КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-1838/10                                                    Головуючий у 1-й інстанції:  Камбулов Д.Г.

Суддя-доповідач:  Петрик І.Й.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"09" лютого 2011 р.                                                                                                 м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:                                                      Петрика І.Й.,

                  Суддів:                                                      Земляній Г.В.,

                                                                              Парінова А.Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду в Оболонському районі м. Києва на постанову  Оболонського районного суду м. Києва від 23 грудня 2010 року у справі за позовом  ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду в Оболонському районі м. Києва про перерахунок пенсії.

ВСТАНОВИВ:

Позивач (ОСОБА_3) звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду в Оболонському районі м. Києва про визнання неправомірними та такими, що порушують права на соціальний захист, дії посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в Оболонському р-ні м. Києва; про зобов’язання  Управління Пенсійного фонду України в Оболонському р-ні м. Києва провести перерахунок пенсії позивача за віком у суворій відповідності до ч.ч. 1,2 ст.40 та ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік –1650,43грн. з 01.01.2010р.

Постановою Оболонськкого районного суду м. Києва від 20 грудня 2010 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних в ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України  за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема змінити постанову суду.

Згідно із ч. 1 ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Преамбулою Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що даний Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров’я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Відповідно до Ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що мінімальний розмір пенсії інвалідам 2 групи не може бути меншим 8 мінімальних пенсій за віком, а додаткова пенсії виплачується у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Проте пенсія йому виплачується у менших розмірах ніж передбачено цими нормами.

Як вбачається із матеріалів справи вбачається та правомірно встановлено судом першої інстанції, позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва, являється інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, пов’язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та відноситься до учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії.

Позивач зверталася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії.

У відповідь на заяву відповідач направив на адресу позивача роз’яснення, в якому зазначив, що мінімальний розмір пенсії, визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»не може застосовуватися до пенсій, призначених по іншим законам. Крім того, п. 28 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік»було внесено зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до яких розмір пенсії по 2-й групі інвалідності не може бути нижчим 200 % прожиткового мінімуму, а розмір додаткової пенсії –20 % прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року визначено мінімальний розмір пенсії по 2 групі інвалідності з 01.07.2008 року у розмірі 1090 грн., а додаткової –96 грн. 40 коп.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 2 групи, щодо яких установлено зв’язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими восьми мінімальних пенсій за віком.

Згідно зі ст. 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, зокрема інвалідам 2 групи –у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсії є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст. 28 Закону від 09.07.2003 року «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» прожитковий мінімум для непрацездатних становить: з 01.01.2010 року –695 грн., з 01.04.2010 року –706 грн., з 01.07.2010 року –709 грн., з 01.10.2010 року –723 грн.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів може погодитися із огляду на наступне.

Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.   

Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст. ст. 50, 54 Закону застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений в законі Державний бюджет України на відповідний рік, виходячи з якого визначаться розмір пенсії за віком. Положення ч. 3 ст. 28 Закону «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов’язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсій за віком, крім передбачених частиною 1 цієї статті.

Таким чином, апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивачки права на перерахунок доплати до пенсії в розмірі передбаченому Законом України «Про соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи». Проте Оболонським районним судом м. Києва не зазначено дату, до якої необхідно проводити такий перерахунок.

Зважаючи на ту обставину, що позивачка просить зобов’язати Управління Пенсійного фонду України Оболонському районі м. Києва здійснити перерахунок з 01 листопада 2010 року, жодних уточнень, доповнень або змін до позову від позивачки не надходило, суд першої інстанції повинен був прийти до висновку, що позовні вимоги щодо зобов’язання перерахувати позивачці доплату до пенсії як дитині війни підлягають задоволенню, починаючи з 01 листопада 2010 року до 23 грудня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 201, 205, 207 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва  - задовольнити частково.

Змінити постанову Оболонського районного суду м. Києва від 23 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду в Оболонському районі м. Києва про перерахунок пенсії, виклавши абзац третій резолютивної частини постанови наступним чином:

«Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату, з урахуванням проведених виплат, державної пенсії ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи»та додаткової пенсії у розмірі 75 % відповідно до вимог ст. 50 цього Закону, виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з 01 листопада 2010 року до 23 грудня 2010 року з урахуванням раніше здійсненних виплат».

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:                                                                                 І.Й. Петрик

                      Судді:                                                                                             Г.В. Земляна

                                                                                                              А.Б. Парінов