Справа № 22ц-1526/2007                          Головуючий у 1 інстанції Пронін С.Г.

Категорія - 29                                            Доповідач Ігнатова Л.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2007 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Краснощокової Н.С., суддів Ігнатової Л.Є., Маширо О.П. при секретарі Маслаковій М.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 8 грудня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третьої особи: комунально комерційного підприємства Донецької міської ради „Бюро приватизації та обміну житлового фонду", КП ЖЕК № 6 Кіровського району м. Донецька про визнання права користування жилою площею та визнання свідоцтва по право власності на квартиру недійсним.

встановив:

Відповідачка ОСОБА_3 звернулась до Апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 8 грудня 2006 року, яким позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до неї про визнання права користування жилою площею та визнання свідоцтва про право власності на квартиру недійсним були задоволені. Суд визнав недійсним свідоцтво про право власності на АДРЕСА_1 НОМЕР_1 від 30 вересня 2005 року, виданого Управлінням комунальних ресурсів м. Донецька на ім"я ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Зобов"язав Комунальне підприємство ЖЕК № 6 Кіровського району м. Донецька зареєструвати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в АДРЕСА_1

ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, оскільки вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

В судовому засіданні апеляційного суду відповідачка та її представник підтримали доводи апеляційної скарги. Позивачка ОСОБА_1. просила відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без зміни.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з направленням справи на новий розгляд з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що спірна квартира АДРЕСА_1 складається із трьох кімнат, площею 13,6; 16,9 та 12,8 кв.м. загальна площа якої становить 65,4 кв.м. В цій квартирі зареєстровані та проживали відповідачка ОСОБА_3 та її неповнолітня донька ОСОБА_4 Позивачі вселилися в спірну квартиру 17.07.2005 року за згодою відповідачки і проживали як члени сім"ї відповідачки. До січня 2006 року сумісно господарювали та мали спільний бюджет. ОСОБА_2 має тимчасову реєстрацію за адресою: АДРЕСА_1 з 03.06.2006 року по 03.07.2007року, а ОСОБА_1. в м. Донецьку не зареєстрована. Іншого місця проживання вони не мають.Спірна квартира є постійним місцем їх проживання.

Згідно свідоцтва про право власності на квартиру НОМЕР_1 від 30.09.2005 року виданого Управлінням комунальних ресурсів м. Донецька, спірна квартира з 30.09.2005 року належить відповідачки та її неповнолітній доньки ОСОБА_4 по 1/2 частині кожній.

Приймаючи зазначені обставини та пояснення свідків, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачі вселилися в спірну квартиру з дозволу квартиронаймача з дотриманням встановленого порядку при вселенні. Тому вважав за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.

Між тим, вирішуючи питання відносно свідоцтва НОМЕР_1 про право власності на квартиру АДРЕСА_1 від 30.09.2005 року, виданого на ім"я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і визнаючи це свідоцтво недійсним, суд не звернув уваги, що це свідоцтво видане Управлінням комунальних ресурсів Донецької міської ради, а тому вірішуючи цей спір, зачипаються інтереси і Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради. Також суд не звернув уваги, що позивачі ні у своїй позовній заяві (а.с. 3-4), ні в процесі розгляду справи не ставили питання про притягнення по цій справі у якості сторони - Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради і це питання судом не розглядалося.

Вирішуючи питання про права та обов"язки позивачів та відповідачів, суд в порушення діючого законодавства, вирішив питання про права та обов'язки Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради, яке не брало участі у справі, що є безумовною підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий судовий розгляд.

Відповідно до п.4 ч.І ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов"язки осіб, які не брали участь у справі.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 307, 311, 313- 315 ЦПК України, апеляційний суд,-

ухвалив:

Апеляціну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Кіровького районного суду м. Донецька від 8 грудня 2006 року скасувати, а справу направити до того ж суду на новий розгляд.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.