вважати саме дату звернення резидента до суду з позовом про стягнення з нерезидента заборгованості за контрактом.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням аналізу вищезазначеного та керуючись тим, що адміністративне судочинство спрямоване на захист прав, свобод та інтересів осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянуто справу, правильно встановлено обставини, яким дано правильну правову оцінку та прийшов до обґрунтованого висновку, що Відповідач не вірно визначив дату прийняття до розгляду Арбітражним судом Саратовської області Російської Федерації позовної заяви Позивача про стягнення заборгованості з нерезидента TOB «Магістраль», що призвело до неправомірного нарахування пені.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 жовтня 2010 року –без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: І.Й. Петрик
Судді: Г.В. Земляна
А.Б. Парінов