Головуючий у 1 інстанції - Солоніченко О.В.
Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2011 року справа № 2а-5249/10/1270
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Казначеєва Е.Г.
суддів Яманко В.Г. , Васильєвої І.А.
при секретарі судового засідання Лосич Т.В., за участю представників позивача Марченко М.В., за дорученням від 10.02.2011 року, Кузьміна Є.В., за дорученням від 10.02.2011 року, представників відповідача Жадана С.В., за довіреністю від 31.01.11 року, Зайцева М.М., за довіреністю від 04.01.11 року, Кобєц С. М., за довіреністю від 28.10.10 року, Шуйського О.В., за довіреністю від 18.08.10 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Стахановської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року по адміністративній справі № 2-а-5249/10/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Проміндустрія» до Стахановської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Проміндустрія» звернулось 30 червня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Стахановської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 серпня 2009 року за № 2823452301/0 на загальну суму 4223272 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Проміндустрія» задоволені повністю в наслідок чого, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Стахановської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області № 2823452301/0 від 25 серпня 2009 року про визначення податкових зобов’язань з податку на додану вартість у сумі 4 223 272,00 грн..
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати зазначену Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимогах позивача, обґрунтовуючи апеляційну скаргу тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, оскільки неповно дослідженні матеріали справи, не надана оцінка кожному доказу окремо, а тому є неправомірною.
Позивач під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційної справи заперечував, вважає, що постанова суду є законною, суд правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та про процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі – задовольнити частково, а постанову суду – скасувати, з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач у встановленому Законом порядку зареєстрований суб’єктом господарювання, знаходиться у відповідача на обліку, як платник податків, у своїй господарській діяльності позивач укладає договори з контрагентами, здійснює платежі за цими договорами.
Як встановлено судом першої інстанції, Стахановською об’єднаною державною податковою інспекцією Луганської області у період з 03.08.2009 по 07.08.2009 проведено невиїзну документальну перевірку позивача, з питань правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинах з контрагентами постачальниками ПП «Барід-Сен» (код ЄДРПОУ 33351911) та ПП «Ідента - Універсал» (код ЄДРПОУ 35155715) за період з 01.10.2006 по 30.06.2008, результати якої відображено у акті перевірки (а.с.55-61).
Актом перевірки зафіксовано порушення з боку позивача п.п.7.2.1, 7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 за № 168, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 111 636 грн., у тому числі по податкових періодах: листопаді 2007 року у сумі 408501 грн.; грудні 2007 року у сумі 306612 грн.; січні 2008 року у сумі 287716 грн.; лютому 2008 року у сумі 248592 грн.; березні 2008 року у сумі 200458 грн.; квітні 2008 року у сумі 422769 грн.; травні 2008 року у сумі 236988 грн.
На підставі висновків акту перевірки відповідачем 25.08.2009 року було прийнято податкове повідомлення – рішення № 2823452301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за основним платежем 2111636 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2111636 грн., всього 4223272 грн. (а.с.11).
Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України № 168, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У відповідності з Порядком складання податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України № 165 від 30 травня 1997 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), скріплюються печаткою такого платника податку – продавця.
Згідно з актом перевірки від 12.08.2009 за № 768/23-30648304, ТОВ ВКФ «Проміндустрія» протягом листопада - грудня 2007 року та січня – квітня 2008 року мало взаємовідносини з придбанням паливно-мастильних матеріалів у суб’єкта господарювання - ПП «Ідента–Універсал».
Як встановлено судом першої інстанції, на підставі постанови Луганського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2008 року за адміністративним позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, щодо визнання запису про державну реєстрацію недійсним та припинення юридичної особи ПП «Ідента – Універсал», запис про державну реєстрацію від 22.05.2007 ПП «Ідента – Універсал», визнано недійсним через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути(а.с.43).
Відповідно до акту від 28.01.2009 № 5 Ленінської МДПІ у м. Луганську свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Ідента – Універсал» було анульовано з 11.12.2008 року (а. с. 44).
Колегія суддів погоджується з оцінкою суду першої інстанції обставин стосовно господарських операцій позивача з ПП «Ідента – Універсал». Рішення суду про визнання запису про державну реєстрацію ПП «Ідента – Універсал» недійсним прийнято 11.12.2008 року, а взаємовідносини позивача з вказаним підприємством, як зазначалось, мали місце протягом листопада 2007 р. – травень 2008 р. Запис про припинення юридичної особи ПП «Ідента-Універсал» внесено до Єдиного державного реєстру 12.03.09. (арк. с. 63-65).
Суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, стосовно того що на момент виконання угоди та видачі податкових накладних державна реєстрація вказаного підприємства вважалась дійсною, а наступне визнання судом запису про державну реєстрацію недійсним та припинення юридичної особи самі по собі не роблять недійсними господарські правовідносини, які склались між позивачем та цим підприємством до прийняття такого рішення.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що акт про анулювання свідоцтва платника ПДВ ПП «Ідента – Універсал» складено 28.01.09., тобто зважаючи на п.25.2.2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 3 квітня 2000року № 79, на момент здійснення господарської операції та видачі податкових накладних ПП «Ідента – Універсал» було зареєстровано платником ПДВ. Позивач на момент укладення угод та отримання податкових накладних не міг бути обізнаним щодо скасування державної реєстрації та анулювання свідоцтва платника ПДВ у майбутньому.
Враховуючи вищезазначені обставини колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що суми за податковими накладними ПП «Ідента – Універсал», отриманими до прийняття судового рішення позивачем включені до податкового кредиту правомірно.
В той же час, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині правомірності врахування позивачем отриманих податкових накладних для формування податкового кредиту з ПДВ за результатами господарських відносин з ПП «Барід-Сен», з наступних підстав.
Як зазначено в вищевказаному акті перевірки, згідно наданих до перевірки матеріалів, а саме інформаційної довідки Ленінської МДПІ у м. Луганську від 29.10.2008, ксерокопій податкових декларацій з ПДВ встановлено, що ПП «Барід-Сен» у лютому 2008 року не звітувало до Ленінської МДПІ у м. Луганську з податку на додану вартість. Актом Ленінської МДПІ у м. Луганську реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Барід-Сен» було анульовано та платника виключено з Реєстру з 31 березня 2008 року (а.с.45).
Спірні податкові накладні були видані ПП «Барід-Сен» з 17 лютого 2008 року по 28 лютого 2008 року та віднесені позивачем до складу податкового кредиту у квітні 2008 року у сумі 185895 грн. та у травні 2008 року у сумі 230988 грн.
Ухвалою господарського суду в Луганській області від 15.12.2008 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута – ПП «Барід-Сен» і прийнято рішення про ліквідацію підприємства, як юридичної особи (а.с.86). В зазначеній ухвалі господарським судом визначено, що ПП «Барід-Сен» постановою суду від 13 листопада 2007 року був визнаний банкрутом, за яким на праві власності нерухомого майна, транспортних засобів та земельних ділянок не зареєстровано, залишок коштів на рахунках банкрута відсутній. Вказане свідчить про те, що вже в листопаді 2007 року ПП «Барід-Сен» не мав можливості здійснювати господарську діяльність.
Відповідно до статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв’язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.
Згідно зі статтею 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу. Протягом п’ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов’язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов’язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України. З дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи — банкрута.
Колегія суддів приймає твердження відповідача, що з дня визнання ПП «Барід-Сен» банкрутом та введення ліквідаційної процедури повноваження керівника банкрута було покладено на ліквідатора і саме він повинен був підписувати податкові накладні, видані після 13 листопада 2007 року, а спірні податкові накладні у лютому 2008 року були підписані від імені директора ПП «Барід-Сен» ОСОБА_1., повноваження якого на цей час були припинені.
Позивач посилається на те, що акт про анулювання реєстрації платника на додану вартість складено 31 березня 2008 року, тобто після видання ПП «Барід-Сен» спірних податкових накладних, яке станом на час їх видачі було платником ПДВ. Про банкрутство даного підприємства позивач відомостей не мав, оскільки не був стороною у справі. Ліквідація ПП «Барід-Сен» здійснювалася в процедурі банкрутства за ініціативою податкового органу без участі інших кредиторів. Колегія суддів, враховує, що позивач не мав на меті незаконного використання податкових накладних ПП «Барід-Сен», проте, як зазначено вище, особа, яка їх підписала не мала на це повноваження та з листопада 2007 року вказане підприємство не мало доведених матеріалами справи можливостей здійснювати господарську діяльність.
За частиною 4 статті 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі є обов’язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Виходячи з цього, колегія суддів наголошує, що податкова інспекція не мала права в адміністративній справі про оскарження податкового повідомлення-рішення посилатися на матеріали досудового слідства в кримінальних справах відносно посадових осіб ТОВ ВКФ «Проміндустрія» та ПП «Ідента-Універсал», в тому числі на експертні висновки, оскільки в даному випадку належним чином підтвердити питання, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, має лише вирок суду у кримінальній справі. В судовому засіданні відповідач надав докази того, що кримінальні справи перебувають на стадії розгляду та остаточне рішення по ним не прийнято.
Як вбачається зі спірного податкового повідомлення – рішення до позивача застосовані фінансові (штрафні) санкції у розмірі ста відсотків від суми основного платежу на підставі підпунктів 17.1.3, підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Визнання протиправним рішення в частині нарахування основного платежу має наслідком відповідно скасування нарахованих фінансових санкцій по господарським операціям з ПП «Ідента-Універсал». Щодо фінансових санкцій застосованих до основного платежу нарахованого по операціям позивача з ПП «Барід-Сен», то спірне рішення в частині застосування 100 відсотків від суми основного платежу не відповідає вимогам Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв на момент вказаних правовідносин, оскільки відповідачем не надано доказів стосовно засудження посадової особи відповідача за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків та декларування переоцінених або недооцінені об'єкти оподаткування, що є умовою для застосування приписів підпункту наведеного закону. Тому, колегія суддів вважає, що фінансові санкції на донарахований ПДВ по операціям з ПП «Барід-Сен» повинні складати 50 відсотків від суми основного платежу.
З огляду на викладене в даній постанові, апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню зі скасуванням постанови суду першої інстанції та частковим задоволенням позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 195-196, п.2 ч.1 ст. 198, ст. 202, ст.207, ст. 211, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Стахановської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року по адміністративній справі №2-а-5249/10/1270 задовольнити частково.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року по адміністративній справі № 2-а-5249/10/1270 скасувати.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Проміндустрія» до Стахановської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 2823452301/0 від 25 серпня 2009 року в частині визначення податкових зобов’язань з податку на додану вартість на суму 3597947,5 грн. з якої основного платежу 1694753 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 1903194,5 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України з дня складення постанови в повному обсязі.
Повний текст виготовлено 15 лютого 2011 року.
Головуючий: Е.Г. Казначеєв
Судді: І.А.Васильєва
В.Г.Яманко