КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-6953/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: пащенко К.С.
Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"26" січня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Петрика І.Й.,
Суддів: Земляної Г.В.,
Парінова А.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 серпня 2009 року у справі за позовом Державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України до Державної податкової інспекції у м. Рівне про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії.
ВСТАНОВИВ:
Позивач (Державне підприємство «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне про визнання дій відповідача щодо скасування реєстрації Рівненської філії Державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України як платника податку на додану вартість незаконними, тобто такими, що суперечать чинному законодавству України, зобов’язати відповідача відмінити анулювання реєстрації Рівненської філії Державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України як платника податку на додану вартість, скасувати акт № 40/040 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 02.02.2009 та видати Рівненській філії Державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, а також внести до Реєстру платників податку на додану вартість відповідні зміни шляхом вилучення запису про анулювання реєстрації Рівненської філії Державного підприємства «Інформаційний центр»як платника податку на додану вартість на підставі акту № 40/040 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 31.12.2008 та поновити запис про реєстрацію Рівненської філії Державного підприємства «Інформаційний центр»як платника податку на додану вартість.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 серпня 2009 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погодившись із зазначеною постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних в ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції – скасуванню.
Згідно зі п. 3 ч. 1 ст. 198, 202, п. 4 ч. 1ст. 4 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, Рівненська філія Державного підприємства «Інформаційний центр»була зареєстрована як платник податку на додану вартість з 15.04.2003 (свідоцтво № 24930324 від 15.04.2003).
31.12.2009 ДПІ у м. Рівне було складено акт № 40/040 про анулювання реєстрації Рівненської філії Державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України як платника податку на додану вартість у зв’язку з відсутністю підстав для реєстрації філії в якості платника податку на додану вартість.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції керувався тим що, згідно із п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість»платником податку є будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обов’язковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.
Однак, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може із огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, розташований поза її межами та здійснює всі або частину її функцій. Виходячи із змісту ч. 3 ст. 95 Цивільного кодексу України, філії та представництва можуть бути суб’єктами інших видів правовідносин, в тому числі податкових, та виступати самостійним платником податків, але при цьому на головне підприємство покладається відповідальність за своєчасність та повноту проведення розрахунків філією з бюджетом із податку на додану вартість.
Крім того, відокремлені підрозділи є платниками податків відповідно до п. 1.1 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Згідно п. 2 ст. 3 та п. 5 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»відокремлені підрозділи, що виділені підприємством на окремий баланс, зобов’язані вести бухгалтерський облік, на даних якого ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності таких підрозділів.
Відповідно до ті. 1.1. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платники податків –юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), пеню та штрафні санкції.
Відповідно до пп. 2.2 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість»платником податку на додану вартість є будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку. При цьому, якщо філія підприємства має самостійний баланс, банківський рахунок з правом проведення розрахунків за операціями з придбання та продажу товарів (робіт, послуг), печатку, окремий статистичний код, здійснює самостійно розрахунки з бюджетом тю податках за результатами господарської діяльності, тобто має ознаки юридичної особи, така філій може бути зареєстрована як платник податку на додану вартість. Порядок здійснення такої реєстрації встановлений статтею 9 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі-Закон №168/97-ВР).
Враховуючи, що філія Держінформ’юсту як відокремлений підрозділ юридичної особи має самостійний баланс, банківський рахунок з правом проведення розрахунків за операціями з придбання і продажу товарів (робіт, послуг), печатку, окремий статистичний код, здійснює самостійно розрахунки з бюджетом з податків за результатами госпрозрахункової діяльності; є особою, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку на додану вартість, так як загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг) протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень без урахування ПДВ. За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 серпня 2009 року скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги Державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України задовольнити повністю.
Визнати дії Державної податкової інспекції у м. Рівне щодо скасування реєстрації Рівненської філії державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України як платника податку на додану вартість незаконними.
Зобов’язати Державну податкову інспекцію в м. Рівне відмінити анулювання реєстрації Рівненської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України як платника податку на додану вартість, скасувати акт № 40/040 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 31.12.2008 та видати Рівненській філії державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.
Внести до Реєстру платників податку на додану вартість відповідні зміни шляхом вилучення запису про анулювання реєстрації Рівненської філії державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України як платника податку на додану вартість на підставі акту № 40/040 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 31.12.2008 та поновити запис про реєстрацію Рівненської філії державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України як платника податку на додану вартість.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: І.Й. Петрик
Судді: Г.В. Земляна
А.Б. Парінов