КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-3460/09/2370                            Головуючий у 1-й інстанції:   Гаращенко В.В.  

Суддя-доповідач:  Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"10" лютого 2011 р.                                                                                                        м. Київ

    Справа № 2-а-3460/09/2370

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:                                                        Коротких А.Ю.,

суддів:                                                                              Літвіної Н.М.,

                                                                                         Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Сінніс, ЛТД»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом прокурора Придніпровського району м. Черкаси в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Черкаси до товариства з обмеженою відповідальністю «Сінніс, ЛТД»про стягнення активів в рахунок погашення штрафних (фінансових) санкцій, -

                                                                 В С Т А Н О В И В :

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 червня 2010 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з’ясовані всі обставини справи, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання та положення ст. 197 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про можливість розглядати справу у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок проведеної 17.09.2008 року працівниками ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності, відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002452303 від 03.10.2008 року в розмірі 340 грн.

Вказане рішення оскаржувалось відповідачем у судовому порядку, однак постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2009 року, яка була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2010 року, ТОВ «Сінніс, ЛТД»було відмовлено у задоволенні позову.

У відповідності до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України), обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, колегія суддів вважає доведеним обставину правомірності рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002452303 від 03.10.2008 року.

Як свідчать матеріали справи, вказаним рішенням до відповідача було накладено штрафні санкції, у відповідності до п.2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі –Закон № 265/95, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за порушення вимог п.1 ст.3 вказаного Закону.

Згідно з ст. 25 Закону № 265/95, суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем не було надано доказів виконання вимог вказаної статті Закону № 265/95.

У відповідності до абз.1 преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі –Закон № 2181, у редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції), «Цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.»

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону № 2181, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Враховуючи правомірність про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002452303 від 03.10.2008 року та нездійснення добровільної оплати відповідачем своєї заборгованості за ним, то колегія судідв приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог та висновків суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції –обгрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сінніс, ЛТД» залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 червня 2010 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:                                                                        Коротких А.Ю.

  Судді:                                                                         Літвіна Н.М.

                                                                                      Чаку Є.В.